Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-87/09/0121
23.11.09 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Єланської О.Е. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
сторони в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Панченко О.І.) від 05.05.09 у справі № 2-а-87/09
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)
до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради (вул. Войкова, 46, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
про визнання права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною та зобов`язання провести перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до суду, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, позивач просила суд покласти на відповідача обов’язок здійснювати їй виплату грошової допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років.
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Панченко О.І.) від 05.05.09 у справі № 2-а-87/09 позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради про визнання права на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною та зобов`язання провести перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної допомоги, задоволені. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради по відношенню до перерахунку допомоги та відмову в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
На Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради покладений обов’язок провести перерахунок та виплачувати щомісячно ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 10 січня 2007 року.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2009 року у справі № 2-а-87/09 та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради
Сторони у судове засідання не з’явилися.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 –є матір’ю малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Також з матеріалів справи вбачається та не оспорювалося у судовому засіданні представником відповідача, що ОСОБА_3 є застрахованою особою, у зв’язку з чим не неї розповсюджується дія Закону України від 18.01.2001 № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Відповідно до статті 43 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.01.2007р. №13 (яка діяла в період виникнення спірних правовідносин), призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється управлінням праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання застрахованої особи.
На час народження дитини позивача зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V Разом з тим, вже не існувало, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI статтю 43 виключено.
Згодом, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N 10-рп/2008, зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007р. N 107-VI, також визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже спір підлягає вирішенню за період з травня по грудень 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008р. N 10-рп/2008 по час дії права позивача на отримання грошової допомоги у 2008 році, оскільки статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. у розмірі 481грн., з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – 482грн., з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. – 498грн.
Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III застрахована особа –це найманий працівник або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Отже, ОСОБА_3 на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасова втратила працездатність.
Отже, на користь позивача у 2008 році підлягає стягненню 2749,20грн. (481грн.х2)+(482грн.х3)+(498грн.х3)-(144,10грн. х 8 - сума, яка сплачена за період з травня по грудень 2008р.).
Зазначені обставини свідчать про необхідність зміни судового рішення з зазначенням правильного періоду та суми, що належить до виплати позивачу за період 2008 року.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не обґрунтував та не встановив обставини, що свідчать про протиправність бездіяльності відповідача в цій частині, а саме, судом не з’ясовано, чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується дія Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів.
Крім того, позивачем таки позовні вимоги не заявлялися.
Позивач звернувся з позовом до суду в грудні 2008 року, тобто за межами встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку за період з 21.10.2007 по грудень 2007 року.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає зміні по підставах п.1ч.1ст.201 КАС України, шляхом відмови позивачу в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, стягнення одноразової грошової допомоги при народженні дитини та зміни періоду та суми, яка підлягає стягненню на користь позивача за 2008р.
Керуючись ст.195; ст.196; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради –задовольнити частково.
2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Панченко О.І.) від 05.05.09 у справі № 2-а-87/09 –скасувати.
3. Прийняти нову постанову:
„Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської Ради покладений на користь ОСОБА_6 грошову допомогу, передбачену статтею 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” за період з травня по грудень 2008 року в сумі 2749,20грн.
В задоволенні решти позову ОСОБА_6 –відмовити.”
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 листопада 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська