Судове рішення #7503112

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.01.2010                                                                                           № 22/480

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Студенця  В.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Стойловська О.М.,

від відповідача – Приходько Я.В.

від третьої особи- не з’явився.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Українсько-Російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2009

 у справі № 22/480 (суддя  

 за позовом                               ЗАТ "Європейський страховий альянс"

 до                                                   ЗАТ "Українсько-Російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           ОСОБА_3

 про                                                   стягнення суми збитку у розмірі 5457,71 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” звернулось до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” 5457, 71 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” на користь закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” 5457,71 грн. як відшкодування шкоди в порядку регресу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, закрите акціонерне товариство “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва                                   від 16.11.2009 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду завдану за участю автомобіля марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1, застрахована згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в закритому акціонерному товаристві „Українській інноваційній страховій компанії „Інвестсервіс”. Тому, відсутній обов’язок відповідача відшкодувати сплачену позивачем суму страхового відшкодування потерпілому.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 14.12.2009 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.01.2010 року.

В судове засідання призначене на 21.01.2010 року представник третьої особи не з’явився та не повідомив суд про причини неявки.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника               третьої особи за наявними в справі матеріалами враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 24.01.2006 року між закритим акціонерним товариством “Європейський страховий альянс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Байєр” був укладений договір страхування транспортних засобів       № 1003178, згідно умов якого позивач зобов’язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв’язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Volkswagen Passat B6 2.0, 2006 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.11.2006 року на вул. Тургенівській, м. Києва громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на припаркований автомобіль НОМЕР_3, що спричинило механічні пошкодження останнього.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.12.2006 року, справа № 3-44646/2006 року встановлено, що ОСОБА_3 02.11.2006 року о           09:30 год., керуючи автомобілем марки “Шкода”, державний номер НОМЕР_4, на          вул. Тургенівській, в місті Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки Фольксваген, державний номер НОМЕР_2, після чого скоїв наїзд на пішоходів, які отримали тілесні ушкодження, чим порушив п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту                     № 2837/06/50/ТР25/00/2 від 03.01.2007 року сума страхового відшкодування до виплати становить 5457,71 грн.

За страховим випадком – ДТП що сталась 02.11.2006 року за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту 2837/06/50/ТР25/00/2 від 03.01.2007 року за заявою страхувальника за договором генерального страхування транспортного засобу № 1003178 від 24.01.2006 року на користь страхувальника виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 5457,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 259 від 16.01.2007 року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу  України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції щодо наявності правових підстав задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 979 Цивільного кодексу України, зазначається, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тобто, як було вірно зазначено судом першої інстанції, до позивача перейшло в межах суми 5457,71 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тому, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Транспортний засіб – автомобіль Skoda Octavia, державний номер НОМЕР_4, яким спричинено дорожньо – транспортну пригоду 02.11.2006 року, належить закритому акціонерному товариству “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка”, проте відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок дорожньо – транспортної пригоди 02.11.2006 року. Вина працівника відповідача підтверджується також постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2006 року.

При вирішенні спору судом першої інстанції взято до уваги той факт, що цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду завдану за участю автомобіля „Шкода”, державний номер НОМЕР_1 застрахована згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в закритому акціонерному товаристві „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс”, що не є підставою вважати відсутнім обов’язок відповідача у справі відшкодувати сплачену позивачем суму страхового відшкодування потерпілому за заявленими позивачем вимогами у даній справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України „Про страхування”, або за рахунок страховика, яким застрахована відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, за правилами та у порядкую встановленому Цивільним кодексом України та Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.      

Право позивача обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежений. В даному випадку закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс” звернулось до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” суми у розмірі     5457,71 грн.

Власником автомобіля, яким керував визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_3, є відповідач, а тому саме закрите акціонерне товариство “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” зобов’язано відшкодувати в порядку регресу сплачену позивачем страхову суму та витрати.    

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року у справі № 22/480 колегія суддів не вбачає.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року у справі № 22/480 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 22/480 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 27.01.10 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація