242/953/15-к

1-кс/242/122/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про арешт майна)

19 березня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області у складі слідчого судді Ігнатенко Л.І., при секретарі Холстінкіній В.М., за участю прокурора Анищенко А.О., слідчого Тищенко О.В., у судовому засіданні в м. Селидове розглянувши клопотання слідчого СВ Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, погодженого з прокурором, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2015 року слідчий СВ Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, який призначений в даному кримінальному провадженні, про арешт на документи, що вилучені за адресою: АДРЕСА_1 а саме: 3 робочих зошита з відомостями продажу товару з рукописним текстом.

В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що 17 березня 2015 року проведено огляд іншого володіння на підставі ухвали слідчого судді від 05.03.2015 року, з метою проведення огляду приміщення магазину, та оглядом було виявлено документи.

Власник майна у судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву з проханням розглянути клопотання слідчого без її участі.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, які підтримали клопотання та просили накласти арешт на майно, вважає, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Таким чином, арешт майна може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Із наданих матеріалів до клопотання встановлено, що 23 лютого 2015 року прокурором внесені відомості до ЄРДР № 12015050500000004 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 172 КК України.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 5 березня 2015 року надано дозвіл органам досудового розслідування на проведення огляду в іншому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою розшукування і вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути доказами під час судового розгляду.

Протоколом огляду місця події від 17 березня 2015 року проведений огляд в приміщенні магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де вилучено:

Документи:

1. 3 робочих зошита з відомостями продажу товару та поміщено до пакету.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасового вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Відповідно до частини 4 ст.170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Із поданого клопотання, з яким погодився прокурор, слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, строк на звернення з клопотанням не порушений, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Селидівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, погодженого з прокурором про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 17 березня 2015 року під час огляду в іншому володінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться магазин:

Документи:

1. 3 робочих зошита з відомостями продажу товару та поміщено до пакету.

Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя