ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2010 року Справа № 18/69-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.–доповідача
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
від відповідача-1: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 05.04.07р., директор;
від відповідача-2: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 05.04.07р., директор;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2009р. у справі № 18/69-09
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м.Київ
до: відповідача 1: фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю “Спец Монтаж Мережа”, м. Дніпропетровськ
про відстрочку виконання рішення
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.09р. (суддя Петрова В.І) у справі № 18/69-09 клопотання фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.09р.у даній справі на один календарний рік.
Господарський суд Дніпропетровської області вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення врахував матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач ТОВ “Українська лізингова компанія” звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій вважає, що ухвала прийнята при неповному з’ясуванні обставин справи, а саме судом не враховані матеріальні інтереси позивача, його скрутне матеріальне становище, виконання зобов’язань позивача перед третіми особами, наявність трудового колективу, якому необхідно виплачувати заробітну плату, те, що на господарську діяльність позивача розповсюджуються усі негативні інфляційні процеси, які діють в державі. Крім того, висновки викладені не відповідають фактичним обставинам справи, а саме надаючи відстрочку виконання рішення на один рік суд прийняв до уваги специфіку будівельної діяльності, передусім наявність перед відповідачем 1 заборгованості його замовників, проте, жодний акт діючого законодавства України не дає права боржнику не виконувати, чи мати відстрочку в виконанні своїх зобов’язань, в зв’язку з наявністю у боржника дебіторської заборгованості. Дані твердження є необґрунтованими і не підтверджені фактичним доказом з боку відповідача 1. Таким чином, позивач просить скасувати дану ухвалу господарського суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.09р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.09р. у даній справі було задоволено в повному обсязі позов ТОВ “Українська лізингова компанія” до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 та ТОВ “Спец Монтаж Мережа”, яким присуджено солідарно стягнути з відповідачів заборгованості зі сплати лізинговий платежів, та штрафних санкцій.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач 1 намагався оскаржити його в апеляційній інстанції, але постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.09р. рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.
21.10.09р. фізична особа –підприємць ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з клопотанням в порядку ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення суду від 23.04.09р. по даній справі строком на один календарний рік.
У відповідності до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Господарським судом правомірно встановлено, що сума заборгованості у розмірі 78 650,66 грн. утворилась по договору, пов’язаному з придбанням будівельної техніки специфічного, вузькопрофільного призначення. При цьому невиконання відповідачем 1 грошових зобов’язань визвано не відсутністю його бажання сплачувати внески за будівельну техніку, а фактичною зупинкою будівельної діяльності в Україні, в результаті чого фінансові зобов’язання початково не були виконанні замовниками перед відповідачем 1 і як наслідок відповідачем 1 перед позивачем.
Відповідно до п. 1.1. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у строк, встановлений господарським судом. Згоди сторін, на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2009р. у справі № 18/69-09 такою, що прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому, підстав для її скасування не знаходить.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.09р. у справі № 18/69-09 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін