ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 р. Справа № 2а-18725/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Польовій М.М.,
за участю представника відповідача Новосада Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0011781701/0/355 від 08.05.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту позапланової документальної перевірки від 16.04.2009 року, яким встановлено перевищення позивачем за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року обсягу виручки від реалізації товарів, робіт (послуг) на суму понад 500000 грн. 00 коп., чим порушено вимоги статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». Позивач у 2008 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, був платником єдиного податку. Відповідно до поданого звіту за 2008 рік обсяг його виручки склав 417323 грн. 00 коп. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно віднесено суму коштів в розмірі 1514532 грн. 87 коп., яка надійшла протягом 2008 року на банківський рахунок позивача, до виручки від операцій з продажу товарів, робіт (послуг), оскільки це не узгоджується з приписами статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», та, крім того, при перевірці не досліджені первинні документи по господарських операціях. Податковим органом порушено вимоги пункту 1.7, пункту 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 326 від 11.06.2004 року, тобто, в акті перевірки викладені необґрунтовані дані, без посилання на первинні документи. Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 року прийняте з порушенням десятиденного строку для його винесення, передбаченого пунктом 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року. Позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції № 0011781701/0/355 від 08.05.2009 року.
Позивач в судове засідання не прибув, проте заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю та пояснив, що позивач протягом 2007 – 2008 років перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому обсяг виручки від реалізації продукції, робіт (послуг) не повинен був перевищувати 500000 грн. 00 коп. за рік. Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства суб’єктом господарювання ОСОБА_2, яка проводилася відповідно до постанови слідчого військової прокуратури Луцького гарнізону від 26.03.2009 року, було встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року позивач отримав від покупців на розрахунковий рахунок як оплату за реалізовані ним товарно-матеріальні цінності грошові кошти в сумі 1514532 грн. 87 коп., про що свідчать виписки по банківському рахунку, відкритому позивачем у Волинському відділенні «Райффайзен Банк Аваль». Кошти позивачу надходили за реалізацію вугілля, обладнання, лісоматеріалів. У зв’язку з перевищенням максимально допустимої суми виручки позивач повинен був відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, статей 18, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включити суму перевищення до складу загального річного оподаткованого доходу та сплатити податок з доходів фізичних осіб в розмірі 152179 грн. 93 коп. Оскільки позивач під час перевірки інших документів по господарських операціях за період, що перевірявся, не надав через їх втрату, не поновив, тому для перевірки були використані банківські виписки та його пояснення. Стосовно строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник відповідача пояснив, що акт перевірки, у зв’язку з відмовою позивача з’явитися в податкову інспекцію для ознайомлення і підписання, було надіслано поштою. Після повернення поштового повідомлення про вручення акту адресату, 08.05.2008 року було прийнято податкове повідомлення-рішення і надіслано позивачу. Крім того, вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, поширюються на оформлення актів перевірок юридичних осіб. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 перебував протягом 2008 року на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, 24.12.2007 року отримав свідоцтво про сплату єдиного податку, згідно з яким здійснював оптову торгівлю непродовольчими товарами на території України. Відповідно до поданих позивачем звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції (від 03.04.2008 року вхідний № 1679, від 07.07.2008 року вхідний № 4669, від 03.10.2008 року вхідний № 7361, від 10.01.2009 року вхідний № 9997) обсяг виручки від реалізації товарів, робіт (послуг) складав наростаючим підсумком відповідно за перший квартал 2008 року 100668 грн. 00 коп., за другий квартал 2008 року – 153445 грн. 00 коп., за третій квартал 2008 року – 264725 грн. 00 коп., за четвертий квартал 2008 рік – 417323 грн. 00 коп.
Судом також встановлено, що Нововолинською об’єднаною державною податковою інспекцією проводилася позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року на підставі постанови слідчого військової прокуратури Луцького гарнізону від 26.03.2009 року, результати якої оформлені актом № 327/304/17-2168919457 від 16.04.2009 року. Перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року позивач отримав від покупців на розрахунковий рахунок як оплату за реалізовані ним товарно-матеріальні цінності, зокрема, за реалізацію вугілля, лісоматеріалів, обладнання, кошти в сумі 1514532 грн. 87 коп., про що свідчать виписки по банківському рахунку, відкритому позивачу у Волинському відділенні «Райффайзен Банк Аваль». У зв’язку з перевищенням суми виручки понад 500000 грн. 00 коп. за рік, яка є допустимою для фізичних осіб – підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, податковий орган відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, статей 18, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включив суму перевищення в розмірі 1014532 грн. 87 коп. до складу загального річного оподаткованого доходу та визначив до сплати податок з доходів фізичних осіб в розмірі 152179 грн. 93 коп. Під час перевірки позивачем надано пояснення, з якого вбачається, що для здійснення господарської діяльності був відкритий рахунок у Волинському відділенні «Райффайзен Банк Аваль», на який зараховувалися кошти від реалізації товарів, всього за 2008 рік надійшло коштів на суму 1514532 грн. 87 коп., при цьому документи, що свідчать про здійснення господарських операцій втрачені і не поновлені, перевищення виручки від реалізації товарів більш як на 500000 грн. 00 коп. та невідповідність сум виручки між даними звіту та виписками банку про рух коштів на рахунку позивач пояснив несвоєчасним перерахуванням коштів покупцями.
У зв’язку з відмовою позивача ознайомитися, підписати та отримати акт перевірки, посадовими особами Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції було складено акт щодо неявки суб’єкта господарювання № 333/17 від 23.04.2009 року, який направлений позивачу з повідомленням про вручення та ним отриманий 28.04.2008 року. На підставі акту перевірки № 327/304/17-2168919457 від 16.04.2009 року, після його вручення платнику податків, 08.05.2008 року заступником начальника Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення-рішення № 0011781701/0/355, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 152179 грн. 93 коп., та яке було направлено позивачу поштою з повідомленням про вручення та отримане ним 12.05.2008 року. Податкове повідомлення-рішення № 0011781701/0/355 від 08.05.2009 року в адміністративному порядку позивачем оскаржено не було. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями представника відповідача, копією свідоцтва про сплату єдиного податку, копіями звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку, копією постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 26.03.2009 року, копіями акту перевірки від 16.04.2009 року та акту щодо неявки суб’єкта господарювання від 23.04.2009 року, копіями виписок з банку, копією пояснення позивача від 10.04.2009 року, копіями податкового повідомлення-рішення від 08.05.2009 року та поштових відправлень.
Судом також встановлено, що позивачем відкрито у Волинському відділенні «Райффайзен Банк Аваль» розрахунковий рахунок, згідно з виписками банку про рух коштів на якому вже в першому кварталі 2008 року були зараховані кошти в сумі, що перевищує 500000 грн. 00 коп., зокрема, лише 07.02.2008 року перераховано позивачу кошти в сумі 627900 грн. 00 коп. за реалізоване вугілля згідно накладної, додаткової угоди від 03.12.2007 року, договору від 16.11.2007 року.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 (з наступними змінами і доповненнями) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно із статтею 5 вказаного Указу Президента України у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (з наступними змінами та доповненнями) фізична особа – підприємець має право відкрити поточний рахунок в банку. Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 1.8 Інструкції).
Судом встановлено, що позивач здійснював протягом 2008 року реалізацію товарів та вже в першому кварталі 2008 року обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності перевищив 500000 грн. 00 коп. В зв’язку з цим, позивач повинен був починаючи з наступного звітного періоду, тобто, з другого кварталу 2008 року, перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, як це передбачено статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, проте позивач продовжував протягом 2008 року перебувати на спрощеній системі оподаткування. Протягом 2008 року загальна сума коштів, що надійшла на рахунок позивача від операцій з продажу товарів, становила 1514532 грн. 87 коп., перевищення обсягу граничного рівня виручки позивача протягом звітного року склало 1014532 грн. 87 коп. Виписки про рух коштів по рахунку фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, його письмові пояснення від 10.04.2009 року є належними доказами фактичного отримання позивачем протягом 2008 року коштів на рахунок в банку саме від здійснення підприємницької діяльності, в зв’язку з чим суд не бере до уваги твердження позивача про те, що зазначені кошти не є виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг.
Загальна система оподаткування, обліку і звітності суб’єктів господарювання фізичних осіб передбачає нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Згідно із підпунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Відповідно до підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Стаття 18 вказаного Закону визначає порядок подання платником податку річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), а статтею 19 цього Закону визначені обов’язки платника податку.
Таким чином, слід прийти до висновку, що у випадку перевищення фізичної особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку, протягом звітного року обсягу граничного рівня виручки (500000 грн. 00 коп.), визначеного статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, така особа зобов’язана на підставі підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, статей 18, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включити вказану суму перевищення до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 вказаного Закону.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.05.2009 року № 0011781701/0/355 відповідає вимогам підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, статей 18, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Крім того, відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 326 від 11.06.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2004 року за № 803/9402, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додається пояснення платника податків, що перевіряється. Згідно з розділом 3 вказаного Порядку акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, платником податків, а також, за їх наявності, відповідальними особами за ведення обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи. Після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка платника податків про його одержання з зазначенням прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. При відмові суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи від підпису, що підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний запис в акті та один примірник акта перевірки направляється платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До другого примірника акта, що зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату. У разі відмови суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами. При цьому, в акті необхідно зазначити про факт ознайомлення платника податків та, за їх наявності, відповідальних осіб за ведення обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи зі змістом акта перевірки, обов’язками, правами і відповідальністю суб’єкта підприємницької діяльності та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби. При цьому, вказаний Порядок не визначає строків для прийняття на підставі акту рішення.
Відповідно до пункту 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (який слід застосувати до даних правовідносин за аналогією), податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.
Судом встановлено, що позапланова документальна перевірка суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 проводилася з 07.04.2009 року по 13.04.2009 року, відповідач не з’явився для підписання акту перевірки № 327/304/17-2168919457 від 16.04.2009 року, про що складено відповідний акт № 333/17 від 23.04.2009 року. Враховуючи те, що акт перевірки від 16.04.2009 року направлено позивачу поштовим зв’язком з повідомленням про вручення та отримано ним 28.04.2009 року, тому слід прийти до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0011781701/0/355 від 08.05.2009 року винесено з дотриманням встановленого строку, тобто протягом десяти робочих днів від дня вручення акту перевірки поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0011781701/0/355 від 08.05.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 152179 грн. 93 коп. Оскільки відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції від 08 травня 2009 року № 0011781701/0/355 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 07 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх