ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/7/18 Справа № 179/1631/17 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Магдалинівсьький районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про оголошення особи померлою, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа: Магдалинівський районний відідл реєстрації актів цивільного стану. Просила оголосити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, померлим (а.с.2).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа - Магдалинівський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про оголошення особи померлою - відмовлено (а.с.74-75).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити її вимогу (а.с.78).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про оголошення особи померлою, суд першої інстанції виходив із того, що ймовірною відсутністю відомостей про місце перебування ОСОБА_3 за місцем його постійного проживання протягом більше трьох років є неприязні стосунки із заявником.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Отже, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Законом визначено, що за таких обставин, як відсутність відомостей про місце перебування особи у місці її постійного проживання протягом трьох років вже досить для оголошення її померлою. Тому, зовсім не необхідно, щоб для визнання особи померлою були встановлені обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісті, або обставини, що дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 4).

У вересні 2014 року її батька ОСОБА_3 було направлено на лікування в психічну лікарню в м. Дніпро. В день приїзду до лікарні, батько заявника зник у невідомому напрямку. З цього приводу, 15 вересня 2014 року, вона зверталася до Самарського ВП з заявою щодо безвісного зникнення батька - ОСОБА_3 Даний факт зареєстрований в ЖЕО №5387 від 15.09.2014 (а.с.52).

Згідно довідки №431/02.26-21 від 05.07.2018, виданої Магдалинівським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., перебуває на обліку у відділі з питань призначення та перерахунку пенсії № 17 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не отримує пенсію за віком з 01.12.2014 по теперішній час (а.с.87).

Таким чином, вже довгий час від ОСОБА_3 немає будь-якої інформації, він не з'являється за місцем свого проживання понад чотири роки. Крім того, ОСОБА_3 є людиною похилого віку.

Оголошення ОСОБА_3 померлим, заявниці потрібно, для призначення пенсії брату, який має 3 групу інвалідності з дитинства (а.с.19).

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, наявні докази та надавши їм відповідну правову оцінку, дійшов висновку, що між заявницею та ОСОБА_3 існували неприязнені стосунки, що обумовлює відсутність відомостей про місце перебування останнього. Суд апеляційної інстанції не наділений правом переоцінки доказів, що були досліджені судом першої інстанції та яким надана оцінка у відповідності до вимог ЦПК.

Доводів, які спростовують висновок суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на протокол пред'явлення трупу для впізнання від 10.08.2018 р., який надано апелянтом в суд апеляційної інстанції, згідно якого заявниці впізнала свого батька - ОСОБА_3 (а.с.99), що усуває будь-які підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: