Копія

Справа № 326/1228/18

Провадження № 2/326/451/2018

УХВАЛА

09 листопада 2018 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді                                ОСОБА_1

при секретареві                        Філановій В.І.

за участю позивача                                        ОСОБА_2

представника позивача                                ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Приморську справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.02.2015 між ним та ОСОБА_4 укладено договір позики, за яким ОСОБА_4 02.02.2015 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що в еквівалентності за офіційним курсом НБУ станом на 17.08.2018 становить 276 705 грн., які зобов’язався повернути до 01.11.2015. При цьому на суму позики нараховуються відсотки за користування у розмірі 8% в місяць, тобто 800 доларів США в місяць, що в еквівалентності за офіційним курсом НБУ станом на 17.08.2018 становить 22 136,40 грн. Усі умови договору позики між позивачем та ОСОБА_4К погоджені і викладені в розписці, підписаній ОСОБА_4 02.02.2015. На теперішній час відповідач не виконав свої зобов’язання за договором позики.

Просить стягнути з відповідача суму позики за договором від 02.02.2015 в розмірі 276 705 грн., що в доларовому еквіваленті становить 10 000 доларів США, проценти за користування позикою у розмірі 199 227,60 грн., що в доларовому еквіваленті становить 7200 доларів США, 3% річних від простроченої суми у розмірі 39 899,80 грн., судовий збір у розмірі 5158,32 грн., всього - 520990,72 грн. (а.с.2-5).

У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи повторно не з’явився, його представник адвокат ОСОБА_5 направила до суду відзив (а.с.59), в якому зазначила, що ОСОБА_4 мав взаємовідносини з ОСОБА_2 протягом 2015-2017 років, проте ніколи не брав у позивача позику в розмірі 10 000 доларів США з процентною ставкою 8% щомісячно, не підписував розписку від 02.02.2015. Про існування такого документу дізнався лише коли отримав позов з додатками. Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей, інших речей, визначених родовими ознаками, тобто є реальним, одностороннім, платним або безоплатним договором. Це означає, що такий договір вступає в силу після передачі майна (коштів), всі обов’язки покладено лише на позичальника. Законним платіжним засобом згідно ст.192 ЦК України, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Ст.3 Декрету КМУ від 19.021993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Таким чином, надання позики в іноземній валюті є порушенням приписів ч.1 ст.203 ЦК України. Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами є неправильним, необґрунтованим, не відповідає ст.365 ЦК України. Із розрахунку не зрозуміло, чому позивач застосовує 3% ставку; відсутня кількість днів, за які відбувався розрахунок; неправильно визначено суму заборгованості. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.59)

28.09.2018 від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи (в порядку ст.103 ЦПК України). Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 дійсно мав взаємовідносини з ОСОБА_2 проте, ніколи не брав вказану позику, не підписував розписку від 02.02.2015. Про існування такого документу дізнався лише коли отримав позов та копію розписки. Відповідач наполягає на тому, що він не підписував розписку, яку надав до суду позивач, вважає, що позивач її підробив, тому є підстави для призначення та проведення судово-технічної експертизи цього документу. Дослідження давності виконання документів проводиться Запорізьким дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Просив: 1) призначити у цивільній справі судово-технічну експертизу (технічну експертизу документів); 2) доручити провести експертизу Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, адреса: м.Запоріжжя, вул Аваліані, 19 А., тел. (061) 228-02-59; 3) під час проведення експертизи поставити для вирішення наступні питання:

- фрагменти документа виготовлені в один час?

- у якій послідовності виконувались реквізити даного документа (підпис, печатки)?

- чи нанесений відтиск печатки у той час, яким датований документ?

- чи виготовлений підпис у той час, яким датований документ?

4) для проведення експертизи витребувати у позивача оригінал розписки від 02.02.2015 та надати оригінал на експертизу; 5) витрати на проведення експертизи покласти на ОСОБА_4, за результатами розгляду справи розподілити згідно ЦПК України (а.с.62).

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Згідно з п. 2.2. Інструкції, на експерта покладається обов'язок забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який призначив експертизу (залучив експерта). Згідно з п.3.3 Інструкції, якщо під час проведення експертизи об'єкт дослідження може бути пошкоджений) або знищений, у документі про призначення експертизи повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення. Ч. 4 ст.108 ЦПК України передбачено, що якщо експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою; залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбаченого цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення. Таким чином, оскільки під час проведення технічної експертизи документу, оригінал розписки від 02.02.2015 може бути знищений або пошкоджений, позивач не надає дозвіл на проведення такої експертизи. Крім цього, представник відповідача, стверджуючи, що ОСОБА_4 не підписував розписку від 02.02.2015, не ставить питання належності підпису у розписці ОСОБА_4, а має на меті пошкодити або знищити вказаний документ. У зв'язку з необґрунтованістю клопотання просив відмовити у його задоволенні (а.с.89)

Дослідивши клопотання про призначення експертизи, вивчивши матеріали справи у межах заявленого клопотання, вислухавши думку позивача та його представника, суд приходить наступного.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу у справі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров’я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Отже, в даному випадку призначення експертизи не є обов’язковим.

Відповідно до ч.2 ст.107 ЦПК України експерт, зокрема, не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

Відповідно до ч.4 ст.108 ЦПК України якщо експертне дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей: 1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою; 2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, на експерта покладаються обов’язки, у тому числі забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який призначив експертизу.

Приписами ч. 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового розгляду в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні про призначення експертизи відповідачем ставляться на дослідження тільки питання щодо часу (давності) виготовлення розписки та її окремих фрагментів, послідовності їх виготовлення, питання належності відповідачу підпису або штампу не ставиться. Представник позивача заявляє, що при проведенні експертизи з таких питань розписка може бути знищена або пошкоджена, що позивач вважає, що відповідач має на меті пошкодити або знищити вказаний документ, а тому він не надає дозвіл на проведення такої експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що призначення експертизи з таких питань не є обов’язковим, представником відповідача не наведено суду переконливих доводів для призначення у справі експертизи, що позивачем не надано дозволу на часткове або повне руйнування документу, що є необхідною умовою для проведення відповідного дослідження, суд вважає клопотання є безпідставним, тому в його задоволені слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 103- 105, 107, 108, 113, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представнику відповідача ОСОБА_5 про призначення судово-технічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                        підпис                 ОСОБА_1

Копія вірна: cуддя:                                                 Т.В. Стріжакова

09.11.2018 .