ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2006 р. | Справа № 12/237/06 |
м. Миколаїв
За позовом | ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденко, 1. |
До відповідача | ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159. |
Про : стягнення 20494039 грн. 76 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача | Не присутні. |
Від відповідача | Байда В.В.., дов. № 04/56 від 18.07.06 року, Іноземцев Є.С., дов. 04/24 від 05.01.06 року. |
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 20494039 грн. 76 коп., в тому числі 13730728 грн. 25 коп. боргу, 2630948 грн. 32 коп. пені, 961150 грн. 98 коп. штрафу, 2512051 грн. 02 коп. збитків від інфляції, 659161 грн. 19 коп. річних. Позовні вимоги обумовлені невиконанням відповідачем зобов’язань за договором на постачання природного газу в частині розрахунків за поставлений газ.
Позивач свого представника в судове засідання 31.07.06 року не направив, хоча був пові-домлений про час і місце розгляду справи належним чином.
Відповідач своїх представників у судове засідання направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали надав, проти позову заперечує.
Відповідно до статті 77 ГПК України в справі оголошено перерву до 16-00 31.07.06 року.
У зазначений час господарським судом прийнято та оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд –
встановив:
24.12.2003 року позивач - ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (за договором Пос-тачальник) та відповідач - ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (за договором По-купець) уклали договір на постачання природного газу № 06/03-3081 з протоколом розбіжностей, а 15.03.04 року, 17.05.04 року та 01.11.04 року додаткові угоди до договору (відповідно № 1, № 2, і № 3), за умовами яких позивач поставив відповідачу в 2004 році природній газ на суму 48902113 грн. 97 коп., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу (а.с. 21 - 33). Відповідно до п.п.3.4.1. договору від 24.12.03 року вказані акти є підставою для остаток-них розрахунків згідно п.п.5.1.цього договору
Відповідно до п.п. 5.1 договору, відповідач зобов’язався здійснити оплату за газ шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ зобов’язався здійснювати до 10 числа наступного за звітним місяця. Проте, відповідач свої зо-бов’язання виконав частково, сплатив лише 35171385 грн. 72 коп., що підтверджується банківсь-кими виписками про рух коштів на рахунку позивача та реєстрами оплачених документів (а.с. 50 –185).
Залишок заборгованості становить 13730728 грн. 25 коп., що підтверджується актом зві-ряння розрахунків (аркуш справи 34). У вказаному акті за порядковим номером 19 зазначено, що сума боргу відповідача перед позивачем за договором №06/03-3081 як за даними першого, так і за даними другого становить 13730728 грн. 28 коп. Тобто, сторони суму боргу узгодили.
Позивач просить стягнути з відповідача 13730728 грн. 25 коп. боргу, 2630948 грн. 32 коп. пені за період з 17.05.05 року по 17.05.06 року та 961150 грн. 98 коп. штрафу на підставі п.п. 6.2 договору, а також, на підставі ст. 625 ЦК України - 2512051 грн. 02 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2004 року по березень 2006 року та 659161 грн. 19 коп. річних за період з 11.03.04 року по 17.05.06 року.
Відповідач проти позову заперечує, обґрунтовуючи це у відзиві тим, що порядок проведен-ня розрахунків між сторонами визначається не тільки умовами договору від 24.12.03 року № 06/03-3081, але і нормами чинного законодавства та відповідними актами нормативного харак- теру. Зокрема, постановою КМ України і НБУ від 13.11.98 року №1785 “Про вдосконалення розра-хунків за спожитий природний газ”(із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 27.05.00 року № 840), постановою НКРЕ України від 12.07.00 року №759 “Про затвердження Алгоритму розпо-ділу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопоста-чальних підприємств”, Порядком розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розподільні та консолідований розподільний рахунок, відкрити газозбутовим та газотранспорт-ним підприємствам НАК “Нафтогаз України” та ДК “Торговій дім “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, затвердженим Наказом від 19.11.98 року № 80 НАК ”Нафтогаз України”, зареєстрова-ним в Міністерстві юстиції України 30.11.1998 року № 765/3205.
Посилаючись на зазначені нормативні акти відповідач вважає, що оскільки газ поставлявся для потреб населення він в ході передачі газу не набув права власності на газ, абсолютно не впли-вав на його ціну, не розпоряджався коштами, що поступали від споживачів, був лише посередни-ком. Уся кількість коштів, які надійшла від населення, була перерахована позивачеві. Тому вина відповідача в невиконанні зобов’язань по договору від 24.12.03 року № 06/03-3081 в частині роз-рахунків за поставлений газ, відсутня.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно протоколу узгодження розбіжностей від 23.01.04 року до вказаного договору сторони узгодили зміст п.п. 6.2 договору, в якому передбачили що від-повідач сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних лише пеню за кожен день прострочення платежу у роз-мірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Умову щодо сплати 7% відсотків штрафу узгоджений сторонами п.п.6.2.договору від 24.12.03 року № 06/03-3081не містить.
У відзиві відповідач вказує, що у п.п.6.5. договору від 24.12.03 року № 06/03-3081 зазначе-но: “За умови своєчасного надання довідки , зазначеної у п.п.5.6. даного договору штрафні санкції нараховуються лише на кошти, фактично отримані покупцем від населення та неперераховані По-стачальнику”. В обґрунтування цієї обставини відповідач надав господарському суду інформацію про стан розрахунків за спожитий .природний газ в розрізі категорій споживачів (постачальник ВАТ “Миколаївгаз”) - аркуші справи 45,46.
Відповідач просить в позові відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі нижченаведеного.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавст-ва.. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з ура-хуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Заперечення відповідача проти стягнення 7% відсотків штрафу з тих підстав, що сторони в договорі не передбачили стягнення штрафу необґрунтовано з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України, у разі якщо порушено госпо-арське зобов’язання, в якому хоча б одна з сторін є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за порушення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. З довідки позивача про включення його до ЄДРПОУ вбачається, що він є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Про застосування строків позовної давності сторони не заявляли, тому у господарського суду відповідно до ч.3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України відсутні підстави для її застосування і відмови у позові в частині стягнення штрафу.
Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що порядок проведення розрахунків між сторонами визначається не тільки умовами договору від 24.12.03 року № 06/03-3081, але і Постановою КМ України і НБУ від 13.11.98 року №1785 “Про вдосконалення розрахунків за спо-житий природний газ”(із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 27.05.00 року № 840), Пос-тановою НКРЕ України від 12.07.00 року №759 “Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних під-приємств”, Порядком розподілу коштів, що надходять за використаний природний газ на розпо-дільні та консолідований розподільний рахунок, відкрити газозбутовим та газотранспортним під-приємствам НАК “Нафтогаз України” та ДК “Торговій дім “Газ України” НАК “Нафтогаз Украї-ни”, затвердженим Наказом від 19.11.98 року № 80 НАК ”Нафтогаз України”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.1998 року № 765/3205 необґрунтовано з наступного.
У преамбулі договору №06/03-3081 на постачання природного газу, укладеного сторонами 24.12.03 року, зазначено законодавство, яким сторони керуються крім умов договору, а саме:
- Закон України “Про нафту і газ”;
- Постанова КМ України від 27.12.01 року №1729 “Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом”;
- Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджені наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 року №355;
- інші нормативні документи, які регламентують поставку та розподіл природного газу.
Наведені відповідачем (в обґрунтування заперечення проти позову) акти законодавства не зазначені у преамбулі договору від 24.12.03 року № 06/03-3081 і до інших нормативних документ-тів, які регламентують поставку та розподіл природного газу не відносяться.
Ціна газу визначена за домовленістю сторін у статті 4 договору від 24.12.03 року № 06/03-3081.
Порядок проведення розрахунків визначений за домовленістю сторін у статті 5 договору від 24.12.03 року № 06/03-3081.
У статті 11 договору (Адреси та реквізити сторін) сторони зазначили свої рахунки в банківських установах за якими здійснюють розрахунки по договору від 24.12.03 року № 06/03-3081.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на постанови Вищого гос-подарського суду по справам №44/1173-23/135 від 27.04.05 року , №35/142 від 21.04.05 року , № 4/1190-9/127 від 02.03.05 року необґрунтовано, оскільки суперечить вимогам статті 4 ГПК Ук-раїни.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд вважає, що позивачем його вимоги доведені, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем не доведені його заперечення проти позову.
Зокрема, не доведена та обставина, що оскільки природний газ за договором від 24.12.03 року №06/03-3081 поставлявся для потреб населення він в ході передачі газу не набув на нього права власності, абсолютно не впливав на його ціну, не розпоряджався коштами, що поступали від споживачів. Тобто, був лише посередником.
Відповідачем не доведено, що він своєчасно надавав довідки, зазначені в п.п.5.6. договору від 24.12.03 року № 06/03-3081 і тому згідно п.п.6.5. цього договору штрафні санкції нараховуються лише на кошти, фактично отримані Покупцем від населення та неперераховані Постачальнику.
У п.п. 5..6. договору від 24.12.03 року № 06/03-3081 зазначено: “Покупець зобов’язується до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, надавати Постачальнику підписану уповноваженою особою Покупця та головним бухгалтером довідку про кошти, отримані від населення протягом місяця поставки, що минув."
Інформація про стан розрахунків за спожитий .природний газ в розрізі категорій спожива-чів, яка додана відповідачем до відзиву (аркуші справи 45,46), не є довідкою зазначеною у п.п.5.6. договору від 24.12.03 року № 06/03-3081, не підписана уповноваженою особою Покупця та його головним бухгалтером. Із змісту інформації не вбачається, що вона має відношення до договору від 24.12.03 року № 06/03-3081.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33,44,49,77,82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаїв-газ” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263, р/р 26004226128001 в ГВ МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціо-нерної компанії “Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ, МФО 300012) 13730728 грн. 25 коп. боргу, 2630948 грн. 32 коп. пе-ні, 961150 грн. 98 коп. штрафу, 2512051 грн. 02 коп. збитків від інфляції, 659161 грн. 19 коп. річних (загалом 20494039 грн. 76 коп.) , 25500 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо-лютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя | А.К.Семенов |