ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.06.07 р.                                                                               Справа № 15/59                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Константа” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 31971680)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ера”  м. Селідове (код ЄДРПОУ 33426269)

про стягнення заборгованості на загальну суму 13097,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Алексєєв Л.О,  за довіреністю від 01.04.2007 р. (в останнє судове засідання не з’явився)  

від відповідача: не з’явився

          До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Константа” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю „Ера” м. Селідове про стягнення заборгованості на загальну суму 13097,89 грн.

Ухвалою суду від 07.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/59.

У порушення вимог ухвал суду від 07.03.2007 р., 29.03.2007 р., 19.04.2007 р., 11.05.2007 р. відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, у судове засідання 01.06.2007 р. не з’явився.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України  ухвалою від 19.04.2007р. був продовжений строк розгляду справи до 06.06.2007 р.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Азов-Константа”  та відповідачем - товариством з обмеженою  відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Ера” був укладений договір купівлі-продажу № 28 від 10.05.2006 р.

Згідно п. 1.1 Договору продавець (за справою позивач) зобов’язується поставити товар, а покупець (за справою відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити  його в порядку, визначеному даним договором.

Згідно п. 2.1 договору  форма оплати вартості проданого товару – безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення грошових коштів в касу продавця з оформленням приходних касових ордерів.

Згідно п. 2.2. договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за отриманий товар протягом 7 банківських днів з моменту передачі товару продавцем покупцю.

Розділом 4 договору встановлений порядок передачі та приймання товару.

Згідно п. 4.2. договору  передача товару оформлюється шляхом відмітки про отримання товару на екземплярі накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи та печаткою покупця.

Згідно п. 5.2. договору  за безпідставну відмову від отримання чи сплати переданого продавцем покупцю товару, а також несвоєчасну або неповну оплату товару покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення, якщо інше не передбачено законодавством України.

Строк дії договору відповідно до п. п. 6.1, 6.2. договору сторони встановили до 31.12.2006 року, а у разі, якщо жодна зі сторін не заяве про свої наміри розірвати  або змінити договір за місяць до спливу його строку дії, даний договір вважається пролонгованим до 31.12.2007 р.  

На виконання умов даного договору позивач у відповідності з накладними № ДО-0001935 від 30.08.2006 р. на суму 692,67 грн.; № ДО-0002012 від 06.09.2006 р. на суму 56,57 грн.; № ДО-0002013 від 07.09.2006 р. на суму 92,98 грн.;  № ДО-0002068 від 13.09.2006 р. на суму 136,06 грн.; № ДО-0002070 від 13.09.2006 р. на суму 429,28 грн.; № ДО-0002107 від 19.09.2006 р. на суму 213,18 грн.; № ДО-0002108 від 19.09.2006 р. на суму 22,32 грн.; № ДО-0002235 від 03.10.2006 р. на суму 992,20 грн.; № ДО-0002236 від 03.10.2006 р. на суму 216,04 грн.; № ДО-0002327 від 12.10.2006 р. на суму 881,66 грн.; № ДО-0002328 від 12.10.2006 р. на суму 681,42 грн.;  № ДО-0002447 від 24.10.2006 р. на суму 906,22 грн.; № ДО-0002448 від 24.10.2006 р. на суму 111,65 грн. поставив відповідачу продукцію, всього на загальну суму 5432,25 грн.

Однак відповідач до теперішнього часу  у порушення умов договору не здійснив оплату поставленої продукції.

Позивач у позовній заяві окрім суми основного боргу - 5432,25 грн. просив стягнути суму пеню, яка за його розрахунком склала 7665,64 грн.

Однак в процесі розгляду справи судом було встановлено, що відповідач до моменту подачі позовної заяви частково сплатив суму заборгованості у розмірі 328,48 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача від 30.01.2007р. на суму 22,32 грн., 02.02.2007 р. на суму 213,18 грн.  та від 05.02.2007 р. на суму 92,98 грн. Вказане є підставою для   відмови у задоволенні частини позовних вимог  у розмірі 328,48 грн., у зв’язку з фактичним виконанням обов’язку відповідача в цій частині по договору № 28 від 10.05.2006 р, тобто дійсна сума основного боргу на день подачі позову склала 5103,77 грн. (за вирахуванням 328,48 грн.)

Відповідач після подачі позовної заяви сплатив борг у розмірі 5083,96 грн., що підтверджується копіями виписок банківського рахунку позивача від 18.04.2007 року  на суму 661,62 грн. та від 28.02.2007 р. на суму 4422,34 грн., тобто зменшив суму основного боргу з 5103,77 грн. до  19,81 грн. Вказане є підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 5083,96 грн. згідно ст.80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Судом було встановлено, що  розрахунок пені наданий позивачем не відповідає дійсності.

По-перше, обраховуючи розмір пені позивач застосовує 1 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, що передбачено п. 4.2. договору. Але цей пункт договору застосовується, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі, яке встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вищевказаного закону, встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. В даному випадку при розрахунку пені повинна застосовуватися подвійна ставка НБУ (17%).

Так за розрахунком пені позивача, за накладною № ДО-0001935 від 30.08.2006 року сума боргу 692,67 грн. виходячи зі ставки НБУ 1 % та кількістю днів прострочення 173 дня сума пені склала 1198,32 грн., однак судом з врахуванням часткових проплат у цей період встановлено наступне:

За період з 07.09.2006 р. по 29.01.2007р.:  692,07*17%*144/365*100% = 46,46 грн.;

за період з 30.01.2007 р. по 02.02.2007р.:  670,35*17%*3/365*100% = 0,94 грн.;

за період з 02.02.2007 р. по 05.02.2007р.:  457,17*17%*3/365*100% = 0,64 грн.;

за період з 05.02.2007 р. по 28.02.2007р.:  364,19*17%*23/365*100% = 3,90 грн.;

Всього пеня по накладній № ДО-0001935 від 30.08.2006 склала 46,46+0,94+0,64+3,90= 51,94 грн.

За аналогічними підрахунками пеня по накладній № ДО-0002012 від 06.09.2006 р. на суму 56,57 грн. склала – 4,37 грн. ; № ДО-0002013 від 07.09.2006 р. на суму 92,98 грн. – 7,15 грн.;  № ДО-0002068 від 13.09.2006 р. на суму 136,06 грн. – 10,08грн.; № ДО-0002070 від 13.09.2006 р. на суму 429,28 грн. – 31,79 грн.; № ДО-0002107 від 19.09.2006 р. на суму 213,18 грн. – 15,19 грн.; № ДО-0002108 від 19.09.2006 р. на суму 22,32 грн. – 1,59 грн.; № ДО-0002235 від 03.10.2006 р. на суму 992,20 грн. – 66,08 грн.; № ДО-0002236 від 03.10.2006 р. на суму 216,04 грн. – 14,39 грн.; № ДО-0002327 від 12.10.2006 р. на суму 881,66 грн. – 53,38 грн.; № ДО-0002328 від 12.10.2006 р. на суму 681,42 грн. -  41,26 грн.;  № ДО-0002447 від 24.10.2006 р. на суму 906,22 грн. – 49,81 грн.; № ДО-0002448 від 24.10.2006 р. на суму 111,65 грн. -  6,14 грн., а всього сума пені за вищевказаними накладними склала 353,17 грн.

Таким чином сума  пені, яка підлягає задоволенню становить 353,17 грн. Стосовно позовних вимог по пені у сумі 7312,47грн. (7665,64-353,17=7312,47) позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідач у зв’язку із порушенням умов договору № 28 від 10.05.2006 р. та норм Цивільного кодексу України не в повній мірі та несвоєчасно виконував зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Але матеріалами справи підтверджується часткове погашення заборгованості відповідачем, що суд приймає до уваги при винесенні рішення по даній справі.

За таких обставин суд вважає, що позов позивачем обґрунтований частково, і тому підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог покладаються на сторін пропорційно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 49; 75; 80 ч.1 п.1-1; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ера” (юридична адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. Нагорна, 39/45; ЄДРПОУ 33426269; поточний рахунок 260060102946 у ЗАТ „ПроКредитБанк”; МФО 320984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Азов-Константа” (юридична адреса: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 196/11; ЄДРПОУ 31971680; поточний рахунок 26008054000404 у Маріупольській філії „ПриватБанк”; МФО 335429) суму 372,98 грн. (а саме: суму основного боргу – 19,81 грн.;   пеню – 353,17 грн.), крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 3,36 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 3,73 грн.

Припинити провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 5083,96 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 01.06.2007 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя