УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/1449/13-ц Головуючий у 1-й інст.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.

ророзглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 279/1449/13-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика») про розірвання договорів споживчого кредиту, договорів іпотеки та стягнення безпідставно набутого майна, за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. В обґрунтування вимог зазначав, що 22.12.2006 року між ним та ПАТ „Укрсиббанк" укладено договір споживчого кредиту №11103732000 про надання йому кредитних коштів в сумі 92 100 швейцарських франків, що за курсом НБУ було еквівалентно 382 307,47 грн. на день укладення договору Він підписав такий договір, оскільки міг брати кошти частинами при виникненні необхідності в межах ліміту кредитної лінії. З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання, між його дружиною ОСОБА_2 та ПАТ Укрсиббанк" 22.12.2006 року було укладено договір іпотеки №11122 та договір поруки №11103732000/п від 22.12.2006 року.

12.10.2007 року між ним та ПАТ „Укрсиббанк" було укладено ще один договір про надання споживчого кредиту №11229905000 на суму 25 700 швейцарських франків, що за курсом НБУ було еквівалентно 110 130,00 грн. на день укладення договору. З метою забезпечення виконання ним цього грошового зобов'язання, між його дружиною ОСОБА_2 та ПАТ „Укрсиббанк" 12.10.2007 року було укладено договір іпотеки № 8245 та договір поруки №11229905000/п від 12.10.2007 року.

Посилаючись на те, що у подальшому ним було виявлено фальсифікацію зі сторони відповідача з підробленням його підписів у заяві на видачу готівки, вказуючи, що банк не передав йому всі передбачені договором від 22.12.2006 року кошти, в результаті чого банком було незаконно приєднано до суми заборгованості за кредитними договорами, за якими він отримував кредитні кошти, суму, яку він фактично не отримував, уточнивши свої вимоги просив розірвати договори споживчого кредиту №11103732000 від 22.12.2006 року та №11229905000 від 12.10.2007 року та договори іпотеки №11122 від 22.12.2006 року та № 8245 від 12.10.2007 року, стягнути з відповідача на свою користь 63 773,94 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 607 526,73 грн., як безпідставно набутого майна в рахунок погашення кредиторської заборгованості та 8434,23 грн. як безпідставно набутого майна в рахунок комісій банку, а всього 615 960,96 грн.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Припинено зобов'язання по оплаті основного боргу за договором споживчого кредиту №1110373200 від 22.12.2006 року, №11229905000 від 12.10.2007 року, а також припинено договори іпотеки №11122 від 22.12.2006 року та № 824520 від 12.10.2007 року. Стягнуто з ПАТ „Укрсиббанк" на користь ОСОБА_1 615 960,96 грн. як безпідставно набуті за договорами споживчого кредиту №1110373200 від 22.12.2006 року, №11229905000 від 12.10.2007 року; 2 898,48 грн. витрат, пов'язаних з оплатою проведення судово-почеркознавчих експертиз, а також 114,70 грн. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03 лютого 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" задоволено. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

У травні 2018 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 лютого 2016 року у згаданій справі.

Заяву мотивує тим, що при ухваленні названого рішення апеляційний суд виходив з того, що меморіальні ордери від 21.09.2007р. №0607192023 та від 12.10.2007р. №0608216738, від 31.10.2007р. - 1608461915, від 22.12.2006р. №0601954598 і заявка про продаж іноземної валюти 13.12.2006 року №3 підтверджують видачу кредиту Позичальнику у розмірі 13000,00 швейцарських франків, 12990,26 швейцарських франків, 77900 швейцарських франків відповідно, проте згідно з висновком експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Дайнеко О.В. від 20.03.2018р. № 969/17-25, 28-18/25 та встановленими обставинами у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №279/8554/13-ц, меморіальні ордери та вказана заявка не відповідають вимогами закону, що є істотними для справи обставинами, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому, оскільки відомо про них стало лише 25.04.2018р. у момент ознайомлення з матеріалами справи №279/8554/13-ц.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів виходить з такого.

За правилом ч.1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування обставин, які судом не встановлювалися.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Вказаний висновок висловлено Верховним Судом України в постанові від 10 липня 2017 року.

Розглянувши заяву ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як на нововиявлені обставини заявник посилається на висновок експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Дайнеко О.В. від 20.03.2018р. № 969/17-25, 28-18/25 та встановлені обставини у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.05.2018р. у справі №279/8554/13-ц. Вважає, що вказаним висновком експерта та рішенням суду встановлено, що меморіальні ордери від 21.09.2007р. №0607192023 та від 12.10.2007р. №0608216738, від 31.10.2007р. - 1608461915, від 22.12.2006р. №0601954598 і заявка про продаж іноземної валюти 13.12.2006 року №3, що підтверджують видачу кредиту Позичальнику у розмірі 13 000,00 швейцарських франків, 12 990,26 швейцарських франків, 77 900 швейцарських франків відповідно, не відповідають вимогами закону.

Однак, висновок експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не може розцінюватися як нововиявлена обставина для перегляду рішення згідно ст. 423 ЦПК України, оскільки по суті це є новим доказом, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. А тому вказана обставина вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення Апеляційним судом Житомирської області 03 лютого 2016 року не могла.

Окрім того із зазначеного висновку експерта вбачається, що на експертне дослідження не були надані всі аналітичні рахунки, відкриті на ОСОБА_1 на період дії всіх кредитних договорів, а не лише кредитного договору №11103732000 від 22.12.2006, тому експерту не видається за можливе підтвердити отримання кредитів на підставі меморіальних ордерів. При цьому йдеться про усі кредити, отримані ОСОБА_1

Водночас сам ОСОБА_1 не заперечує факт отримання ним кредитів - 21.09.2007 року за договором кредиту №1110373200 від 22.12.2006 року гривневого еквіваленту 12 990,26 швейцарських франків; 12.10.2007 року за договором кредиту № 11229905000 від 12.10.2007 року гривневого еквіваленту 13 000 швейцарських франків; 31.10.2007 року за договором кредиту № 11229905000 від 12.10.2007 року гривневого еквіваленту 12 700 швейцарських франків.

Заявник заперечує факт отримання ним кредиту лише за договором №1110373200 від 22.12.2006 року - гривневого еквіваленту 77 900 швейцарських франків.

Аналогічно експертом у зазначеному висновку встановлено, що меморіальні ордери не могла скласти юридична особа від імені АТ «Укрсиббанк» тому, що на той момент назва банку була «АКІБ Укрсиббанк».

Проте, знову ж таки ця обставина стосується усіх договорів (які й визнаються заявником), а не лише договору №1110373200 від 22.12.2006 року.

Окрім того як меморіальні ордери так і інші банківські документи щодо кредитних договорів містилися у матеріалах справи №279/1449/13-ц, були відомі ОСОБА_1, а тому в контексті положень п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами.

Встановлено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що позивачем не підтверджено та не обґрунтовано правомірність та правильність розміру визначеної заборгованості за спірними договорами, вжитими судом заходами (призначення експертизи) правильність визначеного розміру заборгованості та його правомірність не підтверджено, проведений розрахунок не враховує погашення боргу на суму 44630,08 швейцарські франки, що тягне за собою його недостовірність, а тому дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Переглядаючи вказану справу в апеляційному порядку, Житомирський апеляційний суд, погодився із висновками суду першої інстанції та постановою від 30 жовтня 2018 року залишив згадане рішення без змін, та вважав, що позивач не довів належними доказами розмір заборгованості за спірними кредитними договорами.

Разом з цим, як у справі № 279/1449/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про розірвання договорів споживчого кредиту, договорів іпотеки та стягнення безпідставно набутого майна, так і у справі №279/8554/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за угодами, укладеними між ним та ПАТ «Укрсиббанк», який останнім під час розгляду вказаних справ спростовано не було.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Стаття 110 ЦПК України визначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Із наведеного слідує, що висновок експерта Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на який посилається заявник та який був покладений в основу рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не може розцінюватися як нововиявлена обставина для перегляду рішення згідно ст. 423 ЦПК України, оскільки така відмова суду пов'язана лише і тільки з фактом недоведеності Банком нарахованого ним розміру заборгованості за кредитним договором, що в свою чергу не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин у сфері кредитування і як наслідок отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, передбачені ст. 423 ЦПК України, відсутні, а тому судове рішення не може переглядатися у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись ст.ст.423, 429, 381-384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика») про розірвання договорів споживчого кредиту, договорів іпотеки та стягнення безпідставно набутого майна, за нововиявленими обставинами відмовити та залишити це судове рішення в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.11.2018.

Головуючий Судді