П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  295/12559/17

Головуючий у 1-й інстанції: Перекупка І.Г.

          Суддя-доповідач:  ОСОБА_1

07 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Загороднюка А.Г.

суддів:  Драчук Т. О.  Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Житомирській області на рішення Богунського районного суду  м. Житомира від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Житомирській області, в якому просив, скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БР № 3058241 від 18 жовтня 2017 року за адмінівне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 140 КУпАП.

Рішенням Богунського районного суду  м. Житомира від 08 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 18 жовтня 2017 року постановою інспектора відділу БДР УПП у м. Житомирі позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1 020 грн., оскільки ОСОБА_2 будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційний стан порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ДСТУ 3587-97 щодо належного утримання автомобільних доріг.

Не погодившись із вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час складання спірної постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач не був суб'єктом складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з статтею 10 Закону України "Про автомобільні дороги" державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Статтею 11 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України "Про дорожній рух" посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Колегія суддів зауважує, що зазначеними нормами передбачено обов'язок органу державного управління автомобільними дорогами загального користування організовувати будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами, а, відтак, і відповідальність за стан автомобільних доріг загального користування повинен нести орган державного управління автомобільними дорогами загального користування.

Державний стандарт України "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" (ДСТУ 3587-97) встановлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху.

Згідно пунктом 3.1.1 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1.

Відповідно до пункту 4.1.1 ДСТУ 3587-97 автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів повинні бути обладнані дорожніми знаками згідно з ДСТУ 2586 та ДСТУ 3308, що установлюються відповідно до проектів організації дорожнього руху, узгоджені і затверджені в установленому порядку.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що суб'єкт вказаного адміністративного правопорушення - спеціальний, а саме: посадова особа, відповідальна за утримання автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.

Відповідно до Положення філії "Житомирський райавтодор" дочірнього підприємства дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (далі - Філія ) створена як відособлений структурний підрозділ дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство) утвореного відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09 квітня 2002 року  № 156.

Філія є відособленим підрозділом Підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення.

Філія створена з метою забезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення і активності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації. Для цього Філія здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм.

Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління Підприємства, а її керівник несе матеріальну і дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішнього обліку цього підрозділу. Підприємство несе відповідальність по зобов'язаннях Філії.

Філія самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених Підприємством.

Забезпечення діяльності Філії здійснюється начальником за рахунок коштів, переданих Філії Підприємством як оборотні кошти, отримані-Філією за результатами господарської діяльності.

Всю повноту відповідальності за матеріальні цінності, що знаходиться у облік і звітність, а також виконання вимог цього Положення несе начальник. Відповідальність за організацію бухгалтерського і податкового обліку покладається на головного бухгалтера Філії. Управління Філією здійснює начальник, який призначається на посаду директором Підприємства.

Судом встановлено, що на час складення щодо ОСОБА_2 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 140 КУпАП, він займав посаду начальника філії "Житомирський райавтодор" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Згідно з статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Враховуючи зазначену норму, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у справах про притягнення до відповідальності посадових осіб постанова, окрім об'єктивної сторони правопорушення з посиланням на правила, норми чи стандарти, які порушені, має містити відомості про те, яку посаду обіймає посадова особу і які службові обов'язки на неї покладено.

Колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували що відповідно до посадових обов'язків позивача, станом на день складання постанови про накладення адміністративного стягнення, на останнього покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги Житомир-Левків.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено, що саме позивач, як посадова особа філії "Житомирський райавтодор" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був відповідальний за виконання підпункту 1.5 ПДР України, пункту 3.1.1, пункту 4.1.1 ДСТУ 3587-97.

При цьому, пунктом 1 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, (далі - Єдині правила) встановлено, що Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.

Згідно з пунктом 2 Єдиних правил визначено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Відповідачем не надано жодних доказів, з яких би вбачалося, що на час складання постанови Філія "Житомирський райавтодор" дочірнього підприємства Державної Акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" була відповідальною за утримання та ремонт автодороги Житомир-Левків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 280 КУпАП при з'ясуванні обставин справи, оскільки не перевірено всіх обставин та не встановлено кола осіб, відповідальних за утримання автомобільної дороги Житомир-Левків.

За наведених вище обставин колегія суддів не може вважати спірну постанову відповідача законною, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про її протиправність та скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла  висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Богунського районного суду  м. Житомира від 08 лютого 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, а  рішення Богунського районного суду  м. Житомира від 08 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3  ОСОБА_4