Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа № 2-4514/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року місто Одеси
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Непоради М.П.
при секретарі - Яіцької А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2007 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, вказуючи що їй на підставі права власності належала квартира АДРЕСА_1 корпус 5 в м. Одесі де вона постійно проживає та зареєстрована. В 1974 році вона тяжко захворіла на діабет, та почала погано бачити та слухати.
В 2000 році вона знаходилася в лікарні на стаціонарному лікуванні, та так як вона є людиною одинокою (чоловіка та дітей не має), її ніхто не відвідував та 11 січня 2001 року між нею та ОСОБА_2, з якою вона була раніше знайома, було укладено договір довічного утримання, за яким ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_4 однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Люстдорфська дорога, 152 кв. АДРЕСА_2, а ОСОБА_4 зобов'язується довічно повністю утримувати ОСОБА_3, забезпечувати її харчуванням, одежою, доглядом та іншою допомогою, медичним обслуговуванням.
За умовами договору вартість матеріального забезпечення визначена сторонами в розмірі 100 грн. щомісячно.
Позивач зазначила, що відповідач порушуючи умови договору надавала їй щомісячно близько 30-40 грн., відмовляє їй в придбанні ліків, не оказує піклування про неї, надає їй в користування старий, зношений одяг, який непридатний для носіння, рідко відвідує її, операції, які вона перенесла в 2002 році вона сплачувала за свої кошти.
В 2008 році позивач уточнила свої вимоги, та зазначила, що відповідач з лютого 2007 року повністю зупинила за своєю ініціативою виконувати умови Договору, чим поставила її в тяжке матеріальне становище.
Позивач сама сплачує за комунальні послуги та самостійно придбає собі продукти харчування та ліки. Хоча відповідач оказала їй допомогу в ремонті квартири, але будівельні матеріали позивач придбала за свої кошти, заміна двох вікон була здійснена відповідачем на власний розсуд, без її дозволу.
Позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач та її адвокат в судове засідання з'явилися, заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_4 належним чином виконувала умови договору довічного утримання, зробила косметичний ремонт в квартирі позивача, допомагала їй ліками та продуктами харчування.
місто Одеса
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах:
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на підставі довідки, видано: Житлово-будівельним кооперативом «Вимпел-9» від 19.10.1995 року за№ 108, зареєстрованої:- КП «ОМБТІ і РОН» к кн. № 21 к на стор.43 під реєстровим № 117 належала квартира 134 будинку 152 корпус 5 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі.
11 січня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладен договір довічного утримання, за яким ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2С однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Люстдорфська дорога, 152 кв. АДРЕСА_2. а ОСОБА_4 зобов'язується довічно повністю утримувати ОСОБА_3, забезпечувати ї харчуванням, одежею, доглядом та іншою допомогою, медичним обслуговуванням.
За умовами договору вартість матеріального забезпечення визначена сторонами в розмір: 100 грн. щомісячно.
Згідно до вимог ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно акту огляду МСЕК за № 077920 ОСОБА_3 має другу групу інвалідності.
Відповідно довідки ЖБК «Вимпел-9» в зазначеній квартирі крім ОСОБА_3 ніхто не зареєстрований, та ОСОБА_5 сама сплачує за комунальні послуги близько 790 грн. на рік
Відповідно залучених до матеріалів справи квитанцій ОСОБА_3 отримувала від родичів, які проживають в Ізарілі грошову допомогу в розмірі від 50 до 100 доларів США щомісячно протягом 2001-2002 року.
Згідно довідок ОСОБА_3 хворіє на діабет, та їй потрібно постійно придбати ліки, які вона купляє за власні кошти.
Відповідно до довідок УПФУ в Київському районі м. Одеси ОСОБА_3 знаходиться на обліку в УПФУ в Київському районі м. Одеси, та отримує пенсію станом на грудень 2008 року в розмірі 1276,48 грн.
Згідно довідки № 81 від 14.04.2008 року територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Київського району м. Одеси ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Київському територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян як малоімущая.
Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача ..., на користь якої він укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Згідно вимог ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Враховуючі всі обставини по справі, дослідивши надані докази та заслухавши пояснення свідків, які підтвердили, що відповідач ОСОБА_6 неналежно виконувала свої обов'язки щодс утримання ОСОБА_3, а саме ОСОБА_4 постійно відмовлялася допомагати ОСОБА_3Д.) веденні господарства, не брала участі в придбанні ліків для останьої, придбанні продуктів, сул вважає, що позов є обґрунтованим і законним, а тому підлягає задоволенню, так як позивач довела суду факти неналежного виконання умов договору довічного утримання, тому договір підлягає розірванню.
Також суд враховує й той факт, що відповідач в судовому засіданні пояснила, ще фактично вона з 2007 року жодного разу не виконала умови договору довічного утримання, а саме не надаватиме матеріальної допомоги позивачу, посилаючись на те, що позивав відмовлялася від її послуг та піклування, та на те, що між нею та позивачем склалися неприязливі психологічні відносини, що привело до неможливості в подальшому спілкуватися один одного, що фактично це також є підставою для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 213, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 744, 755, 756 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірванні договору довічного утримання - задовольнити.
Визнати договір довічного утримання, заключний 11 січня 2001 року та засвічениі державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори, зареєстрований у реєстрі за № 3-4 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірваним.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру № 134, будинку 152 корпус 5 по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили дію розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий М.П. Непорада