Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 243/11704/15-ц

провадження № 61-43067св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2018 року у складі суддів: Хейло Я. В., Агєєва О. В., Мірути О. А.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року до Слов'янського міськрайонного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява обґрунтована тим, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04 липня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/243/210/2016 виданого 11 березня 2016 року виданого Слов'янським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») заборгованості за кредитним договором у сумі 132 018,14 грн, судових витрат у розмірі 1 305,14 грн.

11 травня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062, згідно із яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк» та, зокрема і відповідача ОСОБА_4 З урахуванням викладеного ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просило замінити стягувача.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 04 вересня 2017 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_4

Ухвала мотивована тим, що 11 травня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062, згідно із яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк». У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду від 04 вересня 2017 року скасовано. Заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Універсал Банк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у виконавчому провадженні ВП № 51543799 по виконанню виконавчого листа № 2/243/210/2016 року від 11 березня 2016 року, виданого на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з матеріалів справи не вбачається належного повідомлення заінтересованої сторони - боржника ОСОБА_4 про розгляд цього питання. Допущені судом процесуальні порушення згідно частини третьої статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали від 04 вересня 2017 року, прийнятої у відсутність і без повідомлення заінтересованої сторони. Заявник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062 від 11 травня 2017 року, укладеному між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал», набув право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Універсал Банк», в тому числі і до ОСОБА_4, а тому заява ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є обґрунтованою.

При цьому апеляційний суд вказав, що посилання ОСОБА_4 у письмових поясненнях на відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ліцензії на здійснення фінансових послуг на час укладання 11 травня 2017 року договору про відступлення права вимоги не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки відповідно до свідоцтва ФК № 170 , реєстраційний номер 13102085 від 23 жовтня 2007 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зареєстрована як фінансова установа згідно розпорядження Держфінпослуг № 8148 від 23 жовтня 2007 року. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» отримання ліцензії для укладання договорів відступлення права вимоги не вимагає.

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2018 року, в якій просив оскаржену постанову скасувати та у задоволенні заяви відмовити. При цьому посилалася на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що укладений між сторонами договір відступлення права вимоги, враховуючи його оплатний характер, фактично є договором факторингу, а тому договір відступлення права вимоги удаваний у розумінні чинного законодавства. Крім того, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» взагалі не мало повноважень 11 травня 2017 року укладати таку угоду, оскільки отримало ліцензію на здійснення господарської діяльності з наданням фінансових послуг лише 08 червня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У жовтні 2018 року ТОВ ФК «Кредит-Капітал» надало відзив на касаційну скаргу, у якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований обґрунтованістю та законністю оскаржених рішень. Зокрема вказується, що ОСОБА_4 не довів нікчемність договору про відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062 від 11 травня 2017 року, укладеному між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» і рішення суду про його недійсність відсутні.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 12 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 132 018,14 грн та судові витрати.

Апеляційний суд встановив, що постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції Нарожного Д.А. від 04 липня 2016 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/243/210/2016 виданого 11 березня 2016 року Слов'янським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 132 018,14 грн, судових витрат у розмірі 1 305,14 грн.

Апеляційний суд встановив, що 11 травня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062, згідно із яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги стосовно осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк». Згідно витягу з акту приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань від 11 травня 2017 року (додатку 2 до договору відступлення права вимоги № UB-ОР/17-062 від 11 травня 2017 року) за договором прийняті, у тому числі і боргові зобов'язання ОСОБА_4 за договором № CL138299 від 20 червня 2013 року.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель