Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Макаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля” про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля” про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27 років 3 місяці працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме на шахтах “Комсомолець Донбасу”, ім.К.Маркса во „Орджонікідзевугілля” у якості учня слюсаря підземного, слюсарем підземним, учнем кріпильника підземним, кріпильником підземним, кріпильником підземним по ремонту і чищенню зумпфа, електрослюсарем підземним, учнем прохідника підземним, прохідником підземним, гірним майстром підземним, учнем забійника підземним, забійником підземним, прохідником підземним з повним робочим днем під землею.
Звільнений 7 липня 2006 року у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я по ст.40 ч.2 КЗпП України.
Під час роботи на підприємстві не були механізовані важкі фізичні роботи, не виконувалося в повному обсязі заходи щодо боротьби з пилом, не надавалися путівки для щорічного оздоровлення в санаторних закладах, для профілактики захворювання не надавався противорадикулітний пояс.
У результаті важкої фізичної праці у вибої, при видобутку вугілля, використанні виброінструментів, пересуванні по вибою, піднятті й переміщенні ваг, в умовах підвищеної запиленности при постійному впливі протягів, вологості, обводненности він одержав професійні захворювання: вібраційна хвороба, хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології П ст., легенева недостатність 1-П ст.
Захворювання стали прогресувати в 2006 році.
У зв'язку із зазначеними захворюваннями він протягом періоду часу з 4 по 18 липня 2007 року знаходився на обстеженні і лікуванні в Донецькій обласної кліничної лікарні профзахворювань і йому згідно висновку від 17 липня 2007 року поставлений діагноз: вібраційна хвороба, хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології П ступеня, ЛН-1 ступеня. Захворювання професійні.
По факту одержання їм професійного захворювання – вібраційна хвороба, був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 10 травня 2006 року.
По факту одержання їм професійних захворювань - хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології П ступеня, ЛН-1 ступеня, був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24 липня 2007 року.
20 вересня 2007 року висновком МСЕК йому вперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності 30% - вібраційна хвороба, 35% - захворювання легень, встановлена Ш група інвалідності безстроково.
Професійними захворюваннями, викликаними умовами виробництва, постійними фізичними болями, які він випробовував у зв'язку із професійними захворюваннями, отриманими в результаті не забезпечення відповідачем санітарно-гігієнічних умов, що запобігають виникнення професійних захворювань, втратою здоров'я й працездатності йому заподіяна значна моральна шкода, що виражається в постійних фізичних болях і моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізична біль підсилюється при незначних навантаженнях, не може довгий час сидіти, стояти, пересуватися, страждає постійною задишкою, кашлем, йому протипоказаний важка фізична праця, робота в підземних умовах, не має змоги виконувати яку-небудь домашню роботу, став дратівливим, агресивним, у зв'язку із чим відбулися змушені зміни в його життєвих відносинах.
Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 65% у сумі 100000 гривен.
Просить суд поновити пропущений ним строк для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки він є юридично неграмотним, крім того протягом всього часу з моменту отримання професійних захворювань часто знаходився на лікуванні у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, а тому вважає, що вказаний строк пропущено з поважних причин.
Представник відповідача – ДП „Орджонікідзвугілля” позов визнав частково.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 6 вересня 1974 року по 3 травня 1976 року, з 19 липня 1979 року по 30 жовтня 1992 року, з 13 квітня 1998 по 7 липня 2006 року працював на шахті ім..К.Маркса ГП „Орджонікідзевугілля”.
. Звільнений 7 липня 2006 року у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я по ст.40 ч.2 КЗпП України.
По факту одержання їм професійного захворювання – вібраційна хвороба, був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 10 травня 2006 року.
По факту одержання їм професійних захворювань - хронічне обструктивне захворювання легень пилевої етіології П ступеня, ЛН-1 ступеня, був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 24 липня 2007 року.
20 вересня 2007 року висновком МСЕК йому вперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності по сукупності 30% - вібраційна хвороба, 35% - захворювання легень, встановлена Ш група інвалідності безстроково.
З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1 протипоказано робота у підземних умовах, у контакті з вібрацією, тяжкий фізичний труд.
Таким чином, внаслідок профзахворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенні його нормальних життєвих зв’язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Однак згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили встрату працездатності” № 1105 від 23 вересня 1999 року, з змінами та доповненнями у ст.34 якою була передбачена виплата моральної шкоди частина третя виключена на підставі Закону № 717-У (717-16) від 23 лютого 2007 року.
Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” у ст.44 вказано „відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.
Однак згідно з вимогами ст..153 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Ст..158 КЗпП України передбачена зобов’язаність відповідача приймати усі міри для зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації тощо.
Згідно зі ст..163 КЗпП України та ст..8 Закону України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.
Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем поушені вимоги ст..ст.153, 158, 163 КЗпП України, що спричинило виникненню професійного захворювання у ОСОБА_1
Право на відшкодування власником заподіяної моральної шкоди працівникові передбачено ст..237-1 КЗпП України, згідно якої та п.13 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року вказано, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя та здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з вимогами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При таких обставинах суд вважає, що позивачеві заподіяна відповідачем моральна шкода, однак суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 гривен занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності – 65%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 19500 гривен.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з порушенням строку, передбаченого вимогами ст..233 КЗпП України, однак суд вважає, що цей строк пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, Законом України „Про бюджет України на 2008 рік”, ст..ст.233, 237-1 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В :
позов ОСОБА_1 до держаного підприємства „Орджонікідзевугілля” про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з держаного підприємства „Орджонікідзевугілля (м.Єнакієве, вул..Трестівська,10) рр 26002301636482 у філії „Відділення ПІБ в м.Єнакієве, МФО 334215 код ОКПО 32276912 на користь ОСОБА_2 19500 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот) гривен.
В інший частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України .
Суддя