Судове рішення #7493151

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          9 грудня 2009 року Єнакіївський  міський суд Донецької області у складі головуючого                        судді                                             Куція Є.М.

                                              при секретарі                               Макаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве  справу за позовом ОСОБА_1 до держаного підприємства "Орджонікідзевугілля" про відшкодування моральної шкоди,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

               Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держаного підприємства "Орджонікідзевугілля" про відшкодування моральної шкоди.

               В обґрунтування позовних вимог вказав, що він з 16 вересня 1968 року по 18 липня 2005 року працював на підприємстві вугільної промисловості на шахті «Полтавська» ДП «Орджонікідзевугілля».

               18 липня 2005 року звільнено за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.

               Під час  виконання трудових обов’язків на виробництві він отримав хронічне професійне захворювання – пневмоконіоз.

               У період з 2 по 17 січня 2007 року він знаходився на обстежені у Донецькій обласної клінічної лікарні профзахворювань, згідно висновку  якої від 17 січня 2007 року йому первинно встановлено діагноз «антрако-сілікатоз, інтерстіціальна форма,  легенева недостатність 1-П ступеню».

                По факту професійного захворювання складно акт розслідування хронічного захворювання за формою П-4 від 30 січня 2007 року.

               Він тривалий час знаходився на лікуванні у зв’язку з хронічним захворюванням.

               15 березня 2007 року його було  направлено на МСЕК, висновком якої встановлено 30% втрати професійної працездатності по профзахворюванню, Ш група інвалідності безстроково.

              Отриманим професійним хронічним захворюванням, викликаним умовами виробництва, постійними фізичними болями, які він випробовував у зв'язку із вказаним професійним захворюванням, отриманим на виробництві,   він постійно відчуває фізичні болі, які він випробовував у зв'язку із пошкодженням здоров’я, отриманого в результаті не забезпечення відповідачем санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки, що запобігають виникнення травм та профзахворювань на виробництві, втратою здоров'я й працездатності йому заподіяна значна моральна шкода, що виражається в постійних фізичних болях і моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізична біль підсилюється при незначних навантаженнях, не може довгий час сидіти, стояти, пересуватися, страждає постійною задишкою, йому протипоказані важка фізична праця, робота в підземних умовах, не має змоги виконувати яку-небудь домашню роботу, став дратівливим, агресивним,  у зв'язку із чим відбулися змушені зміни в його життєвих відносинах.

                Просить  стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 30% у сумі  9000 гривен.

                У судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги та просить суд поновити пропущений ним строк для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки він є юридично неграмотним, крім того протягом тривалого часу знаходився на лікуванні, у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, а тому вважає, що вказаний строк пропущено з поважних причин.

                Представник відповідача - ДП "Орджонікідзвугілля" у судовому засіданні  позовні вимоги не визнав.

                Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов  підлягає   задоволенню  з наступних підстав.

               Судом встановлено, що позивач  тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме з 16 вересня 1968 року по 18 липня 2005 року на шахті «Полтавська» ДП «Орджонікідзевугілля».

                18 липня 2005  року звільнено за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.

                Під час  виконання трудових обов’язків на виробництві позивач отримав хронічне професійне захворювання – антрако-сілікатоз.

                Згідно висновку комісії Донецької обласної клініки профзахворювань від 17 січня 2007 року позивачу первинно встановлено діагноз «антрако-силикатоз, интерстициальная форма, легочная недостаточность 1-П степени».

                По факту професійного захворювання складено акт розслідування хронічного захворювання за формою П-4 від 30 січня 2007 року.

               Позивач тривалий час знаходився на лікуванні у зв’язку з хронічним захворюванням.

               15 березня 2007 року ОСОБА_1 було вперше направлено на МСЕК, висновком якої встановлено 30% втрати професійної працездатності та Ш група інвалідності безстроково.

               З довідки МСЕК також вбачається, що ОСОБА_1 протипоказано робота у підземних умовах, тяжкий фізичний труд.

              Таким чином, внаслідок  отриманого професійного захворювання на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.                                  

              Однак згідно Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  № 1105 від 23 вересня 1999 року, з змінами та доповненнями у ст.34 якою була передбачена виплата моральної шкоди частина третя виключена на підставі Закону  № 717-У (717-16) від 23 лютого 2007 року.

              Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" у ст.44 вказано   "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.                    

              Згідно з вимогами ст..153 КЗпП України забезпечення безпечних і шкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають травматизмові.

              Ст..158 КЗпП України передбачена зобов'язаність  відповідача вживати заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шліхом впровадження прогресивних технологій, засобів механізації та інші.  

              Згідно зі ст..163 КЗпП України та ст..8 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

              Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем порушені вимоги ст..ст.153, 158, 163 КЗпП України, що спричинило профзахворювання ОСОБА_1

              Право на відшкодування власником заподіяної моральної шкоди працівникові передбачено ст..237-1 КЗпП України, згідно якої та п.13 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року вказано, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.        

              Згідно з вимогами Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

              При таких обставинах суд вважає, що позивачеві заподіяна відповідачем моральна шкода, розмір якої з урахуванням ступеня втрати працездатності - 30%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості має бути встановлений в сумі 9000 гривен, тобто такою як вимагає позивач.

              Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з порушенням строку, передбаченого вимогами ст..233 КЗпП України, однак суд вважає, що цей строк пропущено з поважних причин, а тому підлягає поновленню.                                    

              Керуючись ст. ст. 10, 11, 209,  212-215 ЦПК України, Законом України «Про охорону праці», Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", Законом України "Про бюджет України на 2008 рік", ст..ст.233, 237-1 КЗпП України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

                 позов ОСОБА_1 до держаного підприємства "Орджонікідзевугілля" про стягнення моральної шкоди - задовольнити повністю.

                 Стягнути з держаного підприємства "Орджонікідзевугілля (м.Єнакієве, вул..Трестівська,10) рр 26002301636482 у філії "Відділення ПІБ в м.Єнакієве, МФО 334215 код ОКПО 32276912 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 9000 (дев’ять тисяч)  гривен.

                  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

                           Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація