ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.05.07 р. Справа № 15/155
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Дружківський завод металевих виробів” м. Дружківка (код ЄДРПОУ 00191052)
до відповідача державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 01074957)
про стягнення вартості вагової недостачі вантажу в сумі 7213,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чернопис А.І. за довіреністю № 7 від 20.02.2007 р.
від відповідача: Гарбузова Т.О. за довіреністю № Н-01/594 від 17.02.2006 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства „Дружківський завод металевих виробів” м. Дружківка до державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості вагової недостачі вантажу в сумі 7213,28 грн.
Ухвалою суду від 27.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/155.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні від представників позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між відкритим акціонерним товариством „Міттал Стіл Кривий Ріг” (далі - вантажовідправник) та позивачем було укладено договір № 20Н-346-2 від 12.12.2006 р. на поставку позивачу чорних металів.
Згідно умов договору № 20Н-346-2 від 12.12.2006 р., 10.03.2007 р. на станції відправлення Кривий Ріг Придніпровської залізниці вантажовідправником на адресу ВАТ „Дружківський завод металевих виробів” м. Дружківка по залізничній накладній № 46872131 в напіввагон № 64614860 було відвантажено товар.
12.03.2007 року вантаж було доставлено на станцію призначення – станцію Дружківка.
Позивач оплатив вантажовідправнику вартість отриманої продукції, що підтверджується рахунком 1312 від 05.03.2007 р. та платіжним дорученням № 1548 від 12.03.2007 р.
Під час перевезення вантажу у вищевказаному вагоні були виявлені часткові втрати вантажу, що підтверджується актом загальної форми № 544/з від 12.03.2007 року. У напіввагоні № 64614860 по прибуттю потягу було виявлено навантаження в два штабелі, де нараховувалося 15 пачок, що відповідає документу. Дві діагоналі по три проволочні зав’язки. На одній діагональній пачці із східної частини обірвані дві проволочні ув’язки, одна ув’язка послаблена на 10 см. Вагон прибув без охорони.
На підставі акту № 544/з від 12.03.2007 року, був складений ще один акт загальної форми № 81/п від 12.03.2007 року, яким були підтверджені дані попереднього акту загальної форми, а саме: навантажено в два штабелі, кілька ярусів, на кожному штабелі пачка по діагоналі, нараховується 15 пачок, не маркировано. У східному штабелі на пачці по діагоналі розкручені дві проволочені ув’язки, одна ціла. Доступ до вантажу усунутий шляхом скручування ув’язок на пачці, нанесена маркировка жовтою фарбою.
На підставі викладеного відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт № АШ 977762 від 15.03.2007 р.
З комерційного акту № АШ 977762 від 15.03.2007 р., вбачається, що при комісійній видачі вантажу на вагоні № 64614860 за документом значиться нетто 66940 кг., а виявилося брутто – 86120; тара – 21480; нетто – 64640 кг, тобто вага вантажу менше ніж вказано в документі на 2300 кг. Перевантаження проводилося три рази на вагонних вагах ВЕТ-150В № 218, повірених 12.02.2007 р., технічний паспорт яких долучений до матеріалів справи.
При переважуванні виявилось, що вантаж прибув в справних вагонах. Люки ув’язані, двері зачинені. Об’єм кузова 73 м3. Вантаж навалом, завантажений в два штабелі, у два яруси. У нижньому ярусі сім пачок і шість пачок, верхній ярус дві пачки розташовані по діагоналі на кожному штабелі. У східному штабелі на верхньому ярусі на пачці по діагоналі три проволочні ув’язки по 6 мм. Одна заводська ув’язка і дві укручені вручну. Інші чотирнадцять укручені проволокою заводської ув’язки. Вантаж маркірований жовтою фарбою, доступу до вантажу немає.
За розрахунком позивача щодо недостачі вантажу у вагоні № 64614860 вбачається, що 66,94т – вага за залізничною накладною; 66,79 т – вага по рахунку; 64,49 т – фактична вага; 2,30 т – фактична недостача; 2562 грн. – ціна за 1 т згідно рахунку без ПДВ; 118,46 грн. провізна плата; 6011,06 грн. – вартість недостачі без ПДВ; 7213,28 грн. – вартість нестачі всього з ПДВ.
У судовому засіданні 29.05.2007 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач - державне підприємство „Донецька залізниця” в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог
Крім того, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (лист вих. № 2022/5856 від 24.05.2007 р.), де просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення втраченої продукції з Донецької залізниці у сумі 7213,28 грн., зазначивши, що вантаж прибув у справному вагоні, люки ув’язані та двері у вагоні були зачинені на усі замочні механізми. Вантаж завантажений засобами відправника.
Згідно статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк має бути звільнено від відповідальності за недостачу вантажу на підставі статті 111 Статуту залізниць України.
Залізнична накладна № 46872131 згідно частини 2 статті 307, частини 1 статті 308 Господарського кодексу України є перевізним документом, який підтверджує прийняття відповідачем вантажу до перевезення.
Правильність внесених відомостей у вищевказаній залізничній накладній підтверджено підписом представника відповідача – Марета.
Відповідно до статті 12 Закону України „Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно зі статтею 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно частини 1 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до частини 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Згідно абзацу 1 частини 3 статті 308 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно статті 127 Статуту залізниць України залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
У актах загальної форми та у комерційному акті зазначені обставини, що вказують на факт втрати (недостачі) вантажу, який був прийнятий перевізником до перевезення у справному стані та у кількості згідно накладних.
Невідповідність фактичної кількості вантажу тієї кількості, що вказана в накладних не була виявлена перевізником під час завантаження вагонів вантажовідправником ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг”.
Згідно пункту 28 Наказу Міністерства транспорту України „Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів” № 644 від 21.11.2000 р. вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Однак відповідач своїм правом щодо перевірки правильності відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній № 46872131 не скористався, що може свідчить про факт прийняття відповідачем - Державним підприємством „Донецька залізниця” м. Донецьк від вантажовідправника ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг” вантажу – чорні метали у повному обсязі без заперечень та недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що недостача вантажу утворилась у результаті його втрати відповідачем під час перевезення. Ствердження відповідача, які стосуються звільнення відповідача - державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк від відповідальності на підставі статті 111 Статуту залізниць України, є необґрунтованими, оскільки вантаж прибув у відкритому залізничному вагоні із ознаками втрати (нестачі), що повністю підтверджено матеріалами справи. Яких–небудь документів, що достовірно свідчили б про те, що втрата вантажу відбулася не з вини державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання щодо належного збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення від ВАТ „Міттал Стіл Кривий Ріг” і до моменту видачі позивачу.
У зв’язку з чим, відповідач має відшкодувати позивачу втрату частини вантажу у розмірі суми позову.
Суд перевірив розрахунок по факту недостачі вантажу, наданий позивачем, вважає його вірним, та приймає до уваги як доказ по справі № 15/155.
Судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-35; 42; 43; 49; 82 - 85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк (юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68; код ЄДРПОУ 01074957; поточний рахунок № 2600901517249 у Укрексімбанку, МФО 334817) на користь відкритого акціонерного товариства „Дружківський завод металевих виробів” (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, 3; код ЄДРПОУ 00191052; поточний рахунок № 26006301470029 в філії відділення ПІБ м. Дружківки; МФО 334334) суму вартості втраченої продукції в розмірі 7213,28 грн., крім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 102,00 грн.
У судовому засіданні 29.05.2007 р. за згодою сторін суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 04.06.2007 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя