Справа № 2-291

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2010  року. Центрально-Міський районний  суд міста  Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді             - Філатова К.Б.,

при секретарі                 - Кононенко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Акціонерного страхового товариства «АИС-Поліс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ „Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», про відшкодування шкоди, –

В С Т А Н О В И В  :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 6.08.2007 року між АСТ «АИС-Полис» та ОСОБА_3 укладено Договір № 05/К-021150 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника – легковий автомобіль «Geely», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 8.09.2007 року відбулась дорожньо-транспортна пригода в якій мало місце зіткнення Застрахованого автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 11.09.2007 року до позивача від страхувальника надійшло письмове повідомлення про настання страхового випадку. 11.09.2007 року СПД ОСОБА_4 складено висновок № 283 експертного авто-товарознавчого дослідження. За складання вищезазначеного висновку АСТ «АИС-Полис» перераховано на рахунок судового експерта авто-товарознавця суму в розмірі 350,00 гривень. Вартість матеріального збитку, завданого страхувальникові становить 6459,62 гривень. Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10.10.2007 року встановлено вину відповідача ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді. 5.11.2007 року АСТ «АИС –Поліс» складено страховий акт № 1142-1347/07. 15.11.2007 року на підставі вказаного страхового акту та заяви страхувальника, АСТ «АИС-Поліс» платіжним дорученням № 6153 перераховано страхове відшкодування в розмірі 3926,84 гривень.

З метою досудового врегулювання спору відповідачеві ОСОБА_2 направлено претензію.

Згідно листа ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”, яка сплатила відшкодування ОСОБА_3 відшкодування в розмірі 4243 гривні 63 копійки.

Просить стягнути з відповідачів ВАТ УСК „Дженералі Гарант” та ОСОБА_2 витрати по проведенню експертизи, а з відповідача ОСОБА_3 – 3926,84 гривні.

Представник ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” і відповідач ОСОБА_2 позов не визнали, вказавши, що у відповідача ОСОБА_2 була застрахована відповідальність в ВАТ „УСК ОСОБА_5”. Коли настав страховий випадок, а саме з вини ОСОБА_2 був пошкоджений належний ОСОБА_3 автомобіль, ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” сплатила йому відшкодування.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, в судовому засіданні підтвердив, що отримав відшкодування від ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”, в сумі 4243 гривні 63 копійки. Оскільки цієї суми було недостатньо для повного ремонту автомобіля, він звернувся також до позивача, в якого його автомобіль був застрахований, і отримав від нього 3926 гривень 84 копійки. В сумі ці виплати перевищують його витрати на ремонт автомобіля, але він вважає, що в позові повинно бути відмовлено.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, в позові до ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” і ОСОБА_2 повинно бути відмовлено, позов до ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 8.09.2007 року з вини ОСОБА_2 відбулася ДТП, внаслідок якої був пошкоджений належний відповідачеві ОСОБА_3 автомобіль. Сума матеріального ущербу склала 6459 гривень 62 копійки. Відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”, яка сплатила ОСОБА_3 4243 гривні 63 копійки. ОСОБА_3 не повідомив про це позивача, у якого був застрахований його автомобіль, звернувся до нього за отриманням страховки і отримав страхове відшкодування в розмірі 3926 гривень 84 копійки.

Вказані обставини підтверджують сторони по справі, крім того вони підтверджуються:

?   Постановою судді від 10 жовтня 2007 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 35-36);

?   Висновком фахівця про розмір матеріальної шкоди (а.с. 9-29);

?   Повідомленням позивача про страховий випадок (а.с. 7);

?   Актом службового розслідування (а.с. 37);

?   Платіжним дорученням про сплату позивачем відповідачеві відшкодування у сумі 3926 гривень 84 копійок (а.с. 41);

?   Договором добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави (а.с. 45-57);

?   Полісом обов’язкового страхування відповідальності ОСОБА_2 (а.с. 64);

?   Довідкою про те, що відповідач „Дженералі Гарант” сплатив ОСОБА_3 4243 гривні 63 копійки (а.с. 65).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 8.4 Договору страхування, який був укладений між позивачем та ОСОБА_3 страхувальник, що одержав від особи, винної в настанні страхового випадку, повне відшкодування збитків, втрачає право на одержання страхового відшкодування від страховика. У разі, якщо збитки відшкодовано частково, страхове відшкодування виплачується страховиком з урахуванням суми, одержаної страхувальником від особи, що завдала збитки.

-Згідно висновку експерта збиток склав 6459,62 гривень

Відповідач ОСОБА_3 отримав від двох страховиків 8170 гривень 47 копійок (3926 гривень 84 копійок + 4243 гривні 63 копійки = 8170 гривень 47 копійок).

Тобто різниця складає 710 гривень 85 копійок, яки суд вважає за необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 15, 16, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 109, 118-120, 136 ЦПК України, 993 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов АСТ „Страхова компанія „АИС-Поліс” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь АСТ „Страхова компанія „АИС-Поліс” 710 гривень 85 копійок, а також витрати по справі в розмірі 301 гривня.

В інший частині в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                             К.Б.Філатов