ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.05.07 р. Справа № 15/114
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 26139824)
до відповідача державного підприємства “Вугільна компанія „Краснолиманська” м. Родинське (код ЄДРПОУ 31599557)
про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 4580,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гладка А.В. за довіреністю № 116 від 01.01.2007 р.; Пащук В.В. за довіреністю № 307 від 01.01.2007 р.
від відповідача: Бушинська Є.В. за довіреністю № 4 від 15.01.2007 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 15.05.2007 р. до 25.05.2007 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства “Придніпровська залізниця” м. Донецьк до державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” м. Родинське про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 4580,00 грн.
Ухвалою суду від 06.04. 2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/114.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву щодо стягнення штрафу у розмірі 4580,00 грн., яким відповідач заперечував на позовні вимоги.
У судовому засіданні сторонами було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
29.10.2006 року відповідач зі станції Родинська здійснив відправку вагону № 56459217 з вугіллям відповідно до накладної № 48775813, яка долучена до матеріалів справи.
На станції Чаплино Придніпровської залізниці позивачем при проведенні перевірки вантажу було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 56459217 не відповідає масі, зазначеній у накладній № 48775813, де зазначена вага брутто 69000 кг.
Працівниками залізниці був складений акт загальної форми № 3960 від 30.10.2006 р., на підставі проведення переважування вагонів на тензометричних вагах № 10, які допускають погрішності, у зв’язку з перевантаженням вагонів під час руху, про що зазначається в керівництві по експлуатації ваг. Результати зважування наступні: брутто 83750 кг тара з брусу вагона 22400 кг, нетто 61350 кг, що меньше ніж в документах на 7650 кг.
Для перевірки даних отриманих, на тензометричних вагах, був складений акт загальної форми № 3969 від 30.10.2006 року на підставі проведення зважування на 150 т вагонних механічних вагах № 1, де виявилося брутто 84500 кг тара з брусу вагона 22400 кг, нетто 62100 кг, що менше ніж в документах на 6900 кг. Завантаження рівномірне, нижче бортів вагону на 30-40 см. Двері люка зачинені, протікання вантажу немає.
На підставі викладеного відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, був складений комерційний акт № БН 749563/268 від 31.10.2006 р., з комісійним переважуванням вагону.
З вищезазначеного комерційного акту вбачається, що згідно акту загальної форми ст. Чаплине від 30.10.06 р. було проведено комісійне переважування вантажу на 150 т вагах вантажоотримувача.
За документом значиться нетто 69000 кг. При переважуванні виявилось: брутто – 84500; тара – 22400; нетто – 62100 кг, тобто фактична вага вантажу менш, ніж зазначено в накладній № 48775813 на 6900 кг. Вантаж прибув в справних вагонах. Люки, двері зачинені. Завантаження рівномірне, нижче бортів вагону на 30-40 см. Двері люка зачинені, протікання вантажу немає. Перевантаження проводила Каминська.
За невірно зазначену масу вантажу позивач нарахував відповідачу штраф згідно ст.122 Статуту залізниць України, відповідно до якої за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли, тобто штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, яка становить 916,00 грн. за всю відстань перевезення, який склав за розрахунками позивача 4580,00 грн.
Відповідач відзивом № 405 від 20.04.2007 року не визнає позовні вимоги в повному обсязі , посилаючись на наступне:
По-перше, на думку, відповідача акти загальної форми № 3960 та № 3969 не можуть бути належними доказами по справі, у зв’язку з тим, що дані, які містять ці акти, різняться саме в частині даних про брутто та нетто.
Такі доводи суд не приймає до уваги, оскільки за матеріалами справи зрозуміло, що дані в акті № 3960 та акті № 3969 різняться через застосування різних ваг: тензометричних ваг в першому випадку, які допускають погрішності та 150 т вагонних механічних вагах - в другому. Крім того при складанні комерційного акту БН № 749563/268 при проведенні комісійного переваження дані акту № 3969 підтвердилися.
По-друге, у комерційному акті № БН 749563/268 не має детального описання вантажу всупереч ст. 9 Правил складання актів від N 334 від 28.05.2002 р., згідно з якою у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість вантажу, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Але такі доводи є безпідставними, оскільки із змісту статті випливає, що такі дані заносяться до комерційного акту у випадку пошкодження вагону чи вантажу. В матеріалах справи відсутні відомості про пошкодження, тому і порушень норм Правил складання актів не має з боку позивача стосовно відсутності відомостей про обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставин, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу.
По-третє, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на, те, що вантаж у вагонах був розрівнений та ущільнений, покритий захисним маркуванням, шапка вантажу вище бортів. А в комерційному акті № БН 749563/268 вантаж нижче бортів, що вказує на його втрату перевізником.
Але відомості, на які вказує відповідач, відсутні у залізничній накладній, яка заповнюється представниками того ж відповідача. Тому таке ствердження відповідача суд вважає безпідставним, а комерційний акт № БН 749563/268 приймає до уваги як належний доказ по даній справі.
У відзиві відповідач в обґрунтування своїх вимог також посилається на несвоєчасність складання комерційного акту № БН 749563/268.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Правил складання актів комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі – у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційний акт в указаний термін він складається у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Як вбачається з матеріалів справи вагон № 56459217 прибув на станцію Чаплине Придніпровської залізниці 30.10.2006 року, а комерційний акт № БН 749563/268 було складено 31.10.2006 року (наступної доби), тобто жодних порушень стосовно строків складання актів допущено позивачем не було.
Посилання відповідача не те, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення, а позивач при прийнятті вантажу не навів жодних заперечень стосовно невірних даних у накладній щодо маси вантажу, спростовуються вищенаведеними нормами законодавства та фактичними обставинами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей,
зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Але це є виключно правом залізниці, а не її обов’язком.
Частина 1 статті 24 Статуту Залізниць України встановила, що відправники (по справі відповідач) повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну. Правильність відомостей, внесених до накладної № 48775813, підтверджено представником вантажовідправника – Ноздрановською.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спір виник з вини відповідача у зв’язку із порушенням вимог Господарського кодексу, Статуту Залізниць України.
Суд дійшов висновку, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Вугільна компанія „Краснолиманська” (юридична адреса: 85310, Донецька область м. Родинське; ЄДРПОУ 31599557; поточний рахунок 26006301620720 у АК ПІБ м. Красноармійськ; МФО 334497) на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця” (юридична адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 26139824; поточний рахунок 26006007123 в ДФ АБ„Експрес-Банк”; МФО 306964) штраф у сумі 4580,00 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі 102 грн.
У судовому засіданні 25.05.2007 р. за згодою сторін вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 29.05.2007 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя