Справа 1-131

2009 рік.

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

5 жовтня 2009 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

        в складі: головуючої – судді        Зарєчної І.В.

               при секретарі                    Демчишиній Н.Г.

               з участю прокурора          Кисіля В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

В  червні 2009 року ОСОБА_1, за місцем свого проживання в смт. Лозове підробила пенсійне посвідчення №020661, видане 14 серпня 2003 року на ім”я її матері ОСОБА_2, вклеївши в нього свою фотокартку, з метою використання вказаного посвідчення для безкоштовного проїзду в приміських поїздах. 9 липня 2009 року біля 10 години ОСОБА_1 слідувала електропоїздом сполученням Гречани-Жмеринка по підробленому посвідченню, при  чому останнє в неї було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Підсудна ОСОБА_1 винною себе визнала повністю і показала, що в  червні 2009 року у себе вдома вона знайшла пенсійне посвідчення своєї матері  ОСОБА_2, яке підробила, вклеївши в нього свою фотокартку, з метою використання вказаного посвідчення для безкоштовного проїзду в приміських поїздах. 9 липня 2009 року слідуючи в потягу, вона була затримана працівниками міліції і підроблене посвідчення в неї було вилучене.

Наведені обставини нічим та ніким не оспорюються. Підсудна правильно розуміє зміст вчинених нею дій. Тому суд вважає винність підсудної доведеною повністю і її дії кваліфікує за ст. 358 ч.1 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою і яке надає право або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем.

Разом з тим, суд вважає зайвою кваліфікацію дій підсудної за ст.358 ч.3 КК України, як використання завідомо підробленого документа, оскільки учинення злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України, охоплюється ч.1 ст. 358 КК України і додаткової кваліфікації за ст.358 ч.3 КК України не потребує.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує, що вона  скоїла злочин, який класифікується як злочин невеликої тяжкості.

Підсудна раніше не судима, вона позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудної, судом не встановлено.

Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає можливим при призначенні покарання підсудній застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, прийшовши до висновку про можливість виправлення підсудної без відбування такого покарання реально.

Керуючись ст.ст. 321, 324 КПК України, суд, -

                з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винною і призначити їй покарання за ст. 358 ч.1 КК України  у виді двох років обмеження волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в розмірі 189 грн. 20 коп.

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення №020661 та безкоштовний квиток залишити при справі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити засудженій попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через місцевий суд на протязі п’ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

        Суддя                     І.В. Зарєчна