Справа № 2-1282
2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2009 року Лутугинський районний суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Гайдук В.Г.
при секретарі - Іваняк Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення боргу з відповідача, посилаючись на наступне. 02 липня 2008р. відповідач взяв у неї у борг гроші в сумі 4700 грн., які зобов’язався повернути протягом п’яти днів, у зв’язку з чим вона не узяла у нього боргову розписку. У зв’язку з тим, що у вказаний термін відповідач борг не повернув, на прохання добровільно повернути борг відмовився, вона звернулася із заявою до міліції, де відповідач не заперечував проти того, що узяв у неї гроші у борг. За даним фактом постановою дільничним інспектором Лутугинського РВ УМВС в порушенні кримінальної справи відносно відповідача за ст. 190 КК України було відмовлено, і їй було запропоновано звернутися з позовом до суду. Вона просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу 4700 грн., 3% річних із зазначеної суми, що складає 141 грн., а всього 4841 грн. Крім того, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні звичайного укладу її життя, необхідності звертатися за матеріальної допомогою до інших осіб, обмежувати себе та свою сім’ю в придбанні необхідних речей та продуктів, моральну шкоду оцінює у 1650 грн. Просила повернути також судові витрати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, допитаний у судовому засіданні 11 листопада 2009р. позов визнав частково, пояснив, що він дійсно брав у позивача гроші у борг, але не 4700 грн., а 4500 грн., зобов’язується їх повернути з урахуванням 3% річних від суми боргу, але заперечує проти відшкодування позивачу моральної шкоди.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.1047 ч.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач дійсно 02 липня 2008р. узяв у борг у позивача гроші без розписки. Але цей факт підтверджується даними перевірки заяви позивача про неповернення боргу Лутугинським РВ УМВС. Із пояснення ОСОБА_2 на ім’я начальника Лутугинського РВ УМВС убачається, що він визнає той факт, що узяв у відповідача у борг 4500 грн. (а.с.6). Постановою дільничного інспектора Лутугинського РВ УМВС від 24.11.2009р. ( а.с.5) в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 190 КК України відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Беручи до уваги, що відповідач не повернув позивачеві суму боргу, суд вважає, що позов в цій частині заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню.
Між тим, позивач не представила суду письмових доказів узяття у неї відповідачем у борг саме 4700 грн., а не 4500 грн., як стверджує відповідач, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4500 грн., а не 4700 грн., в іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю позову.
Відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних від суми 4500 грн. – 135 грн. ( 4700 грн. х 3%: 100). Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу за договором позики 4635 грн. (4500 грн. + 135 грн.).
Відносно моральної шкоди суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Діючим законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди за позовами про стягнення боргу, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди за необґрунтованістю позову.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у сумі 51 грн., витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 81 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 4716 грн. (4635 грн. + 81 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10.11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд -
В и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 по користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 4635 грн., а також судові витрати у сумі 81 грн., а всього 4716 грн., в іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4ст.295 ЦПК України.
Суддя :