Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2009 року Єнакіївській міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.
при секретарі Макаренко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 26 років 3 місяця працював у вугільній промисловості у шкідливих та небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею у якості прохідника та гірника очисного забою, а саме на шахтах «Червоний Жовтень», «Булавинська», «Юний комунар», ім..ОСОБА_2. «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля.
Звільнено 1 лютого 2009 року за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.
27 грудня 2003 року під час виконання трудових обов’язків, з ним стався нещасний випадок, у результаті чого його було травмовано.
2 січня 2004 року складений акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
13 травня 2004 року МСЕК було встановлено 20% втрати професійної працездатності по травмі.
Згідно висновку МСЕК від 26 травня 2005 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності по травмі безстроково.
Внаслідок отриманої травми відчуває дискомфорт, порушений його звичний устрій життя, що привело до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Через ушкодження здоров’я на виробництві йому заподіяна моральна шкода яка полягає у фізичних стражданнях, які він переносить..
Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 гривен.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнав та пояснив, що на момент розгляду справи відсутні норми ОСОБА_3, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, тому підстав для стягнення з відділення фонду сум у відшкодування моральної шкоди згідно закону не існує.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 26 років 3 місяця працював у вугільній промисловості у шкідливих та небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею у якості прохідника та гірника очисного забою, а саме на шахтах «Червоний Жовтень», «Булавинська», «Юний комунар», ім..ОСОБА_2. «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля.
Звільнено 1 лютого 2009 року за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.
27 грудня 2003 року під час виконання трудових обов’язків, з позивачем стався нещасний випадок, у результаті чого його було травмовано.
2 січня 2004 року складений акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
13 травня 2004 року МСЕК позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності по травмі.
Згідно висновку МСЕК від 26 травня 2005 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності по травмі безстроково.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 ОСОБА_3 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” та згідно з підпунктом „е” п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 ОСОБА_3 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.
ОСОБА_3 України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 ОСОБА_3, а також згідно п.22 ст.71 ОСОБА_3 України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим ОСОБА_3 зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ОСОБА_3 України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і ОСОБА_3 України “ Про Державний бюджет на 2007 рік “ .
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
ОСОБА_3 України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов’язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з тим, що ст.44 ОСОБА_3 України „Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.
ОСОБА_3 № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки ОСОБА_3 передбачено, що укладаючи угоду про обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 ОСОБА_3 соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог ОСОБА_3 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого – право на життя, на охорону здоров’я тощо.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди , суд вважає , що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 10000 гривен занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої вперше 25%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 7500 гривен.
В решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.9 ОСОБА_3 України „Про охорону праці , ст.ст. 21, 28, 34 ОСОБА_3 України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”, суд
В И Р І Ш И В :
Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань рс 37175041006211 у відділенні Госказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 7500 (сім тисяч п’ятсот) гривен.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з часу проголошення рішення, з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя