Справа № 2-3 / 10

                                                                      РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року.

Великоновосілківський рай     онний суд Донецької області у складі : головуючого – судді

ОСОБА_1,при секретарі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт ОСОБА_2 справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,завданої внаслідок скоєння злочину,-

встановив:

Як зазначає позивач,29.08.2008 року,приблизно о 7 годині ,відповідач вигоняв корів із загону.Коли  корови проходили повз його подвір*я,він побачив,що вони об*їдають листя з його плодових дерев. Він став відгоняти їх від дерев пострілами з пневматичної ОСОБА_4  запропонував йому не стріляти в корів і вихватив у нього з рук рушницю.При цьому вдарив нею сам себе в ліве плече,після чого розбив  її об стовб,а потім почав бити його палкою по голові,туловищу,рукам,а також кидати в нього куски битого шиферу, спричинивши йому телесні ушкодження,з яким він звернувся в лікарню.В той же день він звернувся до Великоновосілківського РВ УМВС України в Донецькій області про притягнення відповідача до відповідальності,але відносно останього було відмовлено в порушенні кримінальної справи .Своїми діями відповідач спричинив йому

не тільки майнову шкоду у сумі 1486,02 грн.,з яких 650 грн. –вартість пневматичної рушниці і 836,02грн .,затрачених на лікування,но і моральну,яку він оцінює в 10000 грн..

Тому він і просить стягнути з відповідача на його користь  вищезазначені суми майнової і

моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник-Чубар І.В. підтримали позовні вимоги.

Відповідач  ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав и пояснив,що навпаки, в указані  в позові день і час ,він дійсно,разом зі своїми синами,випустив із загону людських корів і коли прогоняли їх по вул .Чайковського смт ОСОБА_2,в них з пневматичної рушниці почав стріляти позивач.Він підійшов до огорожі подвір*я ,за якою  стояв ОСОБА_3

В.Г. і попросив останього білше не стріляти у корів і не травмувати їх,на що той умисно наніс  удар стволом рушниці зверху донизу в область його лівого плеча,спричинивши середньої тяжкості тілесне ушкодження ,за що в подальшому був звинувачений за ст.122 ч.1 КК України і тільки у зв*язку з Законом про амністію був звільнений судом від кримінальної відповідальності.  Він же позивача не бив і це було підтверджено показаннями свідків ,допитаних в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення позивача та його представника,відповідача,допитавши свідка,перевіривши матеріали цієї і кримінальної справи за № 1-106/09 ,суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення за наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1167 ЦК України майнова і моральна шкоди , завдані фізичній особі неправомірними діями,відшкодовуються особою,яка їх завдала,за наявності її вини.

Позивач не представив суду доказів вини відповідача в завдані  йому майнової і моральної шкоди і навпаки в цьому  судовому засіданні і судовому засіданні по розгляду кримінальної справи відносно позивача по обвинуваченню його за ст.122 ч.1 КК України,мавшего місце 03.06.2009 року встановлено,що 29.08.2008 року,приблизно о 7 годині,ОСОБА_3,знаходячись на території своєї присадибної ділянки здійснював постріли з пневматичної гвинтівки «ІЖ-38» № 8620638 в проходящу череду корів повз його подвір*я. Із-за цього  між пастухом ОСОБА_4  і ОСОБА_3 відбулась сварка,в ході якої останій, діючи умисно,з метою спричинення тілесних ушкоджень,наніс ОСОБА_4 удар стволом пневмативної  гвинтівки в область лівого плеча,спричинивши припухлість мяких тканей лівого плечевого суглобу з разривом ключично-акроміального сочленіння,яке судово-медичною експертизою віднесено до середньої тяжкості тілесного ушкодження,яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків,передбачених у ст. 121 ч.1 КК України,но спричинившего тривалий розлад здоров*я.

Постанова Великоновосілківського районого суду Донецької області від 03.06.2008 року,

якою були встановлені , підтверджені  і не оскаржені  ОСОБА_3 обставини,вступило в законну силу.Спроба позивача переложити свою провину на відповідача в  частині спричинення останьому тілесних ушкоджень і зокрема ,що він їх отримав при вириванні

гвинтівки із його рук ,спростовується показаннями   відповідача і висновками  судово-медичного експерта  від 16.04.2009 року,якими встановлено,що тілесні ушкодження,виявлені у ОСОБА_4, могли утворитися при тих обставинах на які вказав він і свідки по кримінальній справі  і не могли утворитися при тих обставинах на які вказує ОСОБА_3.

Виставлений позивачем свідок –ОСОБА_5,яка доводиться останьому рідною дочкою,пояснила ,що вона бачила лише ,як відповідач розбив гвинтівку об стовб і чула від

батька і відповідача  взаємні ображання.

Таким чином  ,позивач не довів в судовому засіданні,що шкоди йому були завдані з вини відповідача.

Зустрічний позов з боку ОСОБА_4 не заявлен.

 На підставі викладеного,керуючись ст.ст.1166 ч.1 ,1167 ч.1 ЦК україни,ст.ст.60,209,212-215,218 ЦПК України,-

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про відшкодування майнової та моральної шкоди,завданої ушкодженням здоров*ю внаслідок скоєного злочину відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеліційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                    В.І.Єфименко