Справа № 1-61

                                                                 2009 р.

В И Р ОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             22 грудня  2009 р.                                                                         м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

 в складі:              головуючого  судді                        Гандзюка Д.М.

                                  секретаря                                        Савчук М.І.

           з участю:               прокурорів                                      Гриновецького І.Б., Марчука В.В..

                                          потерпілого                                     ОСОБА_1

                                          захисника  адвоката                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу про обвинувачення   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, на утриманні малолітня дитина, військовозобов’язаного,  працюючого майстром в комунальному підприємстві м.Снятин,    в минулому не судимого,

          за ст. 286 ч.2  КК України,-    

в с т а н о в и в :

Підсудний керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_4.

                     Злочин скоєно при таких обставинах.

7 червня 2009 р. близько 13 години підсудний, керуючи транспортним засобом «Опель-Вектра», р.н.. АТ 1623 АХ, проїжджав по дорозі в с.Татарів, Яремчанської міської ради. В цей час по нерегульованому пішохідному переході дорогу переходив потерпілий ОСОБА_4. Підсудний вчинив наїзд на потерпілого на нерегульованому пішохідному переході. Внаслідок цього потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми  з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, в м’які покриви голови, яка ускладнилася набряком та набухання головного мозку, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв’язку з настанням смерті; закриту травму грудної клітки з переломами 3-5 ребер зліва, закритий перелом малогомілкової кістки, що мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; крововилив в м’які  тканини правої гомілки, гематоми повік обох очей, скроневої ділянки зліва, синці правої нижньої кінцівки, садна обох нижніх кінцівок, що мають ознаки легких.  

  Допитаний як підсудний ОСОБА_3 вину свою в скоєному не визнав. Він показав, що в с.Татарів до пішохідного переходу рухався з швидкістю до 60 км/год. Підсудний побачив, що за пішохідним переходом по смузі зустрічного руху від центра дороги до тротуару йшов похилого віку чоловік. Підсудний зменшив швидкість руху до 30-40 км/год. і посигналив. Коли автомобіль був за пішохідним переходом, той чоловік повернув назад і швидким рухом пішов на машину підсудного. Підсудний звернув вправо до краю дороги, але потерпілий вдарився до машини в той момент, коли автомобіль вже зупинився.  Підсудний побачив, що після удару до машини потерпілий лежить на дорозі за 1.5 метри від машини. Підсудний ствердив, що співчуває потерпілому, але вважає себе невинуватим.

Незважаючи на заперечення підсудним своєї вини, його винуватість у скоєному доведена зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що в день події його батько ОСОБА_4 поїхав з Івано-Франківська до дому в с.Татарів. Через декілька годин потерпілому подзвонили, що батько у лікарні. Йому відомо, що батько йшов з магазину і переходив дорогу. Потерпілий вважає, що підсудний їхав з більшою швидкістю і не подавав звукового сигналу. Потерпілий ствердив, що покійний ОСОБА_4 мав нормальне як для свого віку здоров’я і не пив. Потерпілий пояснив, що йому заподіяна майнова шкода в розмірі 4517 гр., які витрачені на придбання ліків та моральна шкода в розмірі 15000 гр.. Потерпілий просить стягнути зазначені кошти з підсудного і він не наполягає на засудженні підсудного.

Оголошеними показаннями малолітнього свідка ОСОБА_5 (а.с.58), згідно яких свідок бачив, як старшого віку чоловік переходив дорогу по пішохідному переході і коли він був близько метра за роздільною смугою на нього на своїй смузі руху наїхав легковий автомобіль марки «Опель». Від наїзду пішохід впав на переднє вітрове скло автомобіля, до якого вдарився головою і розбив його, після чого впав за пішохідним переходом.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_6 (а.с.63), згідно яких в день події свідок працювала в магазині «Татарів», який розміщений біля автомобільної дороги з пішохідним переходом в однойменному селі. ОСОБА_4 купив у магазині цукерки і пішов з приміщення. Через декілька хвилин від відвідувачів магазину свідку стало відомо, що на ОСОБА_4  наїхав легковий автомобіль. Він лежав на смузі руху в напрямку села Микуличин за пішохідним переходом.

 Винуватість підсудного в скоєному також доводиться оглянутими в судовому засіданні речовими доказами, якими є одяг ОСОБА_4 та даними, які відображені в рапортах (а.с.11,146), протоколі прийняття усної заяви про злочин (а.с.12), протоколі огляду місця події (а.с.13-18), яким є ділянка дороги в с.Татарів, біля магазину «Татарів», де виявлено плями темно-сірого та бурого кольорів і ділянка дороги позначена дорожніми знаками: «Декілька поворотів», «Місце зупинки автобуса» і «Пішохідний перехід», на краю дороги знаходить автомобіль «Опель-Вектра», р.н.. АТ 1623 АХ з пошкодженнями; протоколах огляду транспортного засобу (а.с.19, 56), в якому розбите лобове скло, відсутнє ліве дзеркало заднього виду і деформовано ліве переднє крило, наявні подряпини на кузові та передньому бампері, пошкоджено корпус переднього лівого покажчика повороту, вм’ятина лівої передньої частини даху, довідках про лікування ОСОБА_4 (а.с.30, 46), висновку автотехнічної експертизи (а.с.68-79), згідно якого автомобіль «Опель-Вектра», р.н.. АТ 1623 АХ є справним, висновку медико-криміналістичної експертизи (а.с.86-91), згідно якого  на передній поверхні правого лацкана піджака ОСОБА_4 виявлені накладання піску, на передній поверхні обох штанок штанів виявлені сліди ковзання, протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5 (а.с.106-106), згідно якого малолітній свідок  відобразив обставини події під час ДТП, висновку автотехнічної експертизи (а.с.114-118), згідно якого по заданих вихідних даних підсудний мав технічну можливість попередити ДТП,  актах судово-медичного дослідження (а.с.150-165), висновках судово-медичних експертиз (а.с.127-131, 169-176) про виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження та причини його смерті.  

На підставі досліджених доказів суд вважає непереконливими показання підсудного про те, що причиною наїзду на потерпілого були дії самого потерпілого, який переходив дорогу поза пішохідним переходом і вдарився до машини, після чого впав на дорогу, отримавши тілесні ушкодження. Суд вважає також необґрунтованими звинувачення підсудного в порушенні п 1.10 Правил дорожнього руху України, який дає визначення термінів, наведених у названих Правилах, п.2.9 «б», у якому по суті наведено зміст п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України, п.18.2 згадуваних Правил, який стосується регульованого пішохідного переходу, а подія мала місце на нерегульованому пішохідному переході. Ні досудовим, ні судовим слідством не доведено також порушення підсудним правил експлуатації транспортного засобу. Тому вказане порушення є не обґрунтованими і його  та пункти 1.10, 2.9 «б», 18.2 Правил дорожнього руху України слід виключити із звинувачення.

Оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний під час керування транспортним засобом порушив п.п 12.1, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, позаяк під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху, яку виявив, він негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди і при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував потерпілий, не зменшив швидкість, а в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого була створена перешкода і небезпека. Такі дії підсудного спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4. Тому дії підсудного слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного – його виключно позитивну  характеристику по місцю праці і проживання, що судиться вперше, обставини справи, які пом’якшують  покарання – наявність у підсудного на утриманні малолітньої дитини, він є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, думку потерпілого. Тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

 Заявлені цивільні позови про відшкодування за рахунок підсудного витрат на лікування потерпілого від злочину є обґрунтованими і стверджуються розрахунками (а.с. 189-193, 197, 199-200, 202), тому підлягають задоволенню.

             На підставі показань потерпілого суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода і відшкодування її підсудним в розмірі 10000 гр. компенсує моральні страждання потерпілого.

Керуючись  ст.ст.323,324 КПК України, суд ,-

з а с у д и в :

ОСОБА_3  визнати винуватим в скоєнні  злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України  і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні 1773 гр. 30 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину та в користь Яремчанської міської ради 873 гр.80 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину в Яремчанській центральній міській лікарні.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати: 382 гр.80 коп. та 375 гр. 60 коп. за експертні послуги в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь  ОСОБА_1  4517 гривень майнової шкоди та 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: одяг ОСОБА_4 знищити після вступу вироку в законну силу.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни – підписку про невиїзд.

Сторони протягом 15 діб з моменту проголошення  вироку можуть подати апеляцію до Апеляційного суду  Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.

                                                            СУДДЯ: