ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.05.07 р.                                                                               Справа № 16/86                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур

Присекретарі      Москаленко  О.О. ,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом  Заступника Генерального прокурора України м. Київ в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави Міністерство вугільної промисловості України м. Київ

до відповідача Державного відкритого акціонерного товариства “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнанням” Дочірного підприємства Державна холдінгова компанія “Жовтеньвугілля” м. Харцизьк

про стягнення 531 648 грн. 00 коп.  

          

        За участю:

  Представників сторін :

  від прокуратури :      Кілимчук    Т.В  по  посвідченню    по посвідченню

  від позивача:            Єфимочкина Г.М. по дор.   

  від  відповідача :              Дмент`єв     ВІ.  -  керуючий  санацією   

  

           В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою  господарського суду Донецької  області 28.03.2007р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Заступника Генерального прокурора України м. Київ в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави Міністерство вугільної промисловості України м. Київ до Державного відкритого акціонерного товариства “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнання” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Жовтеньвугілля” м. Харцизьк про стягнення  531 648 грн.   -    безвідсоткової бюджетної  позички .

      

          Представників  сторін   було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не  було  надано клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами,  з  приводу  чого  фіксація  процесу  не  була  здійснена  . Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

          Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

            

          В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на  те , що  відповідач  не  виконав  взяте  на себе  зобов`язання , а  саме     не  здійснив   погашення  безвідсоткової  бюджетної   позички    згідно    договіру   №  25    від 12.09.2005р.   

                        

          Представник  відповідача     позовні  вимоги визнав , надав    відзив  б/н  від   29.05.2007р.   , в  якому      стверджує ,  що    підприємство  боржника    знаходиться  в  санації   , а   отримана безвідсоткова  позика     була  використана   на  погашення   заборгованості    по  заробітній  платі    , компенсацій    та  обов`язкових    платежів   , які    утворились    в  період   з   1997 року    по   01.07.2005р.   На  теперішній   час    основним    та  єдиним      джерелом    для погашення    поточних  витрат    та  на  здійснення    заходів   плану  санації   є     виручка   від  оренди    майна , поточні  податкові   платежі   виплачиваються  не  в   повному  обсязі    в зв`  язку     з  відсутністю грошових  коштів     .

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників   сторін     , суд встановив:

          Міністерством   палива  та  енергетики  України  12.09.2005р.  укладено з Державним  відкритим  акціонерним   товариством  “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнанням” Дочірного підприємства Державна холдінгова компанія “Жовтеньвугілля” м. Харцизьк договір № 25   .

   За аналогією закону між сторонами укладено договір позики.

 Пункт 6 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” до фінансових послуг відносить надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

У відповідності зі ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов’язання виникають між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

 Відповідно до  п. 3   договору     та  додатку  № 1  до  договору   сума    безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати складає   суму  2 658 260   грн.00 коп.  

 Згідно розділів 5, 6 договору   відповідач  зобов`язаний   здійснити  повернення позики у строк   , вказаний  в п.5.1.  договору    -  на  протязі   1 826 календарних  днів   ;  повернення    позики    здійснюється   щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 р. рівними частками згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід’ємною частиною договору                   ( п.6.2.  договору   )  .

Відповідно до графіку погашення позики станом на     01.02.2007р.   за  відповідачем  утворилась     заборгованість    в  розмері   531 648  грн 00 коп.  , що підтверджується   розрахунком    заборгованості   та  документами  справи  .

     

То б то , вказані зобов’язання відповідач належним чином у передбачений згідно графіку погашення позики строк не виконав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Вказані правовідношення між сторонами підпадають під спеціальні норми ст.ст.1046, 1049 ЦК України, якими врегульовані взаємовідносини за договором позики. Даними нормами передбачено зобов’язання позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розділом 8 договору позики передбачено гарантійне зобов’язання    забезпечується  договором  застави     майна     №  25  від 12.09.2005р. , що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідач  не  заперечує проти позовних вимог    , але  стверджує  , що  підприємство  є  підприємством    банкрутом  , яке  знаходиться  в  стадії  санації , то б то  на  теперішній   час    основним    та  єдиним      джерелом    для погашення    поточних  витрат    та  на  здійснення    заходів   плану  санації   є     виручка   від  оренди    майна , поточні  податкові   платежі   виплачиваються  не  в   повному  обсязі    в зв`  язку     з  відсутністю грошових  коштів .    

Дослідивши  матеріали  справи    суд, встановив , що    дійсно   на  підставі  ухвали  Господарського  суду   від    01.11.2002р.      ( справа   33/196  Б )    підприємство  боржника  -  ДВІТ  “  Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнання” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Жовтеньвугілля” м. Харцизьк  було  визнано  банкрутом   , а    на  підставі  ухвали    від   12.05.2003р.  була  введена  процедура  санації    підприємства   та  призначений  керуючий  санацією  .

Згідно   ст. 17  Закону  України “  Про  відновлення  платоспроможності    боржника     або    визнання  його  банкрутом “     керуючий  санацією     має  право    укладати     від  імені  боржика     граждансько -  правові  угоди ( ч.5 п. 2  ст. 17  Закону )   та  розглядувати    вимоги  кредиторів     по  зобов`язанням    боржника    , що  виникли    після  порушення  справи  про  банкрутство    в  процедурі  розпорядження   майном  боржника    та  санації  (ч.6. п.6 ст. 17 Закону )  .

То б то  з  огляду на  зазначене  , суд  встановив    , що   договір  позики  № 25  був  укладений   12.09.2005р.   під  час    введення    процедури  санації  на  підприємстві , а    не  до  моменту  визнання  підприємства  банкрутом   , на  підставі  чого    вимоги  позивача    підлягають    розгляду    в  процедурі  розпорядження   майном  боржника    та  санації  (ч.6. п.6 ст. 17 Закону )  .

   

Згідно ст. 617 ЦК України підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є випадок або обставина непереборної сили. Не вважається випадком недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

За зазначених   обставин, суд не приймає до уваги  пояснення   відповідача  стосовно відсутності бюджетних коштів для своєчасного погашення позики, відсутності механізму погашення державної позики та інші  (  банкрутство  підприємства )  . Усі вищевказані обставини згідно ст. 598 ЦК України  не припиняють зобов’язання сторони за договором позики, згідно ст. 617 того же Кодексу не виключають її відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі  531 648   грн.  00  коп.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 29; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

                       Позовні вимоги заступника Заступника Генерального прокурора України м. Київ  

в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави Міністерство вугільної промисловості України м. Київ до Державного відкритого акціонерного товариства “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнання” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Жовтеньвугілля”             м. Харцизьк про стягнення  531 648 грн.   -    безвідсоткової бюджетної  позички , задовольнити повністю  .

                    Стягнути з  Державного відкритого акціонерного товариства “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнання” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Жовтеньвугілля”  Харцизьк  на  користь  бюджету  в  особі     Міністерства вугільної промисловості України м. Київ .

Стягнути з  Державного відкритого акціонерного товариства “Підприємство по збуту продукції та постачанню матеріалами та обладнання” Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії “Жовтеньвугілля”  Харцизьк   на користь Державного бюджету України  суму державного мита у розмірі   5 316 грн. 48 коп.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання  .

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          Рішення  підписане  29.05.2007р.  

          

Суддя