Справа № 1-264/2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Терещенко О.І.
при секретарі Павленко О.Г.
з участю прокурора Жерьобкіна В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, приватного підприємця, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,
– за ч.1 ст. 172 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08.02.2007 року зареєструвалася як фізична особа - підприємець, а 01.04.2009 року отримала свідоцтво про сплату єдиного податку за видами діяльності: надання сільськогосподарських послуг, здача приміщення в оренду, діяльність їдалень, надання інших комерційних послуг.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, яке працівники реалізують шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, організації або з фізичною особою. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, а додержання письмової форми є обовязковим при організованому наборі працівників, у випадку, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору, при укладенні трудового договору з фізичною особою тощо. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. У відповідності до ст.24-1 Кодексу законів про працю України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи, зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.
Статтею 253 Кодексу законів про працю України передбачено обов’язкове державне соціальне страхування всіх працівників.
Відповідно до ст. 30 Закону України ?ро оплату праці”, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
В порушенні вище перерахованих норм Кодексу законів про працю України та Закону України ?ро оплату праці”, ОСОБА_1 вчинила злочин за наступних обставин.
Так, з 20 липня до 20 серпня 2009 року включно у ФОП "ОСОБА_1О." різноробочою на території току в с.Луциківка Білопільського району працювала ОСОБА_2, трудові відносини з якою не оформлялися взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.», остання не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника ОСОБА_1 не сплачувала, чим порушила її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ФОП "ОСОБА_1О." не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_2 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Разом з тим, з 20 липня до 20 серпня 2009 року включно у ФОП "ОСОБА_1О." різноробочою на території току в с.Луциківка Білопільського району працювала ОСОБА_3.
Трудові відносини із ОСОБА_3 не оформлялися взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не видавала та записи до трудової книжки ОСОБА_3 про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.», остання не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника ОСОБА_1 не сплачувала, чим порушила її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ФОП "ОСОБА_1О." не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_3 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
З 1 по 30 липня 2009 року включно у ФОП "ОСОБА_1О." різноробочою на території току с.Марківка Білопільського району працювала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Трудові відносини із ОСОБА_4 не оформлялися взагалі, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не видавала та записи до її трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.», остання не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника ОСОБА_1 не сплачувала, чим порушила її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ФОП "ОСОБА_1О." не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_4 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
З 20 липня до 5 серпня 2009 року включно у ФОП "ОСОБА_1О." кухарем в с.Марківка Білопільського району працювала ОСОБА_5.
Трудові відносини з ОСОБА_5 не оформлялися, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.», остання не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника ОСОБА_1 не сплачувала, чим порушила право ОСОБА_5 на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ФОП "ОСОБА_1О." не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_5 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Крім того, з 14 по 30 серпня 2009 року включно у ФОП "ОСОБА_1О." різноробочою на території току с.Марківка Білопільського району працювала ОСОБА_6.
Трудові відносини із ОСОБА_6 не оформлялися, трудовий договір не укладався, наказ про прийняття її на роботу ОСОБА_1 не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.», остання не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника ОСОБА_1 не сплачувала, чим порушила її право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Також, незважаючи на вимоги ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ФОП "ОСОБА_1О." не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної ОСОБА_6 роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Вищевказані діяння ОСОБА_1 є грубим порушенням законодавства про працю, оскільки вони мали систематичний та триваючий характер, а також істотно порушують права працівників на працю.
Вчиняючи вищевказані умисні протиправні дії, ОСОБА_1 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажала їх настання, тобто вчинила злочин з прямим умислом.
Допитана в судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_1 винною себе визнала повністю і показала, що з середини липня до середини серпня 2009 року у неї працювала різноробочою на території току в с.Луциківка Білопільського району ОСОБА_2, трудовий договір з нею вона не укладала, наказ про прийняття її на роботу не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.» не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника не сплачувала. ОСОБА_2 запросила для роботи протягом 1 місяця під час збирання зернових культур. Не оформила з нею трудові відносини у зв’язку з тим, що вона працювала нетривалий час, проте знала що трудові відносини необхідно належним чином оформляти.
З середини липня до середини серпня 2009 року у ФОП "ОСОБА_1О." працювала різноробочою на території току в с.Луциківка Білопільського району ОСОБА_3, трудовий договір з нею не укладала, наказ про прийняття її на роботу не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.» не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника не сплачувала. ОСОБА_3 працювала протягом 1 місяця під час збирання зернових культур.
З липня до середини серпня 2009 року працювала різноробочою на території току в с.Марківка Білопільського району ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, трудовий договір з нею ФОП "ОСОБА_1О." не укладала, наказ про прийняття її на роботу не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.» не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника не сплачувала. ОСОБА_4 вона запросила для роботи протягом 1 місяця під час збирання зернових культур. Не оформила з нею трудові відносини у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 працювала нетривалий час, проте знала що трудові відносини необхідно належним чином оформляти.
З середини липня до середини серпня 2009 року у неї працювала кухарем в с.Марківка Білопільського району ОСОБА_5, трудовий договір з нею не укладала, наказ про прийняття її на роботу не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.» не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника не сплачувала. ОСОБА_5 працювала протягом вказаного часу під час збирання зернових культур. ОСОБА_1 не оформила з нею трудові відносини у зв’язку з тим, що вона працювала нетривалий час, проте знала що трудові відносини необхідно належним чином оформляти.
Протягом серпня 2009 року у працювала різноробочою на території току в с.Марківка Білопільського району ОСОБА_6, трудовий договір з нею не укладала, наказ про прийняття її на роботу не видавала та записи до трудової книжки про роботу у ФОП «ОСОБА_1О.» не вносила. Податки, збори та інші обов’язкові платежі за цього працівника не сплачувала. Про те, що необхідно належним чином оформити трудові відносини знала, але не зробила цього бо вона працювала нетривалий час.
Таким чином, ОСОБА_1 визнає те, що не оформила трудові відносини з переліченими вище громадянами, не сплачувала за ним відповідні обов’язкові платежі. Але вона повністю виплатила їх заробітну плату за час їхньої роботи, працівники ніяких претензій не мають. На даний час ці особи у неї не працюють, а ФОП "ОСОБА_1О." припинила свою діяльність як фізична особа – підприємець.
Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.
За таких обставин суд дії підсудної ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.172 КК України, оскільки вона вчинила грубе порушення законодавства про працю.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, її особу, те що вона позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, тяжких наслідків від вчиненого не настало, підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_1 та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, і призначити їй покарання за цим законом у виді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя
Білопільського районного суду ОСОБА_7