ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я   

іменем України

01.11.2018                                                                                                          Справа № 905/1162/16           

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Конько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” м. Київ

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове Донецької області

про звернення стягнення на предмет застави

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство “ВТБ БАНК” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове Донецької області про звернення стягнення на предмет застави, а саме в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове за кредитним договором №70 від 23.12.2010  у розмірі 28448920,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 737998565,68 грн, та 30465917,00грн, в тому числі прострочену заборгованість по кредиту - 21898917,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 568083768,46 грн, строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016 (включно)  - 147817,70доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 3834565,56 грн, прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 (включно) -  6402184,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 166080231,66 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 715385,07 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 24021683,36 грн, 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 5563759,75 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 165088,82 грн, звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-4 від 23.12.2010, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м.Курахове на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” м. Київ, а саме заготовка вуглецева звичайна (0сп-6сп; 0-6пс; 3гсп 5гсп) – 12261,237282 тонн, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Луніна, буд. 99, шляхом реалізації предмету застави з прилюдних торгів, за початковою ціною, яка буде визначена в судовому засіданні.   

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором №70 від 23.12.2010, у зв’язку з чим позивач звертає стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2016 порушено провадження по справі № 905/1162/16. Суд ухвалами зупиняв та поновляв провадження у справі №905/1162/16.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Уханьової О.О. розпорядженням керівника апарату від 21.03.2017 справу №905/1162/16 передано на повторний автоматичний розподіл. Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №905/1162/16 передано на розгляд судді Г.Є. Курило.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі №905/1162/16 задоволено клопотання сторін про призначення судової товарознавчої експертизи та призначено судову товарознавчу експертизу. Проведення судової товарознавчої експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі №905/1162/16 зупинено провадження у справі до отримання висновків судової товарознавчої експертизи по справі №905/1162/16 та/або повернення матеріалів зазначеної справи до господарського суду Донецької області з експертної установи.

До господарського суду Донецької області з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №905/1162/16 разом з висновком №6 від 19.06.2018 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, в якому зазначено, що ринкова вартість предмету застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-4 від 23.12.2010, а саме заготовка вуглецева звичайна (0сп-6сп; 0-6 пс; 3гсп 5 гсп) у кількості 12261,237282 тонн, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Луніна, б. 99, без урахування таких марок, як: Ст0, Ст1сп; Ст2сп, Ст1пс, Ст2пс, Ст5гсп, становить 6013891,66207 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 19.06.2018 становить 158339675,39 грн.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-УІІІ від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

Ухвалою суду від 12.07.2018 поновлено провадження у справі №905/1162/16; призначено справу №905/1162/16 до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато у справі №905/1162/16 підготовче провадження і призначено підготовче засідання.

Підготовче засідання відкладалось, ухвалою господарського суду Донецької області від 04.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

04.10.2018 від позивача надійшло пояснення від 02.10.2018, в якому позивач наполягає на суперечливість висновків судової експертизи, та вважає за доцільне застосувати вартість предмету застави, визначену у п. 2.3 договору застави №70/Z-4 від 23.12.2010 в якості початкової ціни реалізації заставленого майна на прилюдних торгах.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2018 суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні 14.12.2017 підтвердив факт отримання кредиту та наявність заборгованості за кредитним договором, але не може визначити її розмір. В наступні судові засідання не з’явився, відзив на позов не представив.  

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 85612, Донецька обл., Мар’їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 70. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією на адресу, що вказана у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці зазначених ухвал). В матеріалах справи знаходяться повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу. Крім того, на заяву відповідача надсилання процесуальні документи відбувалось в електронному вигляді на зазначену ним електронну адресу.

Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.

Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 23.12.2010 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ВТБ БАНК” (банк) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” (позичальник) був підписаний кредитний договір №70 (кредитний договір), пунктом 1.1 якого банк зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000,00 доларів США, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

За своєю правовою природою договір № 70 від 23.12.2010 є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1.1 договору сторони узгодили графік надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування.

ТОВ “Електросталь” подано банку заявки від 24.12.2010 та від 27.12.2010 про надання кредитних коштів, в яких відповідач просив позивача перерахувати грошові кошти згідно з кредитним договором у сумі 21 300   000,00 доларів США та 8 700 000,00 доларів США на поточний рахунок ТОВ “Електросталь”.

ПАТ "ВТБ Банк" належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором №70 від 23.12.2010 та надав ТОВ “Електросталь” грошові кошти (кредит) у сумі 30 000 000,00 доларів США, що останнім не заперечується і підтверджується меморіальними ордерами №33192 від 24.12.2010 та №13002 від 28.12.2010. Крім того, перерахування позивачем грошових коштів підтверджується банківськими виписками по рахунках обліку кредитної заборгованості банка.

Сторони узгодили графік погашення кредиту, виклавши його в п.1.1.2 договору, відповідно до якого останнім днем погашення вказаного кредиту є 22.12.2013. Так, позичальник зобов'язався повернути кредит відповідно до такого графіка (на обумовлену дату у користуванні позичальника мала залишатись визначена сторонами сума):

31.12.2012  - 29 166 667 доларів США;

31.01.2013  - 28 333 333 доларів США;

28.02.2013  - 27 500 000 доларів США;

31.03.2013  - 26 666 667 доларів США;

30.04.2013  - 25 833 333 доларів США;

31.05.2013  - 25 000 000 доларів США;

30.06.2013  - 24 166 667 доларів США;

31.07.2013  - 23 333 333 доларів США;

31.08.2013  - 22 500 000 доларів США;

30.09.2013  - 21 666 667 доларів США;

31.10.2013  - 20 833 333 доларів США;

30.11.2013  - 20 000 000 доларів США;

22.12.2013  - 0,00 доларів США.

Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

Розділом 2 договору сторони узгодили порядок надання та повернення кредиту, зокрема п.2.1 договору передбачено, що надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1 в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за умови виконання позичальником своїх зобов’язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором.

Розділом 3 кредитного договору сторони узгодили порядок плати за кредит, порядок нарахування та сплати. Зокрема, п.3.1 кредитного договору сторони встановили, що базовий розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі 10,0% річних.

Сторони погодили, що нарахування процентів здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його погашення із розрахунку факт/360 (п.3.1.2 кредитного договору).

Відповідно до п.3.1.3 кредитного договору сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п.10.1 цього договору у наступному порядку:

-          щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно – проценти, нараховані відповідно до п.3.1.2 договору;

-          в день повного повернення заборгованості за кредитом.

Отже, сторони у кредитному договорі домовились, що нарахування процентів банком та сплата процентів позичальником здійснюється до дня повного погашення кредиту.   

Договором №3 від 28.09.2011 про внесення змін до кредитного договору сторони змінили розмір процентної ставки, визначений п.3.1 договору та встановили, що плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором. Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитними коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносин за цим договором та/або його істотних умов. Вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражена шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору. Проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюється з дати укладання договору №3 про внесення змін до цього договору у розмірі 9,5% річних.  

Окрім того, сторони встановили, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 процентний пункт, зокрема у разі:

-          невиконання позичальником умов, визначених п.п. 4.3.2, 4.3.22 договору;

-          невиконання позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п. 4.3.11.1 договору щодо проведення кредитових оборотів;

-          невиконання позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п. 4.3.11.4 договору щодо проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти;

-          невиконання позичальником не більше ніж однієї з умов, визначених, зокрема, п.п. 4.3.12.6, 4.3.12.7 договору.

Також сторони погодили, що при умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.

Згідно п. 4.3.2 кредитного договору (в редакції договору №4 про внесення змін від 20.12.2012 до кредитного договору) не пізніше дня закінчення діючих договорів страхування предмету застави та/або іпотеки, застрахувати та/або забезпечити страхування предмету застави та/або іпотеки, визначеного в п. 1.3.1-1.3.7 даного договору, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату першої частини страхового платежу. Документи, що підтверджують оплату наступних страхових платежів, повинні бути надані до банку не пізніше наступного банківського дня після дати, вказаної в договорі страхування як дата оплати наступного страхового платежу. Договори страхування мають укладатись з погодженою банком страховою компанією строком не менше ніж на 1 календарний рік зі сплатою страхового платежу не частіше ніж 1 раз на 3 місяці у відповідності з графіком, що вказаний в договорі страхування. При цьому позичальник зобов’язаний забезпечити дійсність договорів страхування у будь-який момент дії договорів про забезпечення.   

Так, п. 4.3.11.1 договору з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектру фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов кредитного договору, передбачений обов’язок позичальника з 01.01.2011 забезпечити проведення в банку щоквартальних загальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотами позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки станом на перше число кварталу, за який проводиться моніторинг, та забезпечувати розмір таких кредитових оборотів у вищезазначеному обсязі протягом строку дії цього договору. Моніторинг виконання підпункту 4.3.11.1 пункту 4.3 кредитного договору проводиться не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом. Під щоквартальним загальним кредитовим оборотом у кредитному договорі розмінюється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника в банку протягом кожного розрахункового кварталу (підпункт 4.3.11.1 пункту 4.3 кредитного договору).

Згідно п.4.3.11.4 кредитного договору (в редакції договору №2 про внесення змін від 07.04.2011 до кредитного договору) позичальник зобов’язаний забезпечити щоквартально, починаючи з 01.04.2011 проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в банку щоквартально на суму не менше еквівалента 105 000 000,00 грн. за курсом НБУ станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом, в якому проводиться моніторинг, та забезпечити проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в банку, у вказаному обсязі протягом строку дії цього договору.

У відповідності до п.4.3.12.4 кредитного договору позичальник зобов’язаний у будь-який момент дії цього договору не перевищувати суму загального розміру наданої позичальником та поручителям позики, фінансової допомоги юридичним особам та не виступати поручителем/майновим поручителем за третіх осіб (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем). Загальний розмір позики, фінансової допомоги юридичним особам та поруки /майнової поруки за третіх осіб  (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем), що не потребує отримання згоди банку, встановлюється в сумі 10000000,00 гривень.

Протягом дії кредитного договору позичальник зобов'язаний без письмової згоди банку не вчиняти вказаних нижче дій та забезпечити не вчинення таких дій поручителем як, зокрема, не приймати рішення стосовно ліквідації (припинення) юридичної особи позичальника та поручителя шляхом злиття, приєднання, розподілу або перетворення, крім випадків приведення господарсько-правової форми товариства до вимог чинного законодавства України. Моніторинг виконання умов виконується щоквартально на підставі довідки про установчі документи та органи управління (додаток № 4 до кредитного договору) (підпункт 4.3.12.2 пункту 4.3 кредитного договору).

Згідно п.4.3.12.6 позичальник зобов’язаний не отримувати/не залучати кредити та позики в будь-яких видах, за виключенням короткострокових кредитів (строк дії такого кредитного договору не повинен перевищувати один рік), загальна сума яких не повинна перевищувати 1 000 000,00 доларів США по курсу НБУ на дату укладення таких договорів.

Відповідно до п.4.3.12.7 договору, позичальник зобов’язаний не надавати майно та/або майнові права, що належать позичальнику або поручителю, на праві власності в заставу та/або в іпотеку, за виключенням раніше укладених договорів, перелік яких вказаний в додатку №6 до цього договору.

Несприятливою подією вважається, зокрема, невиконання та/або неналежне виконання позичальником зобов'язань за договором чи за будь-якими іншими договорами, укладеними з банком (пункт 5.1 кредитного договору).

У випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право відкликати власні зобов'язання з кредитування за договором та/або вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення підпункту 1.1.2 пункту 1.1 кредитного договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями (окрім комісії за дострокове розірвання кредитного договору), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з умовами кредитного договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 кредитного договору, для погашення боргового зобов'язання позичальника, а також вчиняти всі інші дії щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством України (пункт 5.2 кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (пункт 9.4 кредитного договору).

Кредитний договір та договори про внесення змін до нього підписані представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Банк доводить банківськими виписками, а позичальник не спростовує, що позичальник прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором щодо повернення кредиту з урахуванням встановленого графіку зменшення кредитної лінії та сплати відсотків належним чином не виконував.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3542/15 від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 15.05.2018, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” 3 757 486,60 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 28.07.2014 по 18.11.2015, 182 700,00 грн. на відшкодування витрат по  оплаті судового збору.

Тобто рішення господарського суду Донецької області по справі №905/3542/15 від 11.12.2017 в частині встановлення факту видачі кредиту, невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010 має преюдиційний характер для цієї справи.

Також зазначеним рішенням встановлено наступні обставини, що мають преюдиційний характер для цієї справи, а саме:  

-   підвищення розміру базової процентної ставки до 10,5% з 01.11.2013 у зв’язку з невиконанням відповідачем умов п.4.3.12.7 кредитного договору в частині передачі без письмової згоди банку належних позичальнику майнових прав у заставу ПАТ “Дельта Банк” в якості забезпечення виконання своїх зобов’язань по договору кредитної лінії №ВКЛ-2017235/S-1 від 06.09.2013;

-   підвищення розміру базової процентної ставки до 12,5% з 15.01.2014, у зв’язку з порушенням положень пунктів 4.3.11.1. і 4.3.11.4. кредитного договору, а саме станом на 01.10.2013 розмір кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед всіма банками, де у позичальника відкриті рахунки (фактична заборгованість по всім видам кредитів в банках) складає 28,98%. Відношення чистих кредитових оборотів, проведених за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 по поточних рахунках, відкритих в ПАТ “ВТБ Банк”, до загальних кредитових оборотів у всіх банківських установах становило 1,38%. За період з 01.10.2013 по 31.12.2013 сума гривневого еквівалента від операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в ПАТ “ВТБ БАНК” склала лише 1 364 033,59 грн., що менше суми 105 000 000,00 грн., визначеної п.4.3.11.4. кредитного договору;

-    підвищення розміру базової процентної ставки за користування кредитом до 13,5% з 01.05.2014, у зв’язку з порушенням відповідачем п.4.3.12.6. кредитного договору, а саме: згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №44118299 від 30.04.2014 (Запис 11) ТОВ “Електросталь” укладено з ПАТ “Дельта Банк” договір застави №HKJI-2017235/1/S-1 від 30.01.2014, згідно якого в ПАТ “Дельта Банк” було надано в заставу обладнання на загальну суму                   33 507 147,00 грн. за кредитним договором №НКЛ-2017235/1 від 30.01.2014р, укладеного з ТОВ “Електросталь”, з кінцевим строком погашення 30.06.2015, тобто, зазначений кредит не є короткостроковим;

-   зниження розміру процентної ставки знижено з 01.08.2014 до 11,5%, оскільки за результатами моніторингу банку за 2-й квартал 2014 року ТОВ “Електросталь” виконано умови, передбачені п.п. 4.3.12.6 та 4.3.12.7 кредитного договору;

-    підвищення розміру базової процентної ставки до 12,5% з 29.12.2014, у зв’язку з тим, що 27.12.2014 закінчився термін дії договорів страхування заставного майна, а саме - договір добровільного страхування заставленого майна юридичних осіб №11/1140658/0502/13 від 27.12.2013, укладений з ТОВ “Електросталь”, нових договорів страхування заставного майна, в порушення вимог п.4.3.2. кредитного договору, позичальник банку не надав;

-   підвищення розміру базової процентної ставки до 13,5% з 01.03.2015, у зв’язку з порушенням п.4.3.12.4. щодо виявлення факту надання позичальником фінансової допомоги іншій юридичній особі у сумі 22 300 000 грн. без згоди банку.

Позивач доводить банківськими виписками та розрахунками заборгованості, а позичальник не спростовує, що наявною є заборгованість позичальника станом на 11.02.2016 за кредитом в розмірі 21898917,80 доларів США, заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016, в розмірі 147817,70 доларів США, заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 в розмірі 6402184,93 доларів США.

Крім того, банком нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 715385,07 грн. за період з 01.11.2013 по 13.04.2014, пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 24021683,36 грн. за період з 01.10.2013 по 13.04.2014.

У разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365. У разі прострочення позичальником зобов’язання з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов’язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/365 (п. 7.1 та п. 7.2 кредитного договору).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту та процентів за користування ним ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені документально і не спростовані відповідачем.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Виходячи з умов п.п. 7.1, п. 7.2 кредитного договору та здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що пеня нарахована позивачем арифметично вірно.  

Позивачем заявлено також до стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 5563759,75 грн. за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 та 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 165088,82 грн. за період з 01.11.2013 по 13.04.2014.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме 3% річних в сумі 5563759,75 грн. нарахованих за прострочення повернення кредиту за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 та 3% річних в сумі 165088,82 грн., нарахованих за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2013 по 13.04.2014.

23.12.2010 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ВТБ БАНК” (заставодержатель) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” (позичальник, заставодавець) був укладений договір застави товарів в обороті №70/Z-4 (договір застави), згідно з п.1.2. якого, цей договір забезпечує зобов’язання заставодавця перед заставодержателем, що випливають з кредитного договору № 70 від 23.12.2010.

Відповідно до п. 2.1 договору застави, предметом застави є рухоме майно: товари в обороті, а саме: заготовка вуглецева звичайна, перелік та кількість якого наведено на дату укладання цього договору у додатку 1 до цього договору, що є його невід’ємною частиною, далі – предмет застави.

У додатку №1 до договору застави вказано: найменування товару - заготовка вуглецева звичайна (0сп-6сп, 0-6пс, 3гсп 5 гсп) у кількості 12261,237282 тонн.  

Згідно п.п. 2.2, 2.3 договору застави, предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою станом на 23.12.2010. За домовленістю сторін на момент укладання цього договору предмет застави оцінено у сумі 38762151,38 грн, що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США на дату укладання цього договору еквівалентно 4867476,79 доларів США. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та відчуженні предмета застави заставодержатель не буде зв’язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною ціною.     

Предмет застави знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Луніна, буд.99. (п. 2.6 договору застави).  

Відповідно до п. 5.1. договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволеннях своїх вимог з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця в таких випадках, зокрема, у разі невиконання/неналежного виконання основного зобов’язання.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України (п. 5.2. договору застави).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання основного зобов’язання (п. 6.1 договору застави).

Відомості про обтяження майна заставою зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом з реєстру від 03.03.2016. Реєстрація звернення стягнення проведена 03.03.2016.

За своєю правовою природою договір №70/Z-4 від 23.12.2010 є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до абз. 4 ст.20 Закону України “Про заставу” якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

У відповідності до статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2017 суд призначив судову товарознавчу експертизу по справі №905/1162/16 та зупинив провадження у справі для визначення ринкової вартості предмету застави.

19.06.2018 Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок №6 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи щодо заставного майна.

В експертному висновку зазначено, що через відсутність цінових даних щодо вартості заготовки вуглецевої марок сталі Ст0, Ст1сп; Ст2сп, Ст1пс, Ст2пс, Ст5гсп у кількості 12261,237282 тонн встановити ринкову вартість зазначених марок сталі  не надається за можливе. Отже, в рамках даного товарознавчого дослідження визначалась ринкова вартість заготовки вуглецевої 0сп-6сп, 0-6пс, 3гсп 5 гсп у кількості 12261,237282 тонн без урахування вартості сталі марок Ст0, Ст1сп; Ст2сп, Ст1пс, Ст2пс, Ст5гсп. Ринкова вартість предмету застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-4 від 23.12.2010, а саме заготовка вуглецева звичайна (0сп-6сп; 0-6 пс; 3гсп 5 гсп) у кількості 12261,237282 тонн, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Луніна, б. 99, без урахування таких марок, як: Ст0, Ст1сп; Ст2сп, Ст1пс, Ст2пс, Ст5гсп, становить 6013891,66207 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 19.06.2018 року, становить 158339675,39 грн.

Враховуючи викладене, приписи ст.ст. 5, 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також приймаючи до уваги те, що сторонами не спростовано належними та допустимим доказами висновків, викладених у висновку №6 за результатами судової товарознавчої експертизи, проведених Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд приймає висновок №6 від 19.06.2018, як належний доказ актуальної ринкової вартості заставного майна, та встановлює початкову ціну продажу заставного майна      158339675,39 грн.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності

Невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором встановлено судом, у зв’язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове за кредитним договором №70 від 23.12.2010 року, а саме прострочену заборгованість по кредиту  - 21898917,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 568083768,46 грн, строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016 (включно)  - 147817,70доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 3834565,56 грн, прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 (включно) -  6402184,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 166080231,66 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 715385,07 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 24021683,36 грн, 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 5563759,75 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 165088,82 грн.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір, витрати по сплаті за проведення судової експертизи покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове Донецької області про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м. Курахове (85612, Донецька обл., Мар’їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 70, ідентифікаційний код 32582387) перед Публічним акціонерним товариством “ВТБ БАНК” м. Київ (01004, м. Київ,                             ОСОБА_2Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) за кредитним договором №70 від 23.12.2010, а саме прострочену заборгованість по кредиту - 21898917,80доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 568083768,46 грн, строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016 (включно)  - 147817,70доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 3834565,56 грн, прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 (включно) -  6402184,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 166080231,66 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 715385,07 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 24021683,36 грн, 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 5563759,75 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 165088,82 грн., звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-4 від 23.12.2010, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м.Курахове на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” м. Київ, а саме заготовка вуглецева звичайна (0сп-6сп; 0-6пс; 3гсп 5гсп) – 12261,237282 тонн, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Луніна, буд. 99, шляхом реалізації предмету застави з прилюдних торгів, за початковою ціною 158339675,39 грн. (ціна встановлена без урахування таких марок, як: Ст0, Ст1сп; Ст2сп, Ст1пс, Ст2пс, Ст5гсп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ” м.Курахове (85612, Донецька обл., Мар’їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 70, ідентифікаційний код 32582387) на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК” м. Київ (01004, м. Київ, ОСОБА_2Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) судовий збір в розмірі 206700,00 грн., витрати по сплаті вартості експертизи в розмірі 24998,40 грн.  

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство “ВТБ БАНК” м. Київ: 01004, м. Київ,            ОСОБА_2Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, ідентифікаційний код 14359319.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОСТАЛЬ”                      м. Курахове: 85612, Донецька обл., Мар’їнський район, м. Курахове, Промислова зона,            буд. 70, ідентифікаційний код 32582387.

У судовому засіданні 01.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2018.

Суддя                                                                                               Г.Є. Курило