Справа № 2-4569/09
2009 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 року м. Білгород – Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого одноособово – судді Толкаченко О.О.,
при секретарі Ткаченко О.М.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
за участю прокурора – Чернявської М.В.,
за участю представника третьої особи – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, зацікавлена особа – орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, зацікавлена особа – орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Просить суд позбавити відповідача батьківських прав у відношенні неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи, що відповідач не займається вихованням дітей, матеріальної допомоги не надає.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, відповідно яких, просить також стягнути з відповідача на свою користь витрати за надані оголошення до газети «Урядовий кур’єр» від 09.09.2009 року, від 08.10.2009 року, від 11.11.2009 року на загальну суму 1498,20 гривень.
Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилася, про місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не сповістив.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2001 року у ОСОБА_1 яка перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 народився син – ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 352877, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеській області, актовий запис за №86.
11 березня 2004 року шлюбні між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЕГ № 044879, виданим 11 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис за №19.
Ще до розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинили фактичні шлюбні стосунки, відповідач тривалий час, з 2003 року, постійно ухилявся від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, не виявляв батьківського піклування відносно сина, не приймав участі в матеріальному забезпеченні життя дитини, не приходив до навчального закладу, участі в вихованні дитини не приймав.
Наведені обставини підтверджуються характеристикою Білгород-Дністровської ЗОШ № 1, документами виконавчої служби, та іншими матеріалами справи.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеській області від 27 липня 2009 року по справи за №2о-235 встановлено факт того, що ОСОБА_3 проживає окремо від свого сина на протязі більше шести ісяців, та не бере участі у вихованні та утриманні свого сина.
ОСОБА_4, проживає разом з позивачем, яка здійснює його виховання і він знаходиться на її утриманні, також позивач ОСОБА_1 постійно працює у Білгород-Дністровському моррибтехнікумі, має постійних твердій заробіток, квартиру. Наведені обставині підтверджується довідкою технікуму від 07 серпня 2009 року, а також технічнім паспортом на житло.
Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27.02.1991 року держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави - учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України – особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, ч.2 ст.166 СК України, ст.ст. 79, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, зацікавлена особа – орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, батьківських прав щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, свідоцтво про народження серії 1-ЖД № 352877, актовий запис за № 86.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати за надані оголошення до газети «Урядовий кур’єр» від 09.09.2009 року, від 08.10.2009 року, від 11.11.2009 року на загальну суму 1498,20 гривень на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.О. Толкаченко
З орігіналом вірно:
Голова суду ОСОБА_6