Справа № 2а-332/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2010 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Гарбуз О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зобов?язання нарахувати і виплатити підвищення пенсії, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до ст..1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ст.ст. 77, 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та ст. 71 ч. 12 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі і п.п. 3 і 12 ст. 71. Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та виходячи з розміру встановленого на 2007-2008 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивачка визначила, що відповідач не виплатив їй у вказаний період 2007-2008 рр. підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначивши, що звернувся до суду за захистом свого права лише після того, як йому стало відомо про порушення прав дітей війни із засобів масової інформації. Позивач просить суд поновити строк для звернення до суду та зобов?язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач подав письмові заперечення на позов в яких послався на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року. Законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч. 3 тієї ж статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, що унеможливлює реалізацію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підтверджено листом Міністерства юстиції України.
З 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн. Відповідач не уповноважений проводити перерахунки пенсій окремим категоріям громадян без відповідних розпоряджень Пенсійного фонду України. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надіслала клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника із якого також вбачається, що позовні вимоги вважають необґрунтованими.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно відомостей належного позивачу паспорта громадянина України серія ЕА № 989380 виданого Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 20 січня 2003 року (а.с. 4), він народився 20 червня 1944 року. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на позивача поширюється дія цього Закону.
Наявність у позивача статусу «дитини війни» також підтверджується відбитком відповідного штампу в належному йому посвідченні пенсіонера (а.с.5).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивач не являється інвалідом, а тому з 01 січня 2007 року підвищення пенсії йому, як дитині війни, відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України та ст. 73 ч. 2 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З часу втрати чинності п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», 09 липня 2007 року, застосування цих норм Закону є протиправним, а тому перестали існувати підстави зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 5 вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв?язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про зобов?язання відповідача провести нарахування підвищення пенсії за 2007 рік з пропущенням річного строку, встановленого ст. 99 ч. 2 КАС України. Однак, суд визнає причину пропущення цього строку позивачем поважною так, як про порушення його права внаслідок прийняття неконституційних нормативних актів йому стало відомо після широкого висвітлення цієї теми в засобах масової інформації, а тому справа підлягає вирішенню в загальному порядку, встановленому КАС України. Крім того, застосування наслідку пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 100 ч. 1 КАС України, можливе за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, але сторони на цьому не наполягали.
Вимоги частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про встановлення мінімального розміру пенсії за віком абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком в розмірі, меншому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, оскільки це суперечить вимогам статті 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум".
Відповідно до частини сьомої статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад прав (аналогія права).
На підставі наведеної норми суд виходить з того, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що поняття та розмір мінімальної пенсії за віком для виплати підвищення пенсій дітям війни згідно статті 6 Закону України від 18.11.2004 року N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" визначений частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, позов в частині зобов?язання відповідача нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Отже, відповідач повинен був підвищити пенсію з липня (за повний місяць) по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах: липень, серпень, вересень (406,00 + 1% Ч 30%) Ч 3 = 369,06 грн., жовтень, листопад грудень (411,00 + 1% Ч 30%) Ч 3 = 373,59 грн. Всього за 2007 рік 743,19 грн.
Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн., що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але не в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Сторонами підтверджено, що з 01.01.08 позивачеві нараховується та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, але дана редакція ст. 6 Закону діяла до 22.05.2008 року та втратила чинність у зв'язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 2 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення. Отже, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно, відповідач зобов?язаний був нараховувати та виплачувати позивачу, як дитині війни, підвищення пенсії у наступних розмірах: травень, червень (481,00 Ч 30% : 31 Ч 10) + (481,00Ч 30%) – 96,20 = 94,64 грн., липень, серпень, вересень 2008 року (482,00 Ч 30% - 48,20) Ч 3 = 289,20 грн., жовтень, листопад, грудень 2008 року (498,00 Ч 30% - 49,80) Ч 3 = 298,80 грн. Всього за 2008 рік 682,64 грн. Таким чином, позов в цій частині є частково обґрунтованим і підлягає задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» ст. 54 встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, всупереч рішенню Конституційного Суду України №10-рп/2008 відповідачем вказане підвищення позивачеві протягом 2009 року виплачувались не в повному обсязі і на час розгляду справи продовжує виплачуватись в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач зобов?язаний був нараховувати та виплачувати позивачу, як дитині війни, підвищення пенсії у наступних розмірах: січень-жовтень (498,00 Ч 30% )=149.40-10% (49.8 грн.) = 99.60 грн. х 10= 996.00 грн., листопад -грудень 2009 року (573,00 Ч 30%)=171.90 - 49.80 (10%) Ч 2 = 244.20.
Всього за 2009 рік повинно бути донараховано 996.00+244.20=1240.20 грн..
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так, як саме на органи Пенсійного фонду України , який здійснює свої повноваження через відповідні управління, покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням.
З цих же підстав суд не може переймати на себе обов?язки суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом, і здійснювати перерахунок підвищення пенсії.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с. 2).
Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст..3 ч.1 п.10,. ст. 11 ч. 2, ст.ст. 94, 98, 100 ч. 2, ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області провести нарахування підвищення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О.А. Гарбуз