Справа № 748/2339/18

Провадження № 2/750/2469/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії неправомірною,

                                            в с т а н о в и в:

30.08.2018 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірною та скасувати постанову приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 від 16.08.2018 року №1046/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов’язати видати свідоцтво про право на спадщину за законом в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями №6 по вул. Луговій в с. Жавинка Чернігівського району Чернігівської області після смерті ОСОБА_4, померлої 07.04.1992 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та надала письмові пояснення з приводу винесеної нею оскаржуваної постанови від 16.08.2018 року №1046/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, одночасно просила відмовити в задоволенні позову.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 7 квітня 1992 року померла ОСОБА_4, яка на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

19 лютого 2018 року до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2, онук спадкодавця, із заявою про прийняття спадщини за законом та була заведена спадкова справа № 19/2018. Факт родинних відносин між спадкодавцем та заявником встановлено рішенням Деснянського районного міста Чернігова суду від 1 серпня 2017 року.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 5 січня 2018 року позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_4.

Вказаним судовим рішенням було залучено в якості відповідача онуку спадкодавця ОСОБА_5, яка на день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13 липня 2018 року до ОСОБА_6, приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області, з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої 7 квітня 1992 року ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_7, представник ОСОБА_2, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями в цілому, що розташований за адресою: село Жавинка, вулиця Лугова, будинок № 6, Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріус у своїй діяльності керується законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської міської державної адміністрації.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Враховуючи це в даному випадку необхідно керуватися положеннями ЦК УРСР (1963 р.)

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визначається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у управління та володіння спадковим майном. Зі змісту ст.124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року вбачається, що доказом вступу в управління та володіння майном можуть бути: довідка управління будинками, правління житлово- будівельного кооперативу, виконавчого комітету Ради депутатів трудящихся про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця; довідка фінансового органу, органу держстраху чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому окладному страхуванню або збори; квитанція про сплату податку, платежу, збору; копія рішення суду, яке вступило в законну силу, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, якій свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після дня смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Згідно з поданою позивачем довідкою виконавчого комітету Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 2379 від 25 липня 2017 року, ОСОБА_4 на день смерті 7 квітня 1992 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею були зареєстровані: невістка спадкодавця, ОСОБА_8, та онук спадкодавця, ОСОБА_9, який помер 17 липня 1997 року, та онук спадкодавця, ОСОБА_10, який помор 14 грудня 2004 року, та онука спадкодавця, ОСОБА_5, та правнук спадкодавця ОСОБА_11, та правнука спадкодавця ОСОБА_12. Серед перерахованих є особи, які відповідно до ст.ст. 529, 549 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 року та п. 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року можуть вважатися спадкоємцями, що прийняли спадщину.

22 липня 2018 року нотаріусом була отримана довідка № 1232 Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 19 липня 2018 року, в якій зазначене наступне:

1.померла 7 квітня 1992 року ОСОБА_4 до січня 1992 року проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В січні 1992 року в будинку сталася пожежа. Після того, як будинок згорів і до дня смерті 7 квітня 1992 року ОСОБА_4 проживала зі своїм онуком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1;

2.згідно по господарської книги за 1991-1995 роки в період шести місяців після смерті ОСОБА_4 за адресою: село Жавинка, вулиця Лугова, будинок № 6, Чернігівського району Чернігівської області, були прописані її онуки: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_5;

3.Суклад ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 перед смертю ОСОБА_4 не проживали разом з нею;

4.до пожежі у будинку (січень 1992 року) разом з ОСОБА_4 за адресою: село Жавинка, вулиця Лугова, будинок № 6, Чернігівського району Чернігівської області, проживала її невістка - ОСОБА_8. З січня 1992 року і на день смерті 7 квітня 1992 року ОСОБА_4 проживала разом з онуком ОСОБА_2 у АДРЕСА_2;

5.іншими фактами, які є доказами фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 вищезгаданими спадкоємцями чи вступу в управління її майном сільська рада не володіє.

Згідно з вищезгаданою довідкою виконавчого комітету Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до кола спадкоємців ОСОБА_4, крім її онука, ОСОБА_2, відносяться ще три спадкоємця за законом, а саме: онук спадкодавця, ОСОБА_9, який помер 17 липня 1997 року, та онук спадкодавця, ОСОБА_10, який помер 14 грудня 2004 року, та онука спадкодавця. ОСОБА_5, які відповідно до ст.ст. 529, 549 Цивільного кодексу України від 18 липня 1963 року та п. 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1975 року вважаються спадкоємцями, що прийняли спадщину.

Отримавши заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої 7 квітня 1992 року ОСОБА_4, нотаріусом представнику спадкоємця ОСОБА_7, надано письмове роз'яснення (вихідний № 861 від 13 липня 2018 року) про те, що видача свідоцтва про право на спадщину відкладена, відповідно до п. 4.13 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Також представник спадкоємця ОСОБА_7, отримала особисто запити до комунального підприємства «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації».

Станом на 16 серпня 2018 року ні спадкоємцем ОСОБА_2, ні його представником ОСОБА_7, не були надані документи, які містять інформацію про характеристику та склад спадкового майна, зокрема інформаційну довідку з архівної справи матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомості. Повідомлень від вищезгаданих осіб про строки виготовлення таких документів нотаріус не отримала.

На запит комунальне підприємство «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» 10 жовтня 2018 року надало копію інформаційної довідки з архівної справи матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомості.

22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 був надісланий лист, в якому містились інформаційна довідка з архівної справи матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомості, видана комунальним підприємством «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» 31 серпня 2018 року за № 419 та технічний паспорт, виданий комунальним підприємством «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» 3 серпня 2018 року.

Як вбачається з Акту про фактичне місце проживання (не проживання) зареєстрованих осіб в селі Жавинка, вулиця Лугова № 6, Чернігівського району Чернігівської області від 18 грудня 2017 року, складеного комісією Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, житловий будинок за вказаною адресою був повністю зруйнований пожежею у січня 1992 року.

В інформаційній довідці з архівної справи матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомості, зазначено, що будинок, що розташований за адресою: село Жавинка, вулиця Лугова, будинок № 6, Чернігівського району Чернігівської області, не має житлової площі. Будинок після пожежі, наявність становить 22%. В будинку відсутні: частково стіни, дах, перекриття, перегородки, вікна та двері. Вказану інформацію містить також технічний паспорт.

Відповідно до вимог ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Таким чином, ще за життя спадкодавця, тобто на час відкриття спадщини, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: село Жавинка, вулиця Лугова, будинок № 6, Чернігівського району Чернігівської області в якості житлового будинку не існував.

Узагальнюючи все вищезазначене, нотаріус правомірно виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2018 року №1046/02-31, оскільки не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями № 6 по вулиця Лугова в с. Жавинка Чернігівського району Чернігівської області.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з підстав заявлених позивачем.

Керуючись ст.ст.  10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії неправомірною, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене  до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 02.11.2018.

Суддя                                                                                 Л.В. Карапута