№ 2-  232/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 січня 2010року Печерський районний суд м. Києва

    в складі: головуючого – судді Гримич М.К.

            при секретарі – Бульбі Ю.С.,                

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Програми розвитку Організації об»єднаних націй в Україні  про захист честі, гідності,  ділової репутації та зобов»язання спростувати інформацію    -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про спростування розповсюдженої інформації, яка не відповідає дійсності, захист ділової репутації позивача та заборону розповсюдження недостовірної інформації , яка була поширена  на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1  (портал споживачів) у розділі «Книга скарг» у рубриці під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» і яка  принижує  ділову репутацію позивача, а саме:

« ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6.»

Представник позивача, з”явившись у судове засідання, підтримав  позовні вимоги і просив задовольнити позов.

Представник відповідача. в судове засідання не з”явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин судом ви знано можливим слухати справу його відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши  добуті у судовому засіданні докази у сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До матеріалів справи позивачем додано копію тексту, який , як ним зазначається, є роздруківкою з   веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1  (портал споживачів), де  у розділі «Книга скарг» у рубриці під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» розповсюджено інформацію наступного змісту:

« ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6.»

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що вказана інформація  розповсюджена відповідачем  про особу позивача, є неправдивою та такою, що наносить шкоду його діловій репутації

Відповідно до ч.6 ст. 277 ЦК України  фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації у порядку, встановленому законом.  

    Відповідно до ст.12 Закону України «Про інформацію» інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб  і держави.

    Згідно ч.4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім”ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ст.23  Закону України “Про інформацію” інформація про особу – це сукупність документованих даних або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу є національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров”я,а також адреса, дата і місце народження. Таким чином, під поширенням відомостей, предметом яких є особа, слід вважати публікацію, безпосередньо спрямовану на висвітлення персональних  даних особи, її вчинків, подій з її приватного життя або професійної, громадської та іншої діяльності.

Суд вважає, що  докази,  подані позивачем  на підтвердження факту розповсюдження недостовірної інформації про позивача не доводять факту як її розповсюдження, так і розповсюдження саме відповідачем. Подана на підтвердження заявлених фактів копія тексту (а.с.8-9) не має будь-яких ознак, придатних для її ідентифікації з будь-яким носієм інформації , в тому числі з інформаційною інтернет - мережею.    

Досліджуваний текст не містить посилання на те, що зазначені в ній факти є подіями з життя саме позивача, зазначена інформація не має однак її розповсюдження саме відповідачем, оскільки згідно запиту суду інформація щодо належності вказаного сайту відповідачу відсутня, а також відсутні будь-які ознаки її поширення саме на цьому сайті та саме відповідачем .  

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підтвердженими будь-якими доказами.

В зв»язку з тим що судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача, вимоги про зобов»язання відповідача не вчиняти дії , що порушують його права також задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 12Закоену України «Про інформацію» , ст.32 Конституції України, ст. 277 ЦК України  ст.ст. 4,15, ,29,60, 212+215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Програми розвитку Організації об»єднаних націй в Україні  про захист честі, гідності,  ділової репутації та зобов»язання спростувати інформацію    -– залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив шляхом подачі відповідачем відповідної заяви протягом 10 днів з дати отримання копії рішення. Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку шляхом подачі заяви про оскарження напротязі 10 днів з подальшею подачею апеляційної скарги протягом 20 днів до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Суддя:                             Гримич М.К.