АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/740     Головуючий у 1 інстанції Загуменнова Н.М.

Категорія 27     Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01  квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі: головуючої   Зарицької Г.В

суддів: Рафальської І.М. ,  Балашкевича С. В. при секретарі Сухоребрій Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Житомирі матеріали за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2008 року

встановила:

Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2008 року у прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1  заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу судді скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення суддею норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суддя виходив з того,  що заявлено вимогу,  не передбачену  ст.  96 ЦПК України.

Проте,  з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч.1  ст.  96 ЦПК України судовий наказ може бути видано,  якщо:

1.   1)     заявлено вимогу,  яка грунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі;

2.   2)     заявлено вимогу про стягнення нарахованої,  але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3.   3)     заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача,  боржника,  дитини або транспортних засобів боржника.

Згідно зі  ст. 100 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу наказу,  якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як видно з матеріалів,  вимога заявника про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором випливає з останнього. Розмір вказаної заборгованості належним чином обчислений,  про що свідчить доданий до заяви розрахунок.

Враховуючи наведене,  висновок судді про наявність між заявником та боржником спору про право є необгрутованим.

З огляду на вищенаведене,  ухвала судді підлягає скасуванню,  як така,  що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись  ст.   ст.  209,  303,  304,  307,  312-315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу судді судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 грудня 2008 року скасувати,  а метеріали направити до суду першої інстанції для вирішення питанння про можливість прийняття заяви про видачу судового наказу.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.