Справа № 5109     Головуючий у 1 інстанції Шульженко Л.Б.

Категорія 32     Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів: Постолової В.Г., Борсукової О.І.

При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 червня 2008 року,  яким частково задоволено позов ОСОБА_1 стягнено на його користь з з відповідача у відшкодування моральної шкоди 18 000грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

З матеріалів справи вбачається,  що у квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом,  мотивуючи його тим,  що більше 20 років він працював на підземних роботах,  на підприємствах вугільної промисловості.

14 лютого 2002 року за висновком МСЕК йому встановлено професійне захворювання- пневмоконіоз з втратою професійної працездатності 40%,  а після обстеження 7 травня 2003 року,  йому встановлено втрату професійної працездатності 60% безстроково і встановлено інвалідність третьої групи.

Втрата здоров"я спричинила йому моральні страждання,  тому просив стягнути моральну шкоду в сумі 20 000грн.

Представник відповідача проти позову заперечував,  посилаючись на Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік",  за яким відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року.

Частково задовольняючи позов,  суд першої інстанції виходив з того,  що у зв"язку з роботою на підприємствах вугільної промисловості,  позивачу встановлено за висновком МСЕК від 14.02.2002р.,  втрату професійної працездатності 40%   і з 7 травня 2003 року- 60% безстроково,  його визнано інвалідом третьої групи.

Суд врахував,  що відповідно до вимог  ст.  ст.  21,  28 ч.3 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності, " який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК,  при настанні страхового випадку,  потерпілому проводииться

відшкодування шкоди,  спричиненої працівнику у повному об"ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду,  за наявності факту заподіяння цієї шкоди.

Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням.  Суд обґрунтовано визначив суму моральної шкоди в сумі 18 000грн.

Суд врахував,  що прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006,  2007,  2008 p.p. норм,  якими зупинено дію абзацу 4  ст. 1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей,  підпункту „є" пункту 1 ч.1  ст. 21,  ч.3  ст. 28 та ч.3  ст. 34 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного ви падку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності", не поширюється на правовідносини ,  які виникли до їх прийняття.

Рішення суду постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права,  підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись  ст.  ст.  307 ч.1 п.1,  308,  314,  315 ЦПК України,  суд апеляційної інстанції,  -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу     Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 4 червня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  та може бут и оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.