Справа №  5622     Головуючий у 1 інстанції Мірошниченко B.C.

Категорія 32     Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Ьабенко П.М. ,  Сукманової Н.В.

При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька Донецької області від 26 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Петровсысого районного суду м.  Донецька Донецької області від 26 червня 2008 року,  яким частково задоволено позов ОСОБА_1,  стягнено на її користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 24 000грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

З матеріалів справи вбачається,  що у травні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаним позовом,  мотивуючи його тим,  що з 1992 року вона працювала завідуючою їдальні на шахті ім. Челюскінців. 01 серпня 2003 року під час роботи в їдальні вона оступилась,  впала і травмувала праву ногу і голову,  про що складено акт форми Н-1.

За висновком МСЕК від 12 листопада 2003 року ОСОБА_11941 року народження визнана інвалідом 3 групи у зв"язку з травмою на виробництві і їй встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково у зв"язку з діагнозом: забиття правого колінного суглобу,  розтяжка внутрішньої бокової зв"язки.( гостра закрита ЧМТ,  забиття головного мозку легкого ступеню з легким правостороннім гемипарезом.

Пошкодження здоров"я завдало їй моральну шкоду,  просила стягнути в порядку її відшкодування 50 000грн. Представник відповідача проти позову заперечував,  посилаючись на Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік",  за яким відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року.

Частково задовольняючи позов,  суд першої інстанції виходив з того,  що у зв"язку з роботою,  позивачці встановлено за висновком МСЕК від 12.11.2003р.,  втрату професійної працездатності 60%  і визнано інвалідом третьої групи.

Суд врахував,  що відповідно до вимог  ст.  ст.  21,  28 ч.3 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності, " який діяв на момент встановлення позивачу втрати працездатності за висновком МСЕК,  при настанні страхового випадку,  потерпілому проводииться відшкодування шкоди,  спричиненої працівнику у повному об"ємі в тому числі виплачується грошова компенсація за моральну шкоду,  за наявності факту заподіяння цієї шкоди.

Суд обґрунтовано встановив спричинення позивачу моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням.  Суд врахував,  що прийняття Законами України Про державний бюджет України на 2006,  2007,  2008 p.p. норм,  якими зупинено дію абзацу 4  ст.  1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей,  підпункту „є" пункту 1 ч.1  ст. 21,  ч.3  ст. 28 та ч.3  ст. 34 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного ви падку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності", не поширюється на правовідносини ,  які виникли до їх прийняття.

Перевіряючи розмір стягненої моральної шкоди,  суд апеляційної інстанції вважає необхідним змінити рішення суду у зв"язку з тим,  що суд першої інстанції неповно з"ясував обставини справи,  що мають значення для справи,  це є підставою для зміни рішення відповідно до п.1 ч.1  ст. 309 ЦПК України.

Визначаючи розмір моральної шкоди,  суд першої інстанції не врахував рекомендації п.9 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодвування моральної (немайнової) шкоди)" зі змінами і доповненнями,  відповідно до яких необхідно врахувати що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних,  душевних,  психічних тощо),  яких зазнав позивач,  характеру немайнових втрат (їх тривалості,  можливості відновлення,  тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема,  враховується стан здоров"я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд апеляційної інстанції,  виходить із засад розумності,  виваженості та справедливості.

З врахуванням конкретних обставин,  суд апеляційної інстанції вважає доцільним зменшити розмір суми моральної шкоди стягненої на користь позивачки і визначити її в розмірі 15 000( п"ятнадцятьтисяч гривень).

В іншій частині рішення суду постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права,  підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись  ст.  ст.  307 ч.1 п.1,  309,  314,  316 ЦПК України,  суд апеляційної інстанції,  -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу     відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька частково задовольнити. Рішення Петровського районного суду Донецької області від 26 червня 2008 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у петровському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 15 000( п'ятнадцять тисяч гривень) в порядку відшкодування моральної шкоди .

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.