УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3198/08 Головуючий у першій інстанції: Туренко С.І.
Доповідач: Кострицький В.В.
"23" вересня 2008р. м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Кострицького В.В.
суддів: Авалян Н.М., Парінової І.К.
при секретарі: Черних А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2008 р.
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, -
встановила:
Позивачі звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої в результаті ДТП. Просив стягнути на його користь з відповідачів завдану майнову шкоду у сумі 7825 грн.07 коп. Та моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також витрати на проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 234 грн., судові витрати на надання правової допомоги в сумі 1500 грн.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня позов задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1822 грн. 38 коп., витрати на проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 234 грн, моральну шкоду в сумі 1100 грн, а всього 3156 грн, 38 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат по сплаті держмита у сумі 51 грн, та затрати на ІТЗ у сумі 30 грн. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник позивача подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2008 р. встановивши ступінь вини водіїв, як 100% ОСОБА_4 і 0% -ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 7825 грн. 07 коп. Замість 1822 грн. 38 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Статтею 213 ЦПК України встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів цивільної та адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем, який належить його батькові на праві приватної власності, здійснив наїзд на автомобіль ОСОБА_2, вказані факти були встановлені судом та сторонами не оскаржувалися.
При вирішенні питання стосовно розміру стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що позивачу заподіяна матеріальна шкода, яка складається з прямих збитків, а в розрахунок висновку 428/06 (а.с. 12-19) включені не тільки прямі збиткі але й загально виробничі витрати(заробітна плата, стягнення до пенсійного і страхового Фонду та інше). Суд розділив провину у скоєному ДТП поміж сторонами як 80%-ОСОБА_4, та 20% ОСОБА_2, виходячи з позиції , що позивач своїми діями збільшив розмір завданої йому шкоди.
Належна мотивація зазначених висновків суду першої інстанції у рішенні відсутня, суд першої інстанції зробив висновок який не відповідає матеріалам справи, а саме, в розрахунок висновку 428/06 (а.с.12-19) включена вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ніякі загально виробничі витрати (заробітна плата, стягнення до пенсійного і страхового Фонду та інше) зазначені в рішенні, до цього розрахунку не включалися. Висновок суду про розподіл провини сторін в скоєному ДТП не обґрунтований належними доказами і не відповідає матеріалам справи, так як відповідно висновків судово авто технічної експертизи (а.с.94) провести аналіз і оцінку дій водія ОСОБА_2 про можливість запобігти ДТП, а також про існування причинного зв'язку між його діями та ДТП - неможливо. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції треба змінити, збільшивши стягнення до 7825 гривень 25 копійок.
При вирішенні питання стосовно розміру витрат на правову допомогу суд виходив з того, що позивач не надав належно оформленого документа який може підтвердити розмір витрат на правову допомогу і ці висновки суду відповідають матеріалам справи. Розглядаючи апеляційну вимогу про стягнення 1500 гривень на правову допомогу суд вважає, що адвокат ОСОБА_3 був представником позивача в сенсі процесуального статусу, і відповідно ст.84 ЦПК України його послуги не входять до витрат на правову допомогу. Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що доводи апелянта стосовно кількості судових засідань та тривалості розгляду справи не мають відношення до суті цієї позовної вимоги. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про відмову в стягненні з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, що підтверджено доказами по справі (а.с.40, 130, 156, 167). Доводи апелянта про необхідність стягнення судових витрат в повному обсязі, є надуманими, так як суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в своєму рішенні, а інших розрахунків судових витрат позивач або його представник суду не надали.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 301-304, 307, п.3ч.1ст. 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2008 року змінити, в частині стягнення ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в суммі 1822 гривні, збільшивши суму стягнення до 7825 гривень 07 копійок.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.