Справа № 7478 Головуючий 1 -ї інстанції - Тишко Н.В.
Категорія - 54 Доповідач: Єлгазіна Л.П
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого - судді Червинської М. Є. Суддів: Єлгазіної Л.П., Лісового О.О. При секретарі: Яменко А.Г.
За участю сторін: позивача ОСОБА_2, представника відповідача Ватуліна С. М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства « Державна енергогенеруюча компанія « Ценренерго « - про скасування наказів №1069 від 27.11.2007 року та № 1189 від 29.12.2007 року, відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, 14 листопада 2007 року, при виконанні трудових обов.язків старшого машиніста енергоблоків Вугледарської ТЕС ВАТ « Державна енергогенеруюча компанія « Ценренерго « припустився порушень технологічної дисципліни та посадової інструкції, в частині відсутності належного контролю за виконанням оперативно - підлеглим персоналом своїх обов.язків , що призвело до заподіяння підприємству матеріальної шкоди - витоку 5 тон масла на суму 32 500 гривень.
За заподіяну шкоду підприємству, відповідач правомірно наказом №1069 від 27.11.2007 року стягнув з позивача середній заробіток в сумі 2 597 гривень, що відповідає вимогам ст. .130-133 КЗпП України. Крім того, за загальні підсумки роботи за 2007 рік позивача позбавлено на 25% винагороди відповідно до умов колективного договору, оскільки він допустив порушення технологічної дисципліни. Суд дійшов висновку, що стягнення матеріальної шкоди та зниження на 25% винагороди за підсумки роботи за 2007 рік не є дисциплінарним стягненням .
На думку суду позивач не працював надурочно, оскільки приймав участь у ліквідації аварії згідно з посадовою інструкцією .
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що суд першої інстанції не встановив, що конкретно він не виконав згідно з посадовою інструкцією під час аварії, внаслідок якої витекло 5 тон масла, на його думку він не повинен слідкувати за роботою підлеглих йому осіб. Він вважає, що матеріальна шкода настала не від його особистих дій, тому позбавлення його винагороди за підсумками 2007 року є неправомірною. Він вважає, що шкода настала внаслідок несправності топ дивного проводу. Суд не витребував належні документи з цього приводу та не допитав посадових осіб УТЕС. Вважає, що судове слідство проведено неповно. Рішення просив скасувати і справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення позивача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням вимог матеріального закону; пояснення представника відповідача , який просив скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з, ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при виконанні трудових обов, язків, заподіяв шкоду підприємству, і відповідач правомірно відповідними наказами згідно з вимогами ст. . 130-133 КЗпП України, стягнув з нього середній заробіток в сумі 2 597 гривень, і за загальними підсумками роботи за 2007 рік позбавив на 25% винагороди відповідно до умов колективного договору, оскільки він допустив порушення технологічної дисципліни, що не є дисциплінарним стягненням . На думку суду, позивач не працював надурочно, оскільки приймав участь у ліквідації аварії згідно з посадовою інструкцією, тому виплата надурочних та нічних не повинна проводитися.
Встановлено, що 14.11.2007 року о 22 годині 45 хвилин, при проведенні пускових операцій на енергоблоці ст. . №2 позивач допустив порушення , які визначилися у відсутності контролю оперативно - підлеглим персоналом своїх обов, язків, відсутністю контролю за технологічною дисципліною оперативного персоналу , вимоги п.3.12; 3.14; 6.6 посадової інструкції старшого машиніста енергоблока Вуглегорської ТЕС, що призвело до спричинення шкоди підприємству у вигляді витоку 5 тон масла на суму 32 500 гривень .
Згідно з вимогами ст. . 132 КЗпП України - за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов, язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Вина позивача у заподіянні шкоди підприємству встановлена комісією розслідування розливу масла (а.с. 44-48), яка утворена згідно наказу директора №1040 від 16.11.2007 року (а.с. 42).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що шкода стягнута з позивача в межах, передбачених діючим законом. Позбавлення позивача премії за листопад 2007 року та 25% винагороди за підсумки роботи за 2007 рік передбачено колективним договором - додаток №4 та п.4.8; 4.11 «Положення про виплату премій», і застосовано за зазначену провину, оскільки такі види премій та винагород згідно з вимогами ч.2 ст. 97 КЗпП України визначаються підприємствами у колективному договорі. Адміністрація підприємства використала передбачене колективним договором і законом право зменшувати розмір премій та винагород за загальні підсумки роботи за рік у зв, язку з порушенням позивачем правил технологічної дисципліни та посадової інструкції, що спричинило підприємству матеріальну шкоду.
Підстав для визнання незаконними оскаржуваних наказів не вбачається.
Відмовляючи в позові в частині стягнення заробітної плати за роботу в нічний та надурочний час за період роботи з 00 годин 15.11.2007 року по 07годин 15.11.2007 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначений період праці не підлягає оплаті, оскільки не відповідає вимогам ст. .62 ч.1 п.3; та ст. .94, 106, 108 КЗпП України.
Позивач не оскаржує дії відповідача про притягнення його до роботи для ліквідації аварії на виробництві, а порушує питання про оплату виконаної роботи, яка проводилася ним у зазначений вище час і згоден з наданим розрахунком невиплаченої суми заробітної плати.
За таких підстав апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції про відмову у виплаті позивачу заробітної плати за роботу надурочний та нічний час підлягає задоволенню у сумі 211, 83 гривні.
Оскільки відповідачем не порушені законні права позивача, то підстав для відшкодування йому моральної шкоди не вбачається.
Відповідно до вимог ст. .309 ЦПК України , - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. 294, 303, 307, 309, 319 ЦПК України апеляційний суд , -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2
задовольнити частково.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 09 вересня 2008 року - в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заробітної плати за роботу у нічний та надурочний час скасувати.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства « Державна енергогенеруюча компанія « Центренерго « на користь ОСОБА_2 заробітну плату за роботу у надурочний та нічний час у сумі 211, 83 гривні. В решті частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.