Справа № 22-8418/2008 року Головуючий першої інстанції Нікішин Ю.В.
Категорія 20 Доповідач: Осипчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11" грудня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької B.C.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При секретарі: Джевазі - Третьяковій СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Косюк Олена Петрівна, про визнання договору купівлі - продажу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 30 жовтня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 30 жовтня 2008 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу АДРЕСА_1 недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим в судовому засіданні доказам.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що пояснення відповідача та свідків в судовому рішенні відображені не в повній мірі, деяким поясненням взагалі не надано будь - якої оцінки, тому висновки суду носять суб'єктивний характер. Судом взято за основу пояснення свідків, з якими у неї склалися неприязні стосунки, показання нотаріуса необ'єктивні, оскільки ніхто їй не зачитував документ, де йшлася мова про укладення договору купівлі - продажу. В силу свого віку та освіти, її внутрішній волі, вона бажала підписати тільки договорі довічного утримання і ніякий інший. В апеляційному суді позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи скарги в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти скарги, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що відповідно до договору купівлі -продажу від 18 квітня 2008 року ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купила АДРЕСА_1. У п. 2.1 договору вказано, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 15000 грн., які отримані продавцем під час оформлення цього договору. Пункт 2.2 вказаного договору зазначає, що сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивачкою та її представником не надано безперечних доказів того, що договір купівлі - продажу був укладений з порушенням вимог закону, до укладення спірного договору позивачкою двічі особисто укладалися договори купівлі - продажу квартир, що свідчить про безпідставність її заяви щодо помилки стосовно обставин та основних і істотних умов договору і обману з боку відповідачки.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги в позовній заяві, ОСОБА_1 посилалася на вимоги статей 229, 230 та 235 ЦК України, і зазначала, що вона та відповідачка домовлялися про надання їй з боку відповідачки послуг по догляду за нею, приготовлению їжі, закупки продуктів. В нотаріальній конторі вона підписувала який - то документ, довірившись відповідачці і в силу свого віку не може пояснити змісту того документу. Після підписання договору вона залишилася проживати в квартирі, щомісячно сплачувала відповідачці 1000 грн. на покупку продуктів харчування, проведення ремонту та сплати комунальних платежів. Через місяць після укладення договору їй стало відомо, що між нею та відповідачкою укладено договір купівлі - продажу квартири. Порушуючи питання про визнання договору купівлі - продажу недійсним, позивачка вказувала підставами обман з боку позивачки, помилку з її боку щодо прав та обов'язків сторін та те, що вона фактично вважала, що між нею та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання.
Відповідно до ч.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28 квітня 1978 року № 3 з подальшими змінами та доповненнями, під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло
на її волевиявлення, за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
Згідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення , такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Частина 1 ст. 235 ЦК України зазначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
З обставин справи вбачається, що 18 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу квартири. Зі змісту нотаріально посвідченого договору вбачається, що він відповідає вимогам закону. Своїм власноручним підписом під договором ОСОБА_1 підтвердила, що розуміє значення своїх дій та діє добровільно, без примусу з будь - якого боку, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам*яті, попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений договір (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину).
Факт того, що ОСОБА_1 розуміла природу укладеної угоди підтвердила в судовому засіданні і нотаріус ОСОБА_5, до якої позивачка за наданням нотаріальних послуг та консультацій зверталася неодноразово.
Судом першої інстанції дана належна оцінка обізнаності позивачки щодо природи договору купівлі - продажу, основних та істотних умов цього договору. Суд також вірно дійшов висновку про ненадання позивачкою доказів наявності помилки з її боку та обману з боку позивачки при укладені договору купівлі - продажу. Судом вірно зроблено висновок щодо довіри ОСОБА_2 з боку позивачки, яка наділила її повноваженнями по представництву її інтересів в суді при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності на спірну квартиру, яка була придбана нею на біржі і яку, відповідно до тексту позовної заяви вона мала намір продати.
Посилання в апеляційному суді представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на те, що фактично позивачка при підписанні договору, мала на увазі укладення договору довічного утримання безпідставні, нічим не доказані і спростовуються дослідженими в суді доказами. Більш того, сама ОСОБА_1 в апеляційному суді пояснила, що не мала наміру укладати з ОСОБА_2 договір довічного утримання, оскільки за станом здоров*я сама може себе обслуговувати. Відповідачка не сказала їй, про те, що вони йдуть до нотаріуса, а у нотаріуса вона підписала чистий лист паперу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що суд не в повній мірі відобразив в судовому рішенні пояснення свідків і взяв за основу показання свідків, з якими вона має неприязні стосунки, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки мотивувальна частина рішення містить обґрунтування визнання одних і відхилення інших доказів судом першої інстанції.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 30 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.