Справа № 22-7490/2008 рік     Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.

Категорія     5     Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С.  суддів Маширо О.П.,  Ігнатової Л.Є. при секретарі Лєдовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про визнання права користування майном та про усунення перешкод в користуванні майном і земельною ділянкою,

установив:

16 вересня 2008 року до суду із позовною заявою про визнання права користування майном та про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою звернулась ОСОБА_3

Ухвалою суду від 22 вересня 2008 року була задоволена заява позивачки ОСОБА_3 про забезпечення позову та заборонено відповідачці ОСОБА_4 виконувати будівельно-технічні роботи на спірній земельній ділянці,  а також вчиняти будь-які дії щодо вводу в експлуатацію та саму експлуатацію сходів на другий поверх,  що будуються поблизу кімнат,  які належать позивачці.

Відповідачка та її представник подали апеляційні скарги на вказану ухвалу суду,  у яких просили скасувати вказану ухвалу про забезпечення позову та відмовити позивачці у задоволенні такого клопотання,  оскільки ОСОБА_4 ще 23 травня 2007 року був одержаний дозвіл у встановленому законом порядку на перепланування та переобладнання двох квартир,  розташованих у АДРЕСА_1,  під додаткові торгівельні приміщення магазину,  який розміщений на першому поверсі,  з обладнанням додаткового входу на другий поверх,  прибудовою закритих сходів та відкритого ґанку. Рішенням виконкому Донецької міської ради від 20 серпня 2008 року був затверджений державний акт щодо цього переобладнання,  об»єкт прийнятий в експлуатацію,  тому ніякі будівельні роботи вже не проводяться. Позивачці ж належить підвальне приміщення,  яким вона користується у повному обсязі,  при цьому,  ніяких перешкод вона позивачці не вчиняє. Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи,  апеляційний суд вважає,  що апеляційні скарги слід задовольнити,  оскаржувану судову ухвалу скасувати та відмовити позивачці у задоволенні її клопотання про забезпечення позову,  з таких підстав.

Звернувшись до суду із позовною заявою,  позивачка ОСОБА_3 вказала,  що відповідачка самовільно почала виконувати будівельні роботи по спорудженню сходів на другий поверх,  де розташовані приміщення,  що належать ОСОБА_4,  при цьому,  порушила її права,  бо зводить ці сходи та земельній ділянці,  що виділена їй у користування.

Проте з рішення виконкому Донецької міської ради від 23 травня 2007 року №300/2 вбачається,  що дозвіл ОСОБА_4 на переобладнання та перепланування двох квартир на другому поверсі житлового АДРЕСА_1 під магазин був виданий. Цим же рішенням було дозволено звести додатковий вхід на другий поверх,  прибудувати закриті сходи та відкритий ґанок (а.с. 39).

Рішенням виконкому Донецької міської ради від 20 серпня 2008 року № 376/25 був затверджений акт державної комісії щодо прийняття в експлуатацію вказаного переобладнання та перепланування,  а також збудованих закритих сходів та відкритого ґанку,  проведених ОСОБА_4 (а.с. 40-46).

Причому,  вказане рішення виконкому було ухвалене 20 серпня 2008 року,  а позивачка звернулась до суду майже через місяць після цього - 16 вересня 2008 року (а.с. 2-6).

За таких обставин апеляційний суд вважає,  що апеляційну скаргу слід задовольнити,  оскаржувану судову ухвалу скасувати та відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про забезпечення позову,  принаймні тими заходами,  про які вона просила у своїй заяві.

Керуючись  ст.  ст.  312,  315 ЦПК України,  апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та апеляційну скаргу її представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 вересня 2008 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.