Справа № 2 - 814
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.
при секретарі Кудіній А. Р.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., посилаючись на те, що 8 квітня 2009 року був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України без письмової згоди профспілок, членом яких він являється, тобто з порушенням вимог ст.ст. 43, 252 КЗпП України. Крім цього, відповідачем не дотримано умов переважного залишення на роботі працівника з більш високою продуктивністю праці.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивача ОСОБА_1 позов підтримали, додавши, що позивач являється членом діючих на підприємстві первинних профспілкових організацій - профспілки працівників ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та його дочірніх підприємств та профспілки працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району, а також членом виборних органів цих профспілок, про що позивачу було відомо, однак згоди на звільнення у профкомі профспілок власник не запитав. Просили поновити позивача на посаді електрослюсаря, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4624 грн. 11 коп. а також моральну шкоду в сумі 10 000 грн. в зв’язку із відсутністю у позивача можливості тривалий час утримувати сім’ю.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" ОСОБА_2 позову не визнав, заявив, що керівництву товариства не було відомо про членство відповідача у профспілках на час його звільнення. В даний час легітимність реєстрації профспілки працівників ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та його дочірніх підприємств а також профспілки працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району оспорюється в судовому порядку. Крім цього, позивачем не обґрунтовані обставини заподіяння йому моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3 працював у відповідача на посаді електрослюсаря з ремонту електрообладнання з січня 2002 року.
Судом встановлено, що наказом відповідача № 127-К від 8 квітня 2009 року позивач ОСОБА_3 звільнений з роботи з посади електрослюсаря п’ятого розряду з ремонту устаткування гірничо-дробарного цеху № 1 з причин реорганізації виробництва і праці та у зв’язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
У відповідності до вимог статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.
Згідно статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).
З витягу з протоколу № 1 від 17 березня 2009 року загальних зборів членів профспілки працівників ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та його дочірніх підприємств вбачається, що ОСОБА_3 є членом профкому зазначеної профспілки.
Витягом з протоколу № 1 від 22 серпня 2008 року установчих зборів профспілки працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району підтверджується членство у цій профспілці ОСОБА_3 як секретаря зборів.
Легітимність діючих на підприємстві профспілки працівників ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та його дочірніх підприємств та профспілки працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району підтверджується довідками Держкомстату України № 001382 від 29 червня 2005 року та № 148052 від 23 вересня 2008 року.
Доводи представника відповідача про необізнаність із членством позивача у профспілках спростовуються оглянутим в судовому засіданні листом голови профспілки працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району № 3 від 11 лютого 2009 року на ім’я директора ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" про усунення порушення трудового законодавства та дотримання при наступному звільненні позивача вимог ст.ст. 42, 43 КЗпП України.
Обставини отримання відповідачем таких відомостей стверджується платіжною квитанцією про оплату відправлення рекомендованого листа від 11 лютого 2009 року а також довідкою поштового відділення від 20 листопада 2009 року про вручення рекомендованого листа секретарю ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" 11 лютого 2009 року.
Відповідачем не надано суду відомостей щодо внесення будь-якому виборному органу первинних профспілкових організацій, членом яких є позивач, обґрунтованого письмового подання про розірвання трудового договору з працівником.
З огляду на вказані обставини у відповідності до вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України судом направлений запит діючій на підприємстві профспілці працівників гірничо-видобувних та переробних підприємств Сарненського району для з’ясування згоди на звільнення з ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" ОСОБА_3 з причин реорганізації виробництва і праці, яке впроваджується на підприємстві та у зв’язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Листом № 9 від 15 серпня 2009 року профспілковий комітет зазначеної профспілки повідомив про прийняте на своєму засіданні 12 серпня 2009 року рішення про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 у зв’язку із порушенням власником ст.ст. 36, 42, 86 КЗпП України.
Відповідачем також не спростовані доводи позивача про недотримання роботодавцем при звільненні працівника вимог ст. 43 КЗпП України, яка визначає переважне право на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Оскільки у відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 грудня 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі, суд знаходить підстави для задоволення позову в цій частині та поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді.
У рішенні про поновлення на роботі позивача слід допустити негайне виконання рішення, як це визначено статтею 367 ЦПК України.
Оскільки звільнення позивача було здійснено не на підставі та не у відповідності до вимог трудового законодавства, підлягає частковому задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата для оплати вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
Довідкою відповідача стверджується, що заробітна плата ОСОБА_3 за лютий 2009 року становить 486 грн. 92 коп., за березень 2009 року становить 530 грн. 08 коп.
Заробітна плата за останні два календарні місяці роботи становить 1017 грн. (486,92 + 530,08), кількість відпрацьованих робочих днів - 42, середньоденна заробітна плата становить 24,21 грн. (1017/42)
В період з часу звільнення ОСОБА_3 з роботи 9 квітня 2009 року до розрахованого позивачем дня 15 січня 2010 року минуло 191 робочий день.
Враховуючи розмір середньоденної заробітної плати, оплата вимушеного прогулу становить 4624,11 грн. (191 х 24,21).
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд знаходить підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди в результаті дій відповідача, враховуючи характер і тривалість страждань позивача, який є інвалідом, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, оцінює їх у 1500 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, ст.ст. 42, 43, 235, 237-1, 252 КЗпП України, керуючись ст.ст. 88, 209, 213, 215, 367 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування гірничо-дробарного цеху № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр", с. Селище Сарненського району Рівненської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" на користь ОСОБА_3 4624 грн. 11 коп. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 1500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" на користь ТУ ДСА в Рівненській області 5 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТУ ДСА в Рівненській області 31 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст. 4 п. 18 Декрету КМ України "Про державне мито".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" на користь держави 1 грн. 25 коп. судового збору.
Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 допустити до негайного виконання.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: