Р І Ш Е Н Н Я                   Справа № 2-37/10

Ім’ям України

 20 січня 2010 року                                                                                                   м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                                        Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Я.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, прокурора Букало А.М., відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах Держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 та ОСОБА_2, треті особи – УДАІ ГУМВС України у Полтавській області та Полтавська митниця, про вилучення та повернення предмету гуманітарної допомоги, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

         Прокурор Октябрського району м. Полтави звернувся до суду в інтересах Держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про вилучення та повернення позивачеві предмету гуманітарної допомоги – автомобілю марки «Хонда-Цивік», 2000 року випуску, тип – легковий універсал, білого кольору, шасі – SННМВ8700YU125550, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнення судових витрат по справі. Ухвалою суду від 09 квітня 2009 року до участі у розгляді справи залучено, як третю особу без права самостійних позовних вимог на стороні позивача, УДАІ ГУМВС України у Полтавській області (а.с. 48). Ухвалою суду від 14 липня 2009 року до участі у розгляді справи залучено, як третю особу без права самостійних позовних вимог на стороні позивача, Полтавську митницю (а.с. 63).

         Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 липня 2004 року, згідно із вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1998 року Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, інвалід ВВВ другої групи ОСОБА_5 узятий на облік головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, як такий, що підлягає забезпеченню автомобілем марки «Таврія» на пільгових умовах – з оплатою 7% від вартості автомобіля, з правом передачі керування цим автомобілем членам своєї сім’ї. Згідно з вимогами Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів», ОСОБА_5 мав право на отримання через органи соціального захисту населення від іноземного донора, як гуманітарну допомогу, автомобіль віком не старше 8 років на момент ввезення в Україну з обсягом двигуна до 1800 куб. см. 04 червня 2004 року громадянка ОСОБА_6 ОСОБА_7 подарувала ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації, як гуманітарну допомогу, автомобіль марки «Хонда-Цивік», 2000 року випуску, для передачі його ОСОБА_5, а 19 липня 20004 року ОСОБА_5 письмово звернувся до начальника ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації про передачу йому подарованого ОСОБА_7 автомобілю. Після митного оформлення зазначеного автомобіля, наказом начальника ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації № 46 від 16 липня 2004 року, зазначений автомобіль видано ОСОБА_5 з правом передачі керування членам його родини. Цей автомобіль зареєстровано у ОСОБА_8 України у Полтавській області за ОСОБА_5 Право на керування автомобілем мають його родичі - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 05 вересня 2007 року ОСОБА_5 помер. Згідно із вимогами п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1998 року Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, у разі смерті інваліда автомобіль, отриманий ним через органи соціального захисту, як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню праці та соціального захисту населення. На підставі цієї норми ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації 05 жовтня 2007 року направлено листа члену сім’ї покійного ОСОБА_5 - ОСОБА_4, з проханням у місячний термін повернути автомобіль до управління, але автомобіль не повернуто. Відповідно до вимог п. 16 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1998 року Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, вилучення автомобіля, отриманого інвалідом через органи соціального захисту, як гуманітарну допомогу, здійснюється органами державної виконавчої служби за рішенням суду. Згідно із вимогами п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1998 року Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, подальша доля автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога та вилученого у інваліда, відноситься до управлінської діяльності управління, яке має повноваження передати його іншому інваліду, який перебуває на черзі, для користування вилученим автомобілем, або здати на підприємство, що здійснює переробку металобрухту. Враховуючи те, що відповідачами автомобіль добровільно, у відповідності із наведеною нормою підзаконного акту, до ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації не повернуто, ними порушено вимоги ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», згідно з якою отримувач має рівне з набувачем право на використання гуманітарної допомоги.      

         У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з’явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, заперечуючи проти задоволення позову (а.с. 72).

         Представник третьої особи - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області у судове засідання не з’явилася, звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, вважаючи позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню (а.с. 87-88).

         Всі учасники процесу не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача та представника третьої особи.

         У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала. Надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

         Прокурор позов підтримала, пояснення надала аналогічні поясненням представника позивача.

         Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечував проти його задоволення у повному обсязі. Пояснив, що він придбав цей автомобіль за гроші, а тому автомобіль не є гуманітарною допомогою. Так, знаючи, що його батько є інвалідом ВВВ, до нього з пропозицією пригнати йому з ОСОБА_6 автомобіль для батька, підійшов його знайомий ОСОБА_9 Він обіцяв підшукати та пригнати йому автомобіль за матеріальну винагороду. Відповідач погодився на пропозицію та сплатив йому гроші у сумі шість тисяч доларів США, розписки про передачу йому грошей у нього не брав. ОСОБА_9 за ці гроші і пригнав йому спірний автомобіль. Виходячи з того, що автомобіль придбано за його гроші, він повинен належати йому, а не ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації. Крім того, коли прокурор звернувся до нього з позовом, він зателефонував у ОСОБА_6 ОСОБА_7 і та розірвала дарчу від 25 травня 2004 року про передачу спірного автомобілю, як гуманітарну допомогу, та новою дарчою, від 14 серпня 2008 року, подарувала спірний автомобіль безпосередньо йому. Це є ще однією підставою для того, щоб вважати, що автомобіль повинен належати йому. Також, Верховною Радою України внесено зміни до ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» згідно з якими, після смерті інваліда автомобіль, виданий йому безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі і визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім’ї, може бути переданий їм у власність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.      

         Представник третьої особи - Полтавської митниці, вважав позов таким, що підлягає задоволенню. Пояснив, що згідно з митними документами, спірний автомобіль, одержувачем якого є ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації, ввезено на територію України, як гуманітарну допомогу на пільгових умовах, тобто без сплати усіх необхідних митних платежів. Тому для зміни власника, при успадкуванні чи при продажу цього автомобіля, спочатку слід сплатити усі необхідні митні платежі, а потім вирішувати долю цього автомобілю зі зміною його статусу, як гуманітарної допомоги.

         Заслухавши представника позивача, відповідача та представника третьої особи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд вважає можливим задоволити позов, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 07 липня 2004 року ОСОБА_5 звернувся до начальника ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації із письмовою заявою про зміну черговості та умови забезпечення його автомобілем, і рішення цього органу виконавчої влади його визнано таким, що підлягає забезпеченню автомобілем на пільгових умовах, зі сплатою 7 % від ціни автомобілю марки «Таврія» (а.с. 7). Згідно із дарчою від 25 травня 2005 року, гр. ОСОБА_6 ОСОБА_7 передача безкоштовно, як гуманітарну допомогу, у власність ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації для передачі ОСОБА_5, легковий автомобіль марки «Хонда-Цивік», 2000 року випуску, ідентифікаційний номер SННМВ8700YU125550 (а.с. 10). 19 липня 2004 року ОСОБА_5 звернувся до начальника ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації із письмовою заявою про передачу йому зазначеного автомобілю у керування (а.с. 11). Наказом начальника ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації № 46 від 16 січня 2004 року, ОСОБА_5 передано зазначений автомобіль з правом передачі керування члену його сім’ї (а.с. 10). Згідно із митним документом форми МД-2, одержувачем зазначеного автомобілю є ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації, автомобіль є гуманітарною допомогою, його продаж заборонено (а.с. 9). Відповідно до висновку спеціаліста-товарознавця № 344 від 15 липня 2004 року, ринкова вартість спірного автомобілю становить 38111 гривень 36 копійок (а.с. 8). У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу – спірного автомобілю, серії КХС № 562147, власником його є ОСОБА_5, а право керування має ОСОБА_2 (а.с. 12). Довідкою ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації від 28 березня 2006 року за № 02-2119, ОСОБА_4 надано дозвіл на отримання доручення на керування спірним автомобілем (а.с. 13). Згідно з повідомленням УПСЗН Полтавської районної державної адміністрації від 02 жовтня 2007 року, ОСОБА_5 помер 05 вересня 2007 року (а.с. 14). Листом від 05 жовтня 2007 року за № 02-8693 ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації звернулося до ОСОБА_4 про повернення спірного автомобіля (а.с. 14). Листом від 25 вересня 2008 року ОСОБА_7 повідомляє компетентним органам України про те, що відмінила свою дарчу від 25 травня 2004 року (а.с. 54-56). Дарчою від 14 серпня 2008 року ОСОБА_7 подарувала спірний автомобіль ОСОБА_2 (а.с. 25, 58-60). Згідно із відповіддю Полтавської районної державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна покійного ОСОБА_5 є ОСОБА_2, який отримав свідоцтво про право на спадщину, але спірний автомобіль до спадкової маси не ввійшов (а.с. 85).  

       Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. Згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України, судові витрати стягуються судом зі сторони, на користь якої ухвалено рішення; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, то він стягується з відповідача в дохід держави.

         З наведених судом норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ОСОБА_5, як інвалід ВВВ, у відповідності до вимог чинного законодавства України, мав право на забезпечення державою автомобілем на пільгових умовах, і був забезпечений державою в особі ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації автомобілем марки «Хонда-Цивік», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який отримано від гр. ОСОБА_6 ОСОБА_7, як гуманітарну допомогу у подарунок. Керувати цим автомобілем мають право ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Враховуючи те, що ОСОБА_5 помер, у відповідності до вимог п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08 вересня 1998 року Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, спірний автомобіль повинен бути повернутий державі, яка надала його у користування, в особі ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації. Так як спірний автомобіль з часу смерті користувача - ОСОБА_5, відповідачами до ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації не повернутий, суд вважає право позивача на володіння цим автомобілем порушеним, а тому таким, що підлягає захисту.

         Суду не надано ніяких доказів того, що відповідачем ОСОБА_4 сплачено за спірний автомобіль гр. ОСОБА_6 ОСОБА_7 кошти у сумі 6000 доларів США, внаслідок чого правочин з дарування автомобілю може бути визнаний недійсним. Він вважає себе власником спірного автомобіля на підставі дарчої гр. ОСОБА_7 від 14 серпня 2008 року, а тому повинен діяти згідно чинним цивільним законодавством України та звернутись до органу який реєструє право власності на автомобілі - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, для реєстрації за ним права власності на спірний автомобіль. Так як за ОСОБА_2 не зареєстровано право власності у встановленому законом порядку на спірний автомобіль, його утримування відповідачами є протиправним. З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.      

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 15, 30, 62, 75, 84, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, -

                                                            В И Р І Ш И В:

         Позов прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах Держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації - задовольнити у повному обсязі.

         Вилучити у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 автомобіль марки «Хонда-Цивік», білого кольору, 2000 року випуску, тип – легковий універсал, шасі – SННМВ8700YU125550, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та передати його головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судовий збір у сумі 381 гривня 11 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень на користь Держави.  

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів зо дня його проголошення та з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко