Справа №1-38/10

                      ВИРОК

                  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

  4 січня 2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

 головуючого         Закутського В.І.

 при секретарі         Сиверин Л.А.

 з участю прокурора     Нижнік  Л.І.

 потерпілих             ОСОБА_1 та  ОСОБА_2

 захисника             ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

      у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст.297 КК України,

                      ВСТАНОВИВ

      11 серпня 2009 року біля 14.00 годин ОСОБА_4, з корисних мотивів, з метою викрадення релігійно-обрядових вінків, прибула до кладовища, яке розташоване по пров. Шкільному м. Вознесенська Миколаївської області, де на місці поховання ОСОБА_5 відкрито заволоділа вінками в кількості 30 штук, чим спричинила потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 1000 грн.

      Крім цього, 29 серпня 2009 року біля 09.00 годин ОСОБА_4, з корисних мотивів, з метою викрадення металевих частин релігійно-обрядових вінків, прибула на територію Вознесенського центрального кладовища, що розташоване в м. Вознесенську по вулиці Лісній, 6, де на місці поховання ОСОБА_6 вчинила акт наруги над могилою, а саме – обпалила пластикові частини конструкцій  86 рілігійно-обрядових вінків, в наслідок чого було нанесено пошкодження полірованому дерев»яному хресту, який був на місці поховання, чим спричинено ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4450 грн.

      Крім цього, 22 вересня 2009 року біля 20.00 годин  ОСОБА_4, з корисних мотивів, з метою викрадення металевих частин релігійно-обрядових вінків, прибула на територію Вознесенського центрального кладовища, що розташоване на вулиці Лісній, 6, де на місці поховання ОСОБА_7 вчинила акт наруги над могилою, а саме – обпалила пластикові частини конструкцій 20 релігійно-обрядових вінків, внаслідок чого було спалено дерев»яний хрест, який був на місці поховання, чим спричинено ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1 000 грн.

      В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України визнала повністю і пояснила суду, що дійсно вона як на кладовищі по пров. Шкільному м. Вознесенська, так і на  центральному кладовищі по вул. Лісній м. Вознесенська на свіжих могилах обпалювала вінки, з яких брала металеві частини – проволоку, і здавала її приймальникам металу, за що отримувала гроші, які витрачала на свої потреби. У скоєному кається.

      Вина підсудної ОСОБА_4 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка суду пояснила, що 13.08.2009 року вона похоронила свого чоловіка, на похоронах було багато людей та багато вінків. 14 серпня 2009 року її подзвонила наглядам кладовища і повідомила, що бачила, як ОСОБА_4 викрала з могили її чоловіка всі вінки. Наступного дня вона знову купила три вінка і принесла на клодовище, на могилі її чоловіка дійсно не було жлдного вінка,  бачила  на кладовищі  ОСОБА_4, яку поругала. Вимагає суворого її покарання.

      потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що 09.06.2009 року поховала свого брата, на могилі було 86 вінків та був  встановлений дерев»яний  полірований хрест. 21 серпня 2009 року вона приходила на кладовище і всі вінки були на місці, а  29.08.2009 року її зателефоновула наглядач кладовища, яка повідомила, що на могилі її брата спалені всі вінки та пошкоджений вогнем хрест. Вона прийшла на кладовище і дійсно побачила спалені вінки та пошкоджений вогнем дерев»яний хрест.

      Оскільки підсудна ОСОБА_4 визнала свою вину повністю, то суд, за згодою учасників судового розгляду, на підставі ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

      Крім повного визнання своєї вини, вина підсудної ОСОБА_4 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:  заявою  ОСОБА_1 від 03.09.2009 року, в якій вона просить притягти до відповідальності ОСОБА_4, яка викрала з могили її покійного чоловіка 30 релігійно-обрядових вінків /а.с. 3/;

      протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4, в ході якого вона показала учасникам відтворення і розповіла де і яким чином вона викрала вінки з могили /а.с. 19/;

      заявою ОСОБА_2 від 03.09.2009 року, в якій вона просить притягти до відповідальності осіб, які пошкодили могилу її покійного брата ОСОБА_6 /а.с. 34/;

       заявою ОСОБА_9 від 23.09.2009 року, який повідомляє про факт спалення вінків та  дерев»яного хреста на могилі ОСОБА_8 /а.с. 62/;

       протоколами огляду місця  пригоди /а.с.4, 35,60/, та іншими матеріаламим кримінальної справи у сукупності.

      Оскільки підсудна ОСОБА_4 скоїла наругу над могилою, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на місці поховання, вчинене повторно, то суд її дії кваліфікує по ч. 2 ст. 297 КК України.

      При призначенні покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, пом»якшуючі та обтяжуючі вину обставини.

      В якості пом»якшуючих вину обставин суд враховує першу судимість, та каяття у скоєному.

       Обставин, які б  обтяжували покарання підсудної, суд не вбачає.

      З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудної, яка вкрай негативно характеризується по місцю проживання та по місцю бувшої роботи, але з урахуванням пом»якшуючих обставин, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України, та визнає за необхідне призначити  підсудній ОСОБА_4 покарання, пов»язане з арештом.

 Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

                      ЗАСУДИВ

      ОСОБА_4 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України  і, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання у вигляді 4-х місяців арешту.

      Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в СІЗО №20 м. Миколаєва, взявши її під варту в залі суду і зарахувавши її в строк відбуття покарання тримання під вартою з дня затримання, тобто з 4 січня 2010 року.

      Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

          Суддя