РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 р.

Сихівський районний суд м.Львова

в складі:        головуючого        Головатого В.Я.

при секретарі        Літвіновій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі У країни,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить постановити рішення, яким надати дозвіл на тимчасовий виїзд її неповнолітньої дочки за кордон без згоди батька. В обгрутнтування своїх позовних вимог пояснила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 11 червня 2008 року. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу розірвання шлюбу дитина постійно проживає разом з нею та перебуває на її утриманні., з відповідачем склались неприязні стосунки і він не бажає добровільно надати їй згоду на вивіз дитини за кордон для відпочинку, в зв'язку з чим змушена звернутись до суду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, дала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому згідно із ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів

Заслухавши пояснення позивачки, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Ст.33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються Законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до ст. 155 Сімейного Кодексу України, здіснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здіснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до п.16 „Правил оформлення та видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїздних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. № 231, самостійний виїзд за кордон дітей, які не досягли 18-річного віку, здійснюється за нотаріально засвідченою згодою батьків (законних представників).

П.2 ст.2 ЗУ „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон, може бути дозволено на підставі рішення суду.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 11 червня 2008 року. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони проживають роздільно. Неповнолітня дочка постійно проживає з матір"ю, яка має намір вивезти дитину на відпочинок за кордон, на що має достатньо коштів, батько не надає дозволу на виїзд дитини за межі України.

Враховуючи наведені обставини та інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 25, 33 Конституції України, ст. 155 СК України, п.2 ст.2 ЗУ „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", п.16 „Правил оформлення та видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїздних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 р. № 231, ст.ст. 3,15,213,224,225,226, 227, 228 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити. Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України без згоди батька - ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8 (вісім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору та 7 (сім) грн. 50 коп сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

Оригінал.Виготовлено в єдиному екземплярі.