Справа №2 а-156/2009
№ рядка статзвіту 46
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18 грудня 2009 року
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - Єгорової Н.І.,
при секретарі - Маковецькій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 оскаржила до суду невиконання ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації, Миколаївської області протягом 2007-2009 років вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 19 липня 2007року народився її син – ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про його народження. Позивачка, як особа, яка фактично здійснює догляд за сином, має право на державну допомогу в розмірі, встановленим законом, прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, тобто щомісячну допомогу до досягнення дитиною трьохрічного віку. Розмір зазначеної соціальної виплати передбачений ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації недонарахував та недоплатив , так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була призупинена дія ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону. Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р. призупинення встановлених законом виплат було визнано неконституційним. Незважаючи на Рішення Конституційного Суду України ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської райдержадміністрації за період з 19.07.2007р. по 18.09.2009р. здійснювало виплату соціальної допомоги в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», у зв*язку з чим, як вважає позивачка, були порушені її права.
У судове засідання позивачка не з’явилася, надала на адресу суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, вимоги позову підтримала.
Відповідач в судове засідання представника не надіслав, надав на адресу суду заяву та заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнає , просить суд розглянути справу без участі представника.
Зважаючи на те, що у справі є наявними достатні докази для вирішення її по суті та не має необхідності в особистих поясненнях сторін для прийняття рішення по справі, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка є матір’ю малолітнього сина ОСОБА_3, 19 липня 2007року народження, що підтверджується свідоцтвом про його народження , та особою, яка здійснює догляд за дитиною і яка має право на щомісячну допомогу до досягнення дитиною трьохрічного віку, розмір якої регламентується ч.1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно ст..62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складав: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини 1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» було призупинено.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рn/2007 від 09.07.07р. положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним.
Всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007р. ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення, починаючи з 19.07.2007р., тобто з дня народження дитини, не здійснило донарахування позивачеві суми соціальної допомоги до розміру прожиткового мінімуму на дітей до 6 років та не здійснило заходів до їх сплати. Таким чином, починаючи з 19.07.2007р. по 31.12.2007р. позивачка недоотримала щомісячної соціальної допомоги на утримання малолітньої дитини..
В обґрунтування своїх письмових заперечень на позовні вимоги, відповідач посилається на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачена Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» була виплачена у розмірі, встановленому чинним на той період Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», а також ст.95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України «Про Державний бюджет».
З 09.07.2007р., у зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з урахуванням положення абзацу третього частини другої статті 56 встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.152 Конституції України - закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ним рішення про їх неконституційність, тому посилання відповідача на визнані неконституційними статті закону є неприпустимими.
Тому суд погоджується з аргументами позивачки, що після набрання чинності рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року відповідач повинен був виплачувати допомогу виходячи із розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років згідно вимог Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми». Виплата допомоги у меншому розмірі призвела до порушення відповідачем прав позивачки.
Вимоги позивачки, щодо виплати соціальної допомоги після 01 січня 2008 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги в цій частині позову не підлягають задоволенню з наступних причин.
Так, відповідно до п.22 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2007р. відповідно до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми ”допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різницю: з 1 січня 2008р.-50 відсотками, з 1 січня 2009р.- 75 відсотками, з 1 січня 2010р.-100 відсотками прожиткового мінімума, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.
Вказані норми вищезазначеного Закону не скасовувались та не конституційними не визнавались і були чинними протягом 2008р.-2009р., а тому підстав для донарахування та доплати соціальної допомоги за цей період позивачці суд не вбачає.
Виплати соціальних допомог на дітей до 3-х річного віку проводяться за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню лише після 19 липня 2007р., тобто з моменту народження дитини та після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. і до 31 грудня 2007р., в іншій частині позову про донарахування та сплату соціальної допомоги на дитину за період з січня 2008р. по 19.10.2009р.( по день звернення до суду) належить відмовити.
Доводи відповідача про те, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, не можуть бути підставою для невиконання вимог законів. Виходячи з принципу верховенства права, який забороняє суду відмовляти в захисті порушеного права людини і зобов’язує суд поновити порушене право, навіть у випадку, якщо в нормах матеріального права такого не передбачено , позов підлягає задоволенню.
Посилання відповідача в письмовому запереченні на пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними, так як термін позовної давності суд рахує з моменту закінчення соціальних виплат по досягненню дитиною 3-х річного віку. На момент звернення позивачки до суду дитина не досягла 3-річного віку і соціальні виплати не закінчилися, тому суд вважає, що термін звернення до суду не пропущений.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області стосовно не донарахування та недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , починаючи з 19.07.2007р. по 31 грудня 2007р.
Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з 19.07.2007р. по 31.12.2007р.
В іншій частині позову, щодо донарахування і виплати соціальної допомоги на дитину за період з 01 січня 2008р. до 19.10.2009р. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Доманівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: підпис
Вірно: суддя
Секретар: