Справа №1-42/10

                          ВИРОК

                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

      13 січня 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

 головуючого         Закутського В.І.

 при секретарі         Сиверин Л.А.

 з участю прокурора     Нижнік Л.І.

 потерпілого             ОСОБА_1

 законного представника неповнолітнього  потерпілого: ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, не працюючої, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

      у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

                      ВСТАНОВИВ

     21 вересня 2009 року біля 15.00 годин на вулиці К.Цеткіної м. Вознесенська біля магазину «Крамниця»  ОСОБА_2, з мотиву помсти за побиття своєї дочки, умисно тричі вдарила рукою по голові малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5,, спричинивши йому ушкодження у вигляді струсу головного мозку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров»я, та умисно штовхала та кидала його спиною на землю, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів лопаточної області зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

      В судовому засіданні підсудна  ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнала повністю і пояснила суду, що дійсно 21 вересня 2009 року біля 14.00 годин із школи прийшла її дочка ОСОБА_3»я, яка плакала. На її питання що трапилося, дочка розповіла, що її побив однокласник ОСОБА_1. Вона бачила, що у дочки під правим оком був синець, та на ногах були синці. Вона подзвонила класному керівнику, а потім пішли шукати де живе ОСОБА_1 і по дорозі біля магазину «Крамниця» дочка вказала на хлопця, сказавши, що це і є ОСОБА_1. Спочатку її співмешканець ОСОБА_4 спитав у ОСОБА_1 чи бив він Дар»ю, на що той не заперечував, потім вона з причини сильного хвилювання  не стерпіла і вдарила хлопця кілька разів долонею руки по голові. Потім вона декілька разів його штовхнула, від чого хлопець падав, потів вона сказала, щоб ОСОБА_1 став на коліна та вибачився перед її донькою, що той і зробив. Вона жалкує про скоєне, кається у скоєному, просить пробачення у потерпілого та його батьків.

      Вина підсудної ОСОБА_2 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого та  його представника:

       потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 21 вересня 2009 року після уроків він з однокласниками йшов додому. Позаду них йшли однокласниці ОСОБА_5 та ОСОБА_6  Біля олійні ОСОБА_5 сильно штовхнула його в спину, схопила за ручку його портфеля та почала штовхати його в різні боки. Він захищався та вдарив ногою по її нозі, вона продовжувала його штовхати і він вдарив її в обличчя. Після цього ОСОБА_5 пішла додому, а через деякий час його зустріли батьки ОСОБА_5 і її мама тричі вдарила його долонею по обличчю, від чого він падав на землю, потім підсудна наказала йому стати на коліна перед її дочкою і просити у неї пробачення, і він змушений був це робити, оскільки боявся їх.

      Законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, яка суду пояснила, що її син ОСОБА_7 є інвалідом дитинства і що 21 вересня 2009 року вона була в Кіровоградській області, подзвонив її син ОСОБА_7, сказав що в нього болить голова, розповів що його побила мама його однокласниці ОСОБА_5 Вона зразу ж поїхала додому, де син розповів її, що ОСОБА_5 чіплялася до нього, неодноразово  штовхала його, він захищався від неї і вдарив її по нозі, після чого його перестріла мама ОСОБА_5 і побила його, заставляла  серед вулиці ставати на коліна і просити пробачення. Вона повезла сина в лікарню, де його залишили на лікування.

      Крім повного визнання своєї вини, вина підсудної ОСОБА_2 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:

      заявою ОСОБА_1 від 21.09.2009 року та 19.10.2009 року, в яких вона повідомляє про вчинений злочин та просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 /а.с. 4,17/;

       рапортом оперативного чергового Вознесенського МВ УМВС, згідно якого 21.09.2009 року до приймального відділення Вознесенської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями доставлений неповнолітній ОСОБА_1 /а.с. 16/:

      висновком експерта №801 від 26.10.2009 року, згідно якого ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров»я, та крововиливів лопаточної області зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень /а.с. 47-48/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

      Оскільки підсудна ОСОБА_2  спричинила  потерпілому умисне  легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я     , то суд її дії кваліфікує по ч. 2 ст. 125 КК України.

      При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудної.

      В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудної, суд враховує каяття у скоєному, задовільну характеристику з місця проживання, першу судимість.

      Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

      З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудної, суд не знаходить підстав для призначення найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

      Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

                      ЗАСУДИВ

      ОСОБА_2 визнати винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити її покарання у вигляді 150 /ста п»ятидесяти/ годин громадських робіт.

      Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

      Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

          Суддя