Справа № 2- 101/09

                                                               Р І Ш Е Н Н Я              

                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    28   грудня 2009   року       Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді   Свірідової В.В.

при  секретарі                            Дмитраш  І.І.

з  участю  адвокатів                  ОСОБА_1, ОСОБА_2

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу  за  позовною  заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5, третьої  особа  на  стороні  відповідача ОСОБА_6  про  відшкодування   шкоди,  завданої  внаслідок  залиття  житлового  приміщення,-

                                                             ВСТАНОВИВ :

       Позивачі  ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулись  до суду 23.05.2007 р.  з   позовною  заявою  до ОСОБА_5, третьої  особа  на  стороні  відповідача ОСОБА_6  про  відшкодування   шкоди,  завданої  внаслідок  залиття  житлового  приміщення.  Обгрунтовуючи  позовні  вимоги  зазначили, що  квартира  № 47, де  мешкає  відповідачка , розташована  над  квартирою  № 43 в  будинку  № 10  по  вул.Ю.Липи  в  м.Львові.  Протягом  тривалого  часу  відповідачка  систематично  заливає  квартиру  позивачів   через   халатне  відношення   кранами  водопостачання  і  самовільне  втручання  в  систему  гаячого  водопостачання  будинку, шляхом  встановлення  в  квартирі  газового  крану, через   що  відбулось  залиття  у  їх  квартирі. Дана  обставина  стверджується  актом  ЖБК-150  від  31.05.2006  року. Після  залиття  квартири водою  було  пошкоджено у  помешканні - стеля, стіни,підлога  та  двері , особисте  майно  позивачів. Відповідно  до  висновку  СПД  ОСОБА_7    від  05.06.2006  року   ринкова  вартість  збитків, нанесених  житловому  приміщенню  та  майну   позивачів  становить  44 734  грн. Крім  того,  діями  відповідачки  позивачам  нанесено  моральну  шкоду, а  саме  такий  стан  речей   негативно  вплинув  на  стан  здоров”я  всієї  сім”ї  позивачів,   виник  стресовий  стан у  членів   родини, змінились  умови  проживання, пошкоджено  майно. Моральну  шкоду  позивачі  оцінюють  в 10 000  грн.  Просять  постановити    рішення, яким  стягнути  з  відповідачки  в  їх  користь 44 734  грн. за  заподіяну  матеріальну  шкоду, 10 000  грн.-моральну  шкоду  та  судові  витрати  у  справі.

    Позивачі  26.11.2009  р.  уточнили  позовні  вимоги (а.с.201) та  зазначили, що  залиття  у  квартирі  позивачів  відбулось 31  травня  2006  року  та  збільшили  суму  позовних  вимог : просять  стягнути   кошти  за  завдану  матеріальну  шкоду  в  сумі 64 586  грн., відповідно до  висновку  спеціаліста  від 29.02.2008  року , та   за  заподіяну  моральну  шкоду   стягнути   кошти  в  сумі  10 000  грн.

     В  судовому  засіданні  позивачі   ОСОБА_3, ОСОБА_4  позовні  вимоги  підтримали, давши  аналогічні  пояснення, зазначені  у  позовній   заяві  та  уточненні  до  неї.

    Відповідачка ОСОБА_5  у  попередніх  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнала, просить  суд  у  їх  задоволенні  відмовити, оскільки  умислу  на  залиття  помешкання   позивачів   вона   не  мала,   водопровідний  кран   у  її  квартирі  розірвало  у  зв”язку  з  посиленим  тиском  води.

     Відповідачка  ОСОБА_5 та  представник  відповідачки  ОСОБА_8  в  судове  засідання 28.12.2009 р.  не  з”явилися.  Оскільки  в  матеріалах  справи наявні  докази  належного  повідомлення  відповідачки  та  її  представника  рекомендованою  кореспонденцією, достатньо  доказів  для  розгляду  справи  по  суті  у  їх  відсутності, суд  вважає,  що  справу  можливо  розглянути  у  відсутності   відповідачки  та  представника  відповідача.

    Третя  особа  на  стороні  відповідачки ОСОБА_6  в  судове  заідання  28.12.2009  р. не  з”явився,  при  дачі  пояснення  у  попередніх  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнав.

    Заслухавши  пояснення  сторін, третьої  особи, свідків, експертів,  вивчивши  та  дослідивши  об”ективні  докази  у   справі , суд  вважає, що  позовні  вимоги  до  задоволення  не  підлягають  з  наступних  підстав.

   Позивачі  ОСОБА_9, ОСОБА_10   проживають  у  приватизованій  квартирі  АДРЕСА_1.

    Поверхом   вище над  квартирою  позивачів, в  квартирі № 47  зазначеного  вище  будинку, проживає  відповідачка  ОСОБА_5  з  сином ОСОБА_6

    31  травня  2006  року  квартиру  позивачів  було  залито   водою.

    У  зв”язку  з  даною  обставиною, позивачі  звернулись  до  суду  з  позовом   про  стягнення  з  відповідачки  в  їх  користь  за  заподіяну  шкоди,  коштів, так  як   вважають, що  причиною  залиття  їх  помешкання  стало  халатне  відношення  відповідачки  кранами  водопостачання  та  самовільне  встановлення  в  систему  гарячого  водопостачання  газового  крану, що  призвело  до  затоплення  їх  квартири  та  пошкодження  речей  у  квартирі.

     Відповідно  до  вимог  ст.1166  ЦК  України  майнова  шкода, завдана неправомірними  рішеннями, діями  чи  бездіяльністю  особистим  немайновим  правам   фізичної  або  юридичної  особи, а  також  шкода, завдана  майну  фізичної  або  юридичної  особи, відшкодовується   в  повному  обсязі  особою, яка  її   завдала.

    Частиною  другою  даної  статті  передбачено, що  особа, яка  завдала  шкоди, звільняється  від  її   відшкодування, якщо  вона  доведе, що  шкоди  завдано  не   з   її  вини.

    З  висновку  № 330  від 11.09.2008р.  судової  будівельно-технічної  експертизи   вбачається, що  залиття  квартири АДРЕСА_2  відбулось  з  приміщень  квартири  №  47, що  розташована   поверхом  вище.  Причину  замокання  приміщень  квартири  №  43  на  день  проведення  огляду  встановити  не  надається  можливим. (а.с.131-143)

    З  висновку  металографічної  експертизи  №  1736  від  31.08.2009  року  (а.с.182-187)  вбачається, що  встановити  причину  руйнування  водяного  запірного  крану  системи  теплогово  водопостачання  в  квартирі АДРЕСА_3  не  представляється  можливим  без  наявності  інших  фрагментів  корпусу  зруйнованого  крану  та  даних  про  зміну  надлишкового  тиску   гарячої  води  в  системі  водопостачання  на  момент  руйнування.

    Судом  встановлено,  що  відповідно  до  довідки, виданої  директором ПП „Камелот”  вбачається, що  в  квартирі  АДРЕСА_4, де  мешкає  ОСОБА_5  встановлені  два  водомірні  лічильники  29  вересня 2003  року  фірмою  ПП „Камелот” (а.с.188).

    Отже,  як  вбачається   з  висновків  експертів,  не   можливо  встановити  причину  залиття  квартири  позивачів  водою,  а  тому  у   суда    відсутні  підстави  стверджувати, що   саме  протиправними  діями  відповідачки  завдано  шкоди  позивачам.

    Судом  не  можуть  бути  прийняті  до  уваги  акти   членів  комісії  ЖБК-155  ( на  а.с.6,7-8), де   зазначено, що  комісією  встановлено, що  причиною  залиття  квартири  позивачів  являється  самовільне  несанкціоноване  втручання  в  систему  гарячого  водопостачання  будинку мешканцем  квартири №47  шляхом  встановлення  у  їхній  квартирі  газового  крану, через  що  сталося  залиття  гарячою  водою  під  тиском  квартири  №  43  на  протязі  декількох  годин,оскільки  дані  акті датовані  однією  датою, суттево  відрізняються  за  своїм  змістом, підписи  членів  комісії  на  актах  не  відповідають   дійсним  обставинам  справи.

    Допитані  в  судовому  засіданні  свідки :  ОСОБА_11-голова  кооперативу, ОСОБА_12 мешканка  квартири  АДРЕСА_5,  ОСОБА_13 мешканця  квартири  №37  даного  будинку (а.с.33,34,35,36),  які  відповідно  скерували  на  адресу  суду  заяви  про  невідповідність   долучених  до  справи  актів,  в  судовому  засіданні , допитані  як  свідки, зазначили,  що    в  квартирі  позивачів  взагалі  не  були, що  саме  там  залито  детально    ствердити  не  можуть;  акт  від  31.05. 2006 р., який  був  надрукований  позивачкою, а  згодом  через  рік  нею  перероблений, повторно, вони  - члени  комісії,  підписали  на  прохання  позивачки  ОСОБА_4  Жодної  комісії  31.05.2006  р.  кооперативом  не  створювалось. Причина  залиття  квартири  ними не  досліджувалась  та  не  встановлювалась.

    Свідчить  про те,  що  причина  залиття  квартири  позивачів  не   досліджувалась  і    експертом  ОСОБА_7 при  складанні  висновку  вартості  пошкодженого майна   05.06.2006  року, про  що   було  стверджено  ним   в  судоовму  засіданні  16.10.2007  р. (а.с.92)

    Отже, на  підставі  наведеного  вище, судом  безспірно  встановлено,  що  дійсно  31  травня  2006  року  було  залито  квартиру  позивачів  водою, однак   вини  відповідачки  в  умисному  залиття  помешкання  позивачів  судом  не  встановлено.

    А  тому, відповідно  до  вимог  ст.1166 ч.2  ЦК  України  -особа,  яка  завдала  шкоди, звільняється  від  її  відшкодування, якщо  вона  доведе, що  шкоди  завдано  не  з її  вини.  Суду  не  представлено   позивачами  доказів  того, що  саме  неправомірними  діями  ОСОБА_5  було  завдано  шкоди  позивачам.

     Відповідно  до  вимог  ст.11  ЦПК  України  суд  розглядає  цивільні  справи  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних чи  юридичних  осіб, поданим відповідно до  цього Кодексу, в  межах  заявлених  ними   вимог  і  на  підставі  доказів  сторін  та  інших  осіб,  які   беруть участь  у  справі.

    Стаття 1167  ч.1  ЦК  України  також  передбачає   відшкодування  особою, яка  її  завдала, за  наявності  її  вини.  Вини  відповідачки  судом  не  встановлено, а  позивачами  не  представлено  суду  переконливих  доказів.

   Отже, на  підставі  наведеного  вище,  позовні  вимоги  позивачів  до  задоволення  не  підлягають.

    Керуючись  ст.ст. 10, 11, 61, 86, 88, 209, 212, 213-215, 218  ЦПК  України, ст.ст. 1166,1167  ЦК  України , суд,

                                                                ВИРІШИВ :    

     у  задоволенні  позовнї  заяви  ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5, третьої  особа  на  стороні  відповідача ОСОБА_6  про  відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди ,  завданої  внаслідок  залиття  житлового  приміщення   відмовити  за  безпідставністю  позовних  вимог.

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Львівської  області   через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

      Суддя                                                    В.В.Свірідова