ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Апеляційне провадження № 11сс/818/167/18 Головуючий 1ї інстанції - Бессонова Т.Д.

Справа № 623/3197/18 Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: у порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - Кружиліної О.А.,

суддів ­ - Цілюрика В.П., Яковлевої В.М.,

­­­­за участю секретаря - Леськіва Е.П.,

прокурора - Ємельянової М.В.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

захисників - Єнейчука Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.10.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №12018220320000922 від 20.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, -

в с т а н о в и л а:

08.10.2018 слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. за погодженням прокурора Ізюмської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

В клопотанні слідчий зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, або інших розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, слідчий вважав, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, слідчий вважав, що застосування стосовно ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.10.2018 клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задоволено частково.

Застосовано у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у певний період доби з 22-00 год. до 07-00 год. наступного для строком на 60 днів з 08.10.2018 до 06.12.2018.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-заборонити в період доби з 22-00 год. до 07-00 год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Ізюмська місцева прокуратура Харківської області подала апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу від 08.10.2018 і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Молокович Р.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити, обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування доводів зазначила, що вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом слідчого експерименту.

Під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що існують наявні обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, за яки відповідно до санкції вищевказаної статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, він офіційно не працює та має слабкі соціальні зв'язки. Більш того, з місця скоєння кримінального правопорушення - злочину ОСОБА_3 втік, його місце знаходження встановлено лише 29.09.2018.

На даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 177 КПК України, які підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, заперечували проти апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий судді, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби та покладенням на підозрюваного певних обов'язків, слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, вину свою визнав, хоч неофіційно, але працює, має постійне джерело прибутку, раніше не судимий, проживає з батьками, матеріальних претензій потерпілий до підозрюваного не має, підозрюваний надає матеріальну допомогу потерпілому, лікування якого здійснюється за допомогою підозрюваного, а перебуваючи у місцях позбавлення волі, ОСОБА_3 не зможе продовжувати надавати потерпілому матеріальну допомогу на лікування, на стадії досудового розслідування допитані свідки. Крім того, ризики, передбачені пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України є незначними, а тому слідчий суддя вважав, що більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти заявленим ризикам.

З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам статті 196 КПК України.

За викладених у сукупності обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.10.2018 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий -

Судді -