№2-805/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Андрусіва І.М.
З участю секретаря- Литвинюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій зазначила, що в провадженні Долинського районного суду знаходилась кримінальна справа №300218 по обвинуваченню ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України. Оскільки вказаним злочином їй було заподіяно майнову шкоду на суму 6918,18 грн., то згідно постанови старшого слідчого Долинської міжрайонної прокуратури її визнано цивільним позивачем. 04 серпня 2008 року Долинським районним судом було винесено постанову про уточнення анкетних даних, згідно якої встановлено, що ОСОБА_4 змінив прізвище, ім’я та по - батькові на ОСОБА_2, 04 серпня 2008 року Долинським районним судом було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України визнано винним та відповідно до ст. 1 п «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, кримінальну справу відносно відповідача закрито.
В ході судового розгляду вищезазначеної кримінальної справи було встановлено, що між нею та приватним підприємцем ОСОБА_5 існувала домовленість про співпрацю, згідно якої ОСОБА_5, як продавець зобов’язувався продавати ,а вона, як покупець зобов’язувалась прийняти та здійснити оплату за товар, згідно замовлення та у відповідності до умов договору.На виконання умов домовленості нею здійснювалось замовлення товару в приватного підприємця ОСОБА_5 через торгівельного представника – продавця
ОСОБА_3 (ОСОБА_2В.), який в свою чергу відповідно до здійсненого нею замовлення проводив виписку товару зі складу продавця та забезпечував доставку зазначеного товару їй.В свою чергу в процесі співпраці між нею, як приватним підприємцем та
ОСОБА_2, як торгівельним представником приватного підприємця ОСОБА_5 виникла домовленість про співпрацю, згідно якої вона, як покупець кошти за отриманий від приватного підприємця ОСОБА_5 товар, надавала відповідачу, який в свою чергу зобов’язувався внести їх в касу продавця. Таким чином нею було здійснено розрахунок за отриманий товар на загальну суму 17642,36 грн.
12.05.2008 року, отримала претензію №261 про сплату боргу від приватного підприємця ОСОБА_5 на суму 5739,13 грн., а також штрафних санкцій за невиконання умов домовленості на суму 959,05 грн.
На виконання умов претензії нею було проведено звірку взаємних розрахунків з приватним підприємцем ОСОБА_5, в результаті якої було встановлено, що в період з липня 2006 року по жовтень 2006 року нею було здійснено розрахунок за отриманий товар через ОСОБА_3 (ОСОБА_2В.) в сумі 5739,13 грн.,яку останній зобов’язувався внести в касу приватного підприємця ОСОБА_5, однак в порушення досягнутих між ними домовленостей цього не зробив ,а вказану суму привласнив собі.
Оскільки, внаслідок вчинення відповідачем злочину, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України в неї, як в приватного підприємця, виникло неналежне виконання її зобов’язань перед приватним підприємцем ОСОБА_5, внаслідок чого вона зобов’язана сплатити на користь останнього 6918,18 грн.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, однак подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, однак представив заяву, згідно якої позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення майнової шкоди в розмірі 6916,18 грн. та моральної шкоди в розмірі 1500 грн.
Суд дослідивши здобуті в судовому засіданні докази, вважає,що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1та приватним підприємцем ОСОБА_5 існувала домовленість про співпрацю, згідно якої
ОСОБА_5, як продавець зобов’язувався продавати ,а вона, як покупець зобов’язувалась прийняти та здійснити оплату за товар, згідно замовлення та у відповідності до умов договору. На виконання умов домовленості позивачкою здійснювалось замовлення товару в приватного підприємця ОСОБА_5 через торгівельного представника – продавця
ОСОБА_3 (ОСОБА_2В.), який відповідно до здійсненого замовлення проводив виписку товару зі складу продавця та забезпечував доставку зазначеного товару позивачці.
Між ОСОБА_1, та ПП ОСОБА_5проведено звірку взаємних розрахунків , в результаті якої було встановлено, що в період з липня 2006 року по жовтень 2006 року, позивачкою не було здійснено розрахунок за отриманий товар через ОСОБА_3 (ОСОБА_2В.) в сумі 5739,13 грн.,яку останній зобов’язувався внести в касу приватного підприємця ОСОБА_5, однак в порушення договору цього не зробив ,а гроші привласнив .
Згідно постанови Долинського районного суду від 04.08.2009 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.191ч.1 КК України , закрито на підставі ст.1п.»в» Закону України «Про амністію « від 12.12.2008 року .
Згідно ст. 61 ч.4 ЦПК України,вирок у кримінальній справі ,що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи ,стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань ,чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З даних рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.2009 року встановлено,що стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь П.П. ОСОБА_5 5739,13грн.боргу ,832.17грн.боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції,126,88грн.,три проценти річних від простроченої суми 102грн.витрат по сплаті державного мита та 118грн.витрат на ІТЗ.
Таким чином суд приходить до висновку ,що відповідач забезпечуючи доставку товару зі складу ПП ОСОБА_5позивачці ,отримував кошти за цей товар ,частково повертав гроші в касу підприємця ,однак частину коштів не повернув.Отримані кошти від позивачки відповідач привласнив собі ,вчинивши шахрайські дії та не повернув їх позивачці,тому позов підлягає до задоволення.
Статтею 23 ЦК України передбачено ,що особа має право на відшкодування моральної шкоди ,завданої внаслідок порушення її прав.
З наведеного вбачається ,що позивачка з метою відновлення своїх прав та повернення коштів звернулась до суду. Вона змушена з вини відповідача вчиняти дії спрямовані на підняття свого престижу ,ділової репутації. ОСОБА_1затратила немало часу на з»ясування причин недостачі Дані обставини спричинили вимушені зміни у життєвих та виробничих стосунках позивачки ,необхідні час,значні зусилля для відновлення попереднього стану її підприємницької діяльності.Всі ці обставини враховує суд при визначенні розміру моральної шкоди .
Таким чином з виходячи з засад розумності та справедливості ,суд вважає що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, керуючись ст.ст.213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
РІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6698,18 грн. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з часу ознайомлення з мотивувальною частиною рішення, до апеляційного суду Івано- Франківської області через Долинський районний суд; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя:
- Номер: 2/2407/2090/11
- Опис: про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-805
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Андрусів Ігор Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.08.2011
- Дата етапу: 12.09.2011