ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/609/23 пров. № А/857/18326/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:                                               Матковської З.М.,

суддів:                                                             Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі №300/609/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій (головуючий суддя першої інстанції – Гомельчук С.В., час ухвалення - у порядку письмового провадження, місце ухвалення – м. Івано – Франківськ, дата складання повного тексту – 27.09.2023),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі заявник, позивач) звернувся до суду із заявою у порядку ст. 383 КАС України, відповідно до якої просить визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду від 03.04.2023 у справі № 300/609/23 щодо призначення  позивачу пенсії державного службовця у розмірі 2093 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XІІ і невиконанню рішення суду від 03.04.2023 у справі №300/609/23 та здійснити призначення та виплату пенсії державного службовця у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XІІ, від розміру заробітної плати заявника, дані про яку вказані у довідках МЗС України № 210/17-920-63 від 08.07.2022; № 210/17-920-64 від 08.07.2022; № 210/17-920-65 від 08.07.2022; встановити відповідачу строк для надання суду відповіді щодо вжитих заходів за ухвалою - 10 днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.

Заява обґрунтована тим, що 12.09.2023 позивач отримав від відповідача повідомлення про те, що на виконання рішення суду його пенсія тепер становитиме 2093 грн, що не відповідає отримуваній позивачем заробітній платі, від розміру якої, згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу», має бути призначена пенсія ОСОБА_1 і яка вказана у представлених довідках МЗС України, складених за формою, визначеною Пенсійним Фондом України. Вважає, що шляхом неврахування заробітної плати заявника, як це вимагає ст. 37 вказаного Закону, відповідач вчинив протиправні дії на виконання рішення суду, а тому просить вжити належні заходи судового контролю та реагування на такі дії. Наголосив, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вчинені на виконання рішення суду від 03.04.2023 у справі № 300/609/23 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця у розмірі 2093 грн. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XІІ і невиконанню рішення суду від 03.04.2023 у справі №300/609/23 та здійснити призначення та виплату пенсії державного службовця у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XІІ, від розміру заробітної плати ОСОБА_1 , дані про яку вказані у довідках МЗС України №210/17-920-63 від 08.07.2022; № 210/17-920-64 від 08.07.2022;№210/17-920-65 від 08.07.2022. Направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом. Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше 10 днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна карга, в якій зазначає, що окрема ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 по справі №300/709/23 ОСОБА_1 з 10.08.2023 здійснено перевід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії без врахування довідок про заробітну плату після виконання рішення суду склав 2093,00 грн.

Оскільки, згідно резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/609/23 зобов`язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII вважає, що Головним управлінням рішення суду виконане в межах покладених судом зобов`язань та згідно норм чинного законодавства, а ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 винесена з порушенням норм матеріального права.

Звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою у справі №300/609/23 фактично спрямоване на перегляд висновків суду та виходить за межі позовних вимог.

Також вказує на те, що до Головного управління 11.09.2023 (вх.№2588/14) надходила постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №72672571 від 08.09.2023.

Листом від 21.09.2023 за №0900-0903-5/46524 Головне управління повідомило головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано- Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пищ М.С. про добровільне виконання рішення Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 в повному обсязі, відповідно до покладених зобов`язань судом, до відкриття виконавчого провадження № 72672571.

За таких обставин вважає, що окрема ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, оскільки суд вийшов за межі позовних вимог.

З урахуванням наведеного просить окрему ухвалу суду першої інстанції  скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 — відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що окрема ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі  відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справ слідує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні (призначенні) пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 10.08.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2023 у відкритті касаційного провадження відмовлено.

У даній справі позивачу видано виконавчий лист від 31.08.2023.

Відповідно до Повідомлення про виконання судового рішення в добровільному порядку від 04.09.2023 № 0900-0401-8/42822 заявника, пенсійним органом, поінформовано, що при виконанні рішення суду розмір його пенсії склав 2093 грн. Після проведеного перерахунку у пенсійній справі встановлена переплата пенсії в сумі 12759,19 грн за період з 10.08.2023 по 30.09.2023.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.09.2023 ВП № 72672571 відкрито виконавче провадження.

Листом від 21.09.2023 №0900-0903-5/46524 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило виконавчу службу, що з 10.08.2023 здійснено переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». При виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду розмір пенсії ОСОБА_1 з 10.08.2023 склав 2093 грн.

До листа долучено розрахунок від 28.08.2023, з якого, зокрема, слідує:

-страховий стаж 47 р. 4 міс. 4 дні;

-страховий стаж до 01.01.2004 - 28 р. 5 міс.12 днів;

-страховий стаж після 01.01.2004 18 р..10 міс. 22 дні;

-загальний процент розрахованої пенсії від заробітку 60,00;

-основний розмір пенсії від середнього заробітку 0,0000;

-доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093) - 2093,00

Призначити з 10.08.2023 довічно пенсію в розмірі 2093 грн.

На виконання ухвали суду від 21.09.2023 відповідачем надано до суду Розрахунок заробітку для обчислення (алгоритм розрахунку пенсії за віком держслужбовцям), з якого вбачається:

- дата вводу заробітку - 10.09.2018;

- середньомісячний заробіток для обчислення - 0,0000.

Також долучено довідку від 26.09.2023 № 1661 відповідно до якої переплата заявнику по пенсії (за серпень-вересень 2023 року) складає 12759,19 грн.

Суд першої інстанції заяву задовольнив з тих підстав, що  відповідач не здійснив  повного виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Задовольняючи позов суд вказав на необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати позивачу пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Апелянт вказує на те, що з 10.08.2023, на виконання рішення суду, пенсійним органом переведено позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу». Після перерахунку розмір пенсії з 10.08.2023 склав 2093 грн (0,00 грн (оклад) *60% + 2093,00 грн (доплата до мінімальної пенсійної виплати) (2093)). Оскільки судом не було покладено на органи ПФУ інших зобов`язань, окрім переведення на пенсію за віком згідно стажу державного службовця, то при переведенні не було враховано заробітну плату (оклад) відповідно до довідок МЗС України від 08.07.2022.

Апеляційний суд вважає наведені доводи апелянта невірними з огляду на наступне.

Відповідно до  ч.1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто призначення та виплата пенсії державним службовцям передбачає застосування показника розрахунку пенсії в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Проте, відповідач, відповідно до поданих розрахунків, наявних у справі, основний розмір пенсії позивача від середнього заробітку зазначає і з нього обчислює пенсію у  розмірі  - 0,0000, тобто середній заробіток позивача становить 0,0000, а  відповідно середньомісячний заробіток для обчислення - 0,0000.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у відповідача немає інших даних про заробітну плату ОСОБА_1 , ніж ті, що вказані у поданих ним довідках МЗС України про заробітну плату, що не спростовано відповідачем.

Зокрема, у матеріалах справи містяться довідки МЗС України «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)»:

- від 08.07.2022 № 210/17-920-63 станом на липень 2022 року (заробітна плата складає 17750,00 грн),

- від 08.07.2022 № 210/17-920-64 станом на червень 2022 року (заробітна плата складає 11883,39 грн),

- від 08.07.2022 № 210/17-920-65 за 60 календарних місяців (з 01.05.2016 по 08.07.2022).

Вказані довідки були представлені ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Іванов-Франківській області разом із заявою від 20.07.2022р. (вказана обставина зазначена позивачем у скарзі від 22.08.2022 р. до Пенсійного Фонду України на рішення відповідача №09163000081 від 25.07.2022р.).

Водночас, усі вказані вище довідки МЗС України, є довідками по складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсії державного службовця та їх форма затверджена Постановою правління ПФУ №1-3 від 17.01.2017р.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Процедура призначення та виплати пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII передбачає саме її обчислення в розмірі 60 відсотків суми його заробітної плати, тобто єдиний спосіб призначення пенсії державним службовцям згідно наведеної вище норми, це призначення такої у відсотковому співвідношенні від їх заробітної плати державного службовця.

У даному випадку розмір заробітної плати позивача представлений у наданих ним довідках до ГУ ПФУ у Івано – Франківській області за останньою займаною чи прирівняною до неї посадою державного службовця, а також із врахуванням довідки за 60 календарних місяців роботи на державній службі.

Отже, з огляду на зобов`язальні приписи резолютивної частини рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 та враховуючи вищенаведене, пенсія державних службовців становить 60 відсотків суми заробітної плати, до якої вже враховуються всі види оплати праці, з яких державний службовець сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що зазначено в п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 14 вересня 2016р. №622 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з п. 5 даного Порядку форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

При цьому використовується розмір посадового окладу та надбавок саме за останньою займаною посадою чи прирівняною до неї іншої в разі відсутності такої посади на момент встановлення розміру пенсії. А вже розмір інших виплат особа обирає самостійно з 60 календарних місяців своєї роботи на державній службі перед виходом на пенсію, але починаючи з 1 травня 2016 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, наявні обставин, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов`язального характеру.

Окрім цього, у своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що « на виконання рішення Івано – Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 р. по справі №300/709/23 ОСОБА_1 з 10.08.2023р. здійснено перевід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії без врахування довідок про заробітну плату після виконання рішення суду склав 2093 грн».

Як уже зазначалось вище, призначення та виплата пенсії державним службовцям передбачає застосування показника розрахунку пенсії в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Покликання на саме вказану норму містить і резолютивна частина  наведеного вище рішення суду.

Колегія суддів висновує, що вказуючи у апеляційній скарзі про те, що розмір пенсії обчислено без врахування довідок, що суперечить нормі ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідач тобто фактично  визнає, що не виконує вимоги ст. 37 Закону України «Про державну службу» та не виконує рішення суду, яке набрало законної сили.  

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Враховуючи, що у рішенні Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року у даній справі  зобов`язано відповідача здійснити перевід   ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої, призначення та виплата пенсії державним службовцям передбачає застосування показника розрахунку пенсії в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що переведення відповідачем на виконання такого рішення суду позивача на пенсію державного службовця та здійснення розрахунку пенсії державного службовця, у якому розмір його заробітної плати вказаний 0,0000,  не відповідає фактичному розміру заробітної плати, розмір якої відповідачем не взято до уваги, що відповідач і не заперечує у апеляційній скарзі.

Як уже зазначалось вище, відповідач вказує, що  після перерахунку розмір пенсії з 10.08.2023 склав 2093 грн (0,00 грн (оклад) *60% + 2093,00 грн (доплата до мінімальної пенсійної виплати) (2093)), тобто  пенсія державного службовця  після виконання рішення суду фактично складається з доплати до мінімальної пенсійної виплати.

Наведене свідчить про протиправність дій відповідача.  

З огляду на наведене, колегія суддів вважає і необґрунтованими доводи  апелянта про те, що звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою фактично спрямоване на перегляд висновків суду та виходить за межі позовних вимог та змінює резолютивну частину рішення суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Отже, відповідно до приписів вказаної статті суд, виявивши під час розгляду заяви порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону ( ст. 249 КАС України).

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

За урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем неналежно виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023, протиправність дій відповідача в частині призначення та виплати позивачу пенсії державного службовця у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XІІ, та направлення до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення, а окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі №300/609/23 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді С. М. Кузьмич

В. З. Улицький