КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6889/22

Провадження № 1-кп/552/210/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю прокурора – ОСОБА_2 ,

захисника - ОСОБА_3 ,        

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022221180000894 від 09.08.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд -  

В С Т А Н О В И В :

       В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді  тримання під вартою, оскільки в ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 22.05.2023 року, а обставини, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до цього часу не змінилися, ризики вказані в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України продовжують існувати.

       Обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечував, прохав змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора також заперечував прохав змінити міру запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який, що не буде пов`язаний із позбавленням волі,на домашній арешт.

       Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ні одна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є неможливим, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, зокрема: обвинувачений матиме змогу вчиняти нові злочини або ж переховуватися від суду.

На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення; він раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів; не має офіційного та постійного місця роботи.

Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, то суд приходить до висновку про необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на 60 днів.

Оскільки ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не перестали існувати, то суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу на більш м`який.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

       Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:  вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;  тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;  вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;  наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;  репутацію підозрюваного, обвинуваченого;  майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;  дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;  наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

       Вирішуючи у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.        

    З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.   

        Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 615 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Продовжити ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24.02.2024  року включно.

        Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор».

       Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів.

       Головуючий ОСОБА_1