Придніпровський районний суд м.Черкаси

                                                                                                                                                                         Справа № 711/1763/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 року                                                                         м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді                        Позарецької С.М.,

за участю секретаря –                        Щокань В.М.

та представника позивача

адвоката                                        Кушнір А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат», треті особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Черкаська міська рада про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 , через свого представника – адвоката Кушнір Анну Семенівну, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» про визнання права власності.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з 1992 року мешкає у квартирі АДРЕСА_1 .

Як зазначено, 16.11.1992, на підставі рішення адміністрації Черкаського шовкового комбінату їй видано ордер № 26 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1 . З часу заселення у дане помешкання, вона вчасно та у повному обсязі сплачує комунальні послуги за користування нею, утримує його у належному вигляді, зробила капітальний ремонт кімнати. Після отримання ордеру вона заселилась та мешкає у вказаному вище помешканні. З часу заселення ордер зберігається в адміністрації відповідача і наразі, їй надана виключно його копія.

За технічними паспортом на квартиру, розробленим КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», квартира є ізольованою, загальною площею 33,7 кв.м., має централізоване опалення, обладнана необхідним інженерним забезпеченням: електро-, водо-, газозабезпеченням та водовідведенням.

Позивач вказує, що з 2007 року вона має намір приватизувати квартиру. Вона зверталась до Черкаського шовкового комбінату з проханням надати дозвіл на приватизацію, проте, їй відмовлено з причин того, що сам будинок АДРЕСА_2 знаходиться у власності підприємства. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.10.2007 у справі №2-2673/07 зобов`язано ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат» видати їй лист-дозвіл на приватизацію квартири, передати безкоштовно їй у приватну власність кватиру АДРЕСА_1 та зобов`язано відділ обліку та приватизації житла Придніпровського райвиконкому, після отримання необхідних документів, прийняти рішення про безкоштовну передачу квартири АДРЕСА_1 їй у власність. Між тим, рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси не було виконано.

У 2021 році вона повторно звернулась до відповідача з проханням надати їй дозвіл на приватизацію та отримала схвальну відповідь. Листом від 18.10.2021 № 668 ПрАТ «ЧШК» надало їй дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . З відповідною заявою про приватизацію вона звернулась до Черкаської міської ради. Листом від 02.11.2021 № 12303-2 їй повідомлено, що станом на 01.11.2021 будинок АДРЕСА_2 перебуває у власності ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», а отже здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 органом приватизації Черкаської міської ради немає законних підстав.

Так, за архівними даними Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації, будинок АДРЕСА_2 знаходиться у повному господарському віданні недержавного підприємства ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», згідно з рішенням Черкаського міськвиконкому № 4 від 10.01.1971.

Отже, оформити право власності на житло, яке вона зараз займає, шляхом його приватизації за допомогою органу приватизації державного житлового фонду Черкаської міської ради, не можливо.

Позивач також звертає увагу на те, що у ході приватизації, яка відбувалась в 1993-1996 роках, вищезазначений гуртожиток, був включений до складу цілісного майнового комплексу (в той період, коли відбувалась приватизація, це законодавчо не передбачалось) та перейшов за рішеннями регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області у власність новоствореного господарського товариства - ПАТ «Черкаський шовковий комбінат».

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.02.1999 договір купівлі-продажу від 29.11.1993, укладений між організацією орендарів «Черкаський шовковий комбінат» і Фондом державного майна України про набуття «Черкаського шовкового комбінату» і частини продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , визнано недійсним. Ухвалою судової колегії Черкаського обласного суду від 14.04.1999 вказане вище рішення було залишено без змін.

Між тим, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.02.1999 та ухвала Черкаського обласного суду від 14.04.1999 щодо передачі будинку АДРЕСА_2 у комунальну власність міста, відповідачем не виконані, ПрАТ «ЧШК» не має свого органу приватизації, безпідставно відмовляє їй у приватизації квартири. Дозвіл, наданий їй відповідачем на приватизацію квартири не має законної сили, адже відповідачем не здійснюються заходи щодо передачі будинку у комунальну власність міста і будинок продовжує залишатись у повному господарському віданні ПрАТ «ЧШК».

Вважає дії відповідача такими, що суперечать вимогам законодавства та порушують її права.

Даний будинок був і залишається житловим, в ньому проживали і продовжують проживати мешканці, у тому числі сім`ї з дітьми. Більшість мешканців визнали за собою право власності на квартири у судовому порядку. Так відомо, що питання визнання права власності на квартири у будинку АДРЕСА_2 вирішувалось Придніпровським районним судом міста Черкаси у справах № 711/8249/21, № 711/1897/21, 711/2208/16-ц, № 2-1776/07, № 2-3073/07, № 2-5447/07 та ін.

У позовній заяві також вказано, що вона тривалий час мешкає у квартирі АДРЕСА_1 . Вона отримала право на вселення до даного житла на законних підставах і тривалий час користується даним житлом відкрито, утримуючи його у належному стані. Окрім неї, у даній квартирі зареєстровані її діти: донька - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 . Тривалий час ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживають за іншими адресами, але залишаються зареєстрованими разом з нею. Разом з тим, на даний час вона позбавлена можливості визнати своє право власності у досудовому порядку.

Таким чином, позивач просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Черкаську міську раду. Сторонам та третім особам встановлено строки для подачі заяв по справі.

02.06.2023 до суду надійшов відзив ПрАТ «ЧШК» на позовну заяву. Так, вказує, що ПрАТ «ЧШК» на праві власності належить гуртожиток по АДРЕСА_3 , який увійшов до статутного капіталу ПрАТ «ЧШК» у ході приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Черкаський шовковий комбінат». Вказаний факт визнається позивачем та Черкаською міською радою. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами недійсності правових підстав набуття ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» у власність гуртожитку по АДРЕСА_2 . З урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 3-181/2020(440/20) Черкаською міською радою не затверджено відповідної програми приватизації гуртожитків, яка має бути включена до державної програми за рішенням Кабінету Міністрів України. Таким чином, відсутні правові підстави вважати неправомірними дії ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» щодо передачі гуртожитку по АДРЕСА_2 від ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» до комунальної власності. ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» жодним чином не порушує права позивача на приватизацію квартири. До того ж, наголошує на тому, що передача гуртожитку, в якому знаходиться квартира, що прагне приватизувати позивач, має відбуватись у порядку, встановленому Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», і ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» цьому не перешкоджає жодним чином. Обраний позивачем спосіб захисту є передчасним та не відповідає змісту правовідносин, що склались при реалізації позивачем права на приватизацію та встановленого законом порядку на приватизацію та передачу гуртожитків у комунальну власність. Також звертає увагу на те, що позивач просить про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 з підстав, начебто, існування перешкод у приватизації цього майна. Проте, позовні вимоги позивача порушують права осіб, які зареєстровані разом нею, і які не відмовились від свого права на приватизацію. Враховуючи викладене вище, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви та покласти усі судові витрати на позивача.

Ухвалою суду від 13.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачами відповідь на відзив не подано.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4  – адвокат Кушнір А.С. підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити у повному обсязі, на підставі наведеного у позовній заяві обґрунтування та з урахуванням доданих до неї матеріалів. Крім того, звернула увагу суду на те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2023 у справі № 711/3438/23 визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з`явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку.

У судове засідання представник відповідача ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. 02.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який поданий головою правління ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» Мицик Н.П. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви та покласти усі судові витрати на позивача.

У судове засідання представник третьої особи - Черкаської міської ради не з`явився. 16.11.2023 представником Черкаської міської ради за довіреністю – Волкович Ю.О. подано до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Письмові пояснення щодо позову подано.

У судове засідання треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися. У матеріалах справи наявні їх письмові заяви від 20.03.2023 про розгляд справи без їхньої участі. Просили задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 у повному обсязі. Письмові пояснення щодо позову не подано.

Заслухавши доводи представника позивача, враховуючи думку відповідача та третіх осіб, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 16.11.1992, на підставі рішення адміністрації Черкаського шовкового комбінату ОСОБА_4 видано ордер № 26 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1 . Склад сім`ї: дочка - ОСОБА_6 , 1986 року народження, син – ОСОБА_3 , 1989 року народження. З часу заселення ордер зберігається в адміністрації ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат».

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.03.1993 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується відповідною відміткою у її паспорті серії НОМЕР_1 , де і мешкає до цього часу.

За технічними паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , розробленим КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», квартира є ізольованою, загальною площею 33,7 кв.м., має централізоване опалення, обладнана необхідним інженерним забезпеченням: електро-, водо-, газозабезпеченням та водовідведенням.

У 2007 році ОСОБА_4 зверталась до Черкаського шовкового комбінату з проханням надати дозвіл на приватизацію, проте їй відмовлено з причин того, що сам будинок АДРЕСА_2 знаходиться у власності підприємства.

Так, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.10.2007 у справі № 2-2673/07 зобов`язано ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат» надати лист-дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат» передати безкоштовно у приватну власність кватиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , що складається з житлової кімнати, коридору, кухні, ванної, балкону, загальною площею 31,2 кв.м. Зобов`язано відділ обліку та приватизації житла Придніпровського райвиконкому після одержання ним необхідних документів прийняти рішення про безкоштовну передачу квартири АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та видати відповідне свідоцтво. Однак, вказане вище рішення суду так і не було реалізовано.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» у редакції, яка діяла на момент масової приватизації гуртожитків, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об`єктів державного земельного та житлового фондів. Виходячи з положень ст. 4 Житлового кодексу Української PCP, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

У ході досудового врегулювання спору, ОСОБА_4 письмово звернулася до ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» із проханням надати їй дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Листом від 18.10.2021 № 668 ПрАТ «ЧШК» надало ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, судом встановлено, що ПрАТ «ЧШК» не здійснюються заходи щодо передачі будинку у комунальну власність міста і будинок продовжує залишатись у повному господарському віданні ПрАТ «ЧШК».

Крім того, відповідно до листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 02.11.2021 № 12303-2, станом на 01.11.2021 будинок АДРЕСА_2 перебуває у власності ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», а тому здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 органом приватизації Черкаської міської ради немає законних підстав.

Відповідно до архівних даних КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації», будинок АДРЕСА_2 знаходиться у повному господарському віданні недержавного підприємства ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», згідно з рішенням Черкаського міськвиконкому № 4 від 10.01.1971.

До того ж, згідно з Висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об`єкта нерухомості від 17.01.2023, ринкова вартість однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , становить 303 530 грн. 00 коп.

Згідно із ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї (ст. 64 ЖК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Як зазначалося вище, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.10.2007 у справі № 2-2673/07 зобов`язано ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат» надати лист-дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано ЗАТ «Черкаський шовковий комбінат» передати безкоштовно у приватну власність кватиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , що складається з житлової кімнати, коридору, кухні, ванної, балкону, загальною площею 31,2 кв.м. Зобов`язано відділ обліку та приватизації житла Придніпровського райвиконкому після одержання ним необхідних документів прийняти рішення про безкоштовну передачу квартири АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та видати відповідне свідоцтво. Проте, відповідачем вказане рішення суду виконане не було.

У ході судового розгляду також встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2023 у справі № 711/3438/23 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (ч. 1 ст. 345 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За нормами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань (ст. 9 ЖК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації державного житлового фонду (приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Як вбачається зі ст. 2 цього закону, до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Приватизація квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку (гуртожитку). Наймачі, які проживали у квартирах (будинках), житлових приміщеннях у гуртожитках до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках.

Загальні засади набуття права власності визначені ст. 328 ЦК України, якою закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Положеннями статті 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, у даному випадку, позивачем вірно пред`явлені позовні вимоги до ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», як власника будинку АДРЕСА_2 .

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме слід визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки встановлено, що вона на законній підставі з 1992 року мешкає та зареєстрована у вказаній вище квартирі, тобто володіє нею (право користування). Іншого житла вона не має, сплачує комунальні послуги, здійснює утримання житла, вона є наймачем квартири. На даний час ОСОБА_4 не може скористатися правом приватизації жилого приміщення, оскільки квартира не передана до комунальної власності територіальної громади, а тому позивач позбавлена можливості в іншому порядку набути у власність нерухоме майно, яким вона фактично володіє тривалий час (з 1992 року), добросовісно, відкрито та безперервно як своїм власним. Відсутність факту офіційного визнання за позивачем права на придбання у власність майна, перешкоджає належному володінню майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, суд вважає, що задоволенням позову ОСОБА_4 , - права та майнові інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (діти позивача) порушені не будуть, оскільки вони визнані за судовим рішенням такими, що втратили право проживання у вказаному помешканні і протягом певного часу не проявили інтересу щодо приватизації жилого помешкання у гуртожитку. Крім того, у своїх заявах, які надійшли до суду, вони вказали, що позовні вимоги визнають і не заперечують проти їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Разом з тим, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи її позицію з цього приводу, яка висвітлена представником позивача у судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.11.2023.

Головуючий: С. М. Позарецька