№ 2-157/10

                                                                             РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2010 року                                                                           м. Маріуполь

                          Приморський районний суд у складі:

                               головуючого:                                   судді Лузана В.В.,

                               при секретарі:                                  Лаушкіної М.В.,

                               за участю представника позивача: ОСОБА_1,

                               відповідача:                                       ОСОБА_2,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення нарахувань за актом за безоблікове користування електроенергією, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 28 квітня 2009 року представниками Приазовських електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго» (далі за текстом – ВАТ...) складений акт про порушення відповідачем правил користування електричною енергією (далі за текстом – Правила), відповідно до якого, просив суд стягнути з нього нарахування за актом про безоблікове користування електроенергією (далі за текстом – акт) в розмірі 10325,58 гривень за 2 роки 6 місяців, та сплачений збір за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень, судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, підтримала позов та просила стягнути з відповідача  на користь ВАТ... нарахування за актом в зазначеному в позові розмірі та ІТЗ в сумі 30 гривень з урахуванням тієї обставини, що позивачем зроблений перерахунок нарахувань за актом за період з 25.12.07р. по 28.04.09р., тобто на 1 рік 4 місяці, за відповідною формулою Методіки визначення кількості та вартості електричної енергії, незарахованої внаслідок порушення споживачем Правил, кінцева сума за якому склала 4726 грн. 81 коп. В обґрунтування позову зазначила, що під час перевірки працівниками ВАТ... в квартирі відповідача був виявлений факт самовільного підключення електроприладів до електромережі, минуючи лічильник, шляхом підключення фазного дроту прихованою електропроводкою. За виявленим фактом було складено акт, який відповідач підписав особисто без зауважень, після чого порушення було усунено, а ОСОБА_2 на підставі п.53 Правил здійснені нарахування за актом в сумі 10325,58 гривень, які він добровільно не сплатив, через що вони вимушені звертатись до суду з даним позовом.

         Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та проти його задоволення заперечував, посилаючись на те, що жодного втручання в схему електропроводки, яка існувала в квартирі, він не здійснював та своєчасно і повно сплачував за спожиту ним електроенергію після того, як став власником квартири. Про наявність прихованого підключення холодильника йому відомо не було та він дізнався про це тільки у день перевірки представниками ВАТ..., які виявили   це порушення за допомогою приладів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та у задоволенні позову відмовляє з наступних підстав.

          Відповідно до п.п. 42, 48, 53 “Правил користування електричною енергією для населення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357, споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергію відповідно до законодавства.

          Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         Відповідно до положень ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов*язання, несе відповідальність лише за наявності її вини та є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов*язання.

         Судом встановлений той факт, що відповідач є споживачем електроенергії, яку поставляє позивач до його квартири АДРЕСА_1, тобто між сторонами існують договірні відносини по розрахункам за спожиту електроенергію, що підтверджується наявністю відповідного особового рахунку на ім*я ОСОБА_2.

         Як слід з Акту №0089641 від 28 квітня 2009 року, складеного представниками ВАТ..., споживачем ОСОБА_2, який мешкає за цією адресою, порушені Правила, а саме виявлений факт самовільного підключення електроприладів до електромережі, минуючи лічильник, шляхом підключення фазного дроту прихованою електропроводкою, минуючи електролічильник для живлення   холодильника, внаслідок чого електроенергія, яка споживалась холодильником, лічильником не враховувалась. Зазначений акт підписаний представниками ВАТ... та відповідачем. Відповідач проти цього факту не заперечував, пояснивши, що квартира перейшла у його власність у грудні 2007р. та з того часу він сплачував за електроенергію за показаннями лічильника, не знаючи про наявність прихованого підключення холодильника, минуючи лічильник, яке працівники ВАТ... виявили у коробці для підключення радіомережі.

        Оцінюючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що з наданих суду документів слідує, що позивачем встановлений факт наявності порушення Правил у квартирі відповідача, однак доказів наявності в цьому провини останнього не має. Відповідач стверджував, що з моменту набуття права власності на квартиру та до моменту виявлення порушення Правил, ніякого втручання у схему електропроводки квартири не здійснював та про наявність такого підключення йому відомо не було, у зв*язку з чим він постійно сплачував за електроенергію за тими показаннями, які були на лічильнику, що підтверджено оригіналами наявних у нього квітанцій. За яких обставин, ким та коли встановлений прихований перемикач йому не відомо, тому нести відповідальність він не повинен.  

        Оскільки позивачем надани докази тільки факту порушення Правил, а докази наявності вини відповідача в цьому відсутні, оскільки він своєчасно сплачував за електроенергію, то підстави для стягнення нарахувань за актом про безоблікове користування електроенергією відсутні, тому в позові слід відмовити.

        Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а суд відмовляє в позові, то цей збір стягненню не підлягає.

        Керуючись ст..ст..15, 60, 88, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст..83, 526, 614 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

         В задоволенні позову ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення нарахувань за актом про без облікове користування електричною енергією в сумі 10325 гривень 58 копійок та витрат по сплаті ІТЗ в сумі 30 гривень – відмовити.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто через десять днів, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                       СУДДЯ: